Ухвала
Іменем України
05 листопада 2024 року
м. Київ
справа № № 6-4975/11
провадження № 61-14184ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року у справі за поданням старшого державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павла Гостинського, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Сенс Банк», про видачу дубліката виконавчого документа,
У листопаді 2023 року старший державний виконавець Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) П. Гостинський звернувся до суду з поданням, у якому просив видати дублікат виконавчого листа № 6-4975, виданого на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2011 року у справі за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 08 січня 2024 року подання задовольнив. Видав дублікат виконавчого листа № 6-4975, виданого на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2011 року у справі за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
Київський апеляційний суд постановою від 02 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 08 січня 2024 року скасував та ухвалив нове рішення, яким подання задовольнив. Видав дублікат виконавчого листа № 6-4975, виданого на підставі ухвали Дніпровського районного суду м. Києва від 25 листопада 2011 року у цивільній справі за заявою ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про видачу виконавчого листа на підставі рішення третейського суду в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо понесених ним судових витрат у зв'язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Київський апеляційний суд ухвалою від 10 жовтня 2024 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу відмовив.
24 жовтня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове рішення, яким вирішити питання про судові витрати, які понесені ним у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.
Вивчивши подану касаційну скаргу, колегія судів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За приписами частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Встановивши відсутність правових підстав для стягнення на користь ОСОБА_1 витрат понесених на правничу допомогу на стадії апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують та на законність судового рішення не впливають, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду апеляційної інстанції щодо їх оцінки, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Ураховуючи викладене, оскільки правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а касаційна скарга є необґрунтованою, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2024 року у справі за поданням старшого державного виконавця Красилівського відділу державної виконавчої служби у Хмельницькому районі Хмельницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Павла Гостинського, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Акціонерне товариство «Сенс Банк», про видачу дубліката виконавчого документа.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
М. Ю. Тітов