04 листопада 2024 року
м. Київ
справа № 522/21616/16-ц
провадження № 61-11270ск24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Нікітюк Оксана Михайлівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
У листопаді 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до
ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного суду від 02 липня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове судове рішення про задоволення частково позову
ОСОБА_2 .
Витребувано від ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею
178,3 кв. м., яка належить їй на підставі договору купівлі-продажу від 25 травня
2010 року, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Алексєєвою О. В., зареєстрованого в реєстрі за №911.
В решті позову відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
06 серпня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Воронюк М. О. засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 29 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно надати інформацію щодо наявності електронного кабінета у представника заявника та надати належні та допустимі докази на підтвердження вартості спірного нерухомого майна, і, відповідно, самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору.
07 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Воронюк М. О. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду заяву про продовження процесуального строку щодо усунення недоліків касаційної скарги, вказаних в ухвалі Верховного Суду від 29 серпня 2024 року.
Ухвалою Верховного Суду від 09 жовтня 2024 року задоволено заяву ОСОБА_1 про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги на постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2024 року.
Продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2024 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
17 жовтня 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Воронюк М. О. через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, а саме надав висновок судової оціночно-будівельної експертизи від 15 жовтня 2024 року № 270/24 та сплатила судовий збір.
У частині першій статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає
пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, а саме суди застосували
норми матеріального права без урахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 15 березня 2023 року у справі № 725/1824/20, від 21 вересня
2022 року у справі № 908/976/19, від 22 травня 2024 року у справі № 570/783/20,
від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, від 09 листопада 2021 року
у справі № 466/8649/16-ц, від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16.
Також, заявник просить суд касаційної інстанції зупинити дію постанови Одеського апеляційного суду від 02 липня 2024 року до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
У частині восьмій статті 394 ЦПК України передбачено, що за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Відповідно до частини першої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
З урахуванням завдань та основних засад цивільного судочинства, визначених частинами першою, третьою статті 2 ЦПК України, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Отже, метою вирішення питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії є недопущення порушення прав, свобод та охоронюваних законом інтересів особи, яка подала касаційну скаргу та інших осіб, які беруть участь у справі, якщо такі наслідки можуть настати у зв'язку з виконанням (дією) судового рішення.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії має бути мотивованим та містити обґрунтовані підстави для зупинення виконання/дії судового рішення, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Колегія суддів зазначає, що постанова Одеського апеляційного суду від 02 липня 2024 року, підлягає примусовому виконанню в частині витребування майна з чужого незаконного володіння, тому відповідно до статті 436 ЦПК України особа має право подати заяву про зупинення виконання оскаржуваного судового рішення з наведенням обґрунтованих підстав, які підтверджені належними та допустимими доказами для такого зупинення.
Оскільки суд касаційної інстанції не може зупинити дію оскаржуваного судового рішення, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання.
Заявник не позбавлений права подати клопотання про зупинення виконання постанови Одеського апеляційного суду від 02 липня 2024 року в частині витребування майна з чужого незаконного володіння з наведенням обґрунтованих підстав, які підтверджені належними та допустимими доказами для такого зупинення.
Касаційна скарга оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 260, 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 02 липня 2024 року.
Витребувати із Приморського районного суду м. Одеси цивільну справу № 522/21616/16-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу
Нікітюк Оксана Михайлівна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення дії постанови Одеського апеляційного суду від 02 липня 2024 року до закінчення її перегляду у касаційному порядку.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська