Справа № 615/1678/24
Провадження № 1-кп/615/173/24
04 листопада 2024 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
при розгляді у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Валки Харківської області матеріалів кримінального провадження №12024220000000855 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
представника потерпілих - ОСОБА_6 ,
встановив:
04.11.2024 прокурор подав клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_3 застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави, посилаючись на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.286-1 КК України, тобто порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та заподіяло тяжкі тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_9 і ОСОБА_10 .
З клопотання, ОСОБА_3 фактично затриманий на території КНП «МКЛШНМД» ХМР ім. проф. ОСОБА_11 16.07.2024 о 22:10.
Ухвалою слідчого судді від 18.07.2024 відносно нього застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13.09.2024 без визначення розміру застави, який ухвалою суду від 05.09.2024 продовжено до 12.11.2024.
На думку прокурора, наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, як окремо, так і усіма в сукупності, а саме: протоколами огляду місця події, допиту свідка, потерпілих, слідчих експериментів, висновками судово-медичних та авто технічних експертиз.
Вважає, що враховуючи тяжкі наслідки кримінального правопорушення, продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Зокрема, санкція кримінального правопорушення передбачає покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років, що надає достатніх підстав вважати, що обвинувачений зможе переховуватись від суду з метою уникнути кримінальної відповідальності та покарання, що унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.
Окрім того, ОСОБА_3 , маючи можливість вільного пересування, розуміючи тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, зможе незаконно впливати на свідків, потерпілих та експертів у цьому кримінальному провадженні до моменту безпосереднього допиту їх судом, що має суттєве значення враховуючи вимоги ч.4 ст.95 КПК України.
Наполягає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, а подальше застосування заходу забезпечення у виді тримання під вартою жодним чином не порушить справедливої рівноваги між вимогами суспільного інтересу та необхідністю захисту основних прав зацікавлених осіб. Оскільки ОСОБА_3 звинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, який спричинив смерть двох потерпілих, визначення розміру застави згідно п.2 ч.4 ст.183 КПК України вважає неможливим.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, посилаючись на викладені вище обставини, просить задовольнити.
Захисник, з думкою якого погодився обвинувачений, посилаючись на не доведеність прокурором ризиків, просить застосувати більш м'який запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
Представник потерпілих підтримала думку прокурора, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення. Зауважила, що два потерпілих померли, один - до цього часу перебуває в реанімаційному відділенні.
Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши надані матеріали кримінального провадження, суд вважає, що стороною обвинувачення зібрано достатньо доказів, щоб пересвідчитись про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину, що сторони та потерпілі не заперечували, окрім заперечення стороною захисту про перебування обвинуваченого під час ДТП в стані алкогольного сп'яніння.
Оцінюючи сукупність обставин, які визначені ст.178 КПК України, враховуючи тяжкість наслідків кримінального правопорушення: двоє потерпілих померли, ще двоє - має тяжкі тілесні ушкодження, тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його вини, а також інформацію із наданих сторонами доказів щодо особи обвинуваченого: не одружений, офіційно не працевлаштований, постійного місця проживання не має, суд вважає, що продовжують існувати ризики, передбачені п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.
Порядок продовження строку тримання під вартою, передбачений ст.199 КПК України, ч.5 якої зобов'язує суд відмовити в продовженні строку тримання під вартою лише у випадку якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені в ч.3 цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.
Ч.2 ст.177 КПК України встановлено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
Згідно п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років.
При цьому судом досліджено можливість не застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , але враховуючи не зменшення зазначених ризиків та оцінюючи сукупність викладених обставин, менш суворі запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти наявним ризикам, що надає підстави для задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно підозрюваного у виді тримання під вартою, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить належне виконання ним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним протиправних дій.
Згідно п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Окрім того, адвокат ОСОБА_6 в інтересах свідка ОСОБА_12 подала клопотання, в якому просить скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024220000000855 від 16.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, на тимчасово вилучений автомобіль BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить згідно свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_2 ОСОБА_13 , фактичним володільцем якого є ОСОБА_12 .
Вказала, що на цей час у ОСОБА_12 , який керував т/з, відсутній будь-який процесуальний статус, в зв'язку з чим органом досудового розслідування не доведена можливість використання арештованого автомобіля, як речового доказу, та не вказано, які саме сліди кримінального правопорушення містить на собі безпосередньо зазначений автомобіль, одночасно, наявний ризик псування арештованого т/з. Вважає, що на теперішній час у кримінальному провадженні відсутні об'єктивні дані, які б виправдовували подальше втручання держави у правомірне володіння та розпорядження майном.
Інші учасники судового провадження не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши думку учасників судового провадження, перевіривши надані сторонами докази, суд дійшов наступного висновку.
За змістом ч.1 ст.174 КПК арешт майна може бути скасовано повністю або частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.3 ст.41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Положеннями ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод від 20.03.1952 встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду на викладене, аналізуючи надані сторонами докази, що безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд доходить висновку про необхідність скасування арешту автомобіля BMW, оскільки в подальшому застосуванні даного заходу відпала потреба.
Крім того, до суду надійшло клопотання Департаменту забезпечення державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання юридичної особи потерпілим у кримінальному провадженні та надання дозволу представнику (оцінювачу) МТСБУ провести оцінку автомобіля КА АСПД (на базі Renault Duster) д.н.з. НОМЕР_3 , для складання звіту про оцінку т/з.
Прокурор та інші учасники судового провадження заперечували проти задоволення клопотання, так як Департаментом пропущено строки надання відповідних клопотань, на цей час судом досліджені вже всі докази, до того ж Департамент не є безпосереднім учасником ДТП, а лише власником т/з, всі питання щодо якого зможе вирішити в порядку цивільного судочинства, як і інші потерпілі, після вступу вироку в законну силу.
За змістом ст.55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого.
Згідно ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Ст.128 КПК України визначено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Аналіз наданих сторонами та представником заявника доказів свідчать про те, що Департаменту забезпечення державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, як власнику автомобіля КА АСПД (на базі Renault Duster) д.н.з. НОМЕР_3 , в результаті кримінального правопорушення завдано шкоду, але правом подання заяви про визнання потерпілим та позову під час кримінального провадження своєчасно, тобто до початку судового розгляду не скористався. Враховуючи, що судом досліджено всі докази, заплановано проведення судових дебатів, клопотання слід залишити без розгляду, що не позбавляє права після судового розгляду кримінального провадження пред'явити ці вимоги в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст.369-372 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком 60 днів, тобто з 12.11.2024 до 10.01.2025 включно, без права внесення застави.
Клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах свідка ОСОБА_12 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 18.07.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12024220000000855 від 16.07.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, на тимчасово вилучений автомобіль BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить згідно свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_2 ОСОБА_13 , фактичним володільцем якого є ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Зобов'язати уповноважену особу органу досудового розслідування передати автомобіль BMW X5, д.н.з. НОМЕР_1 , що належить згідно свідоцтва про реєстрацію т/з серії НОМЕР_2 ОСОБА_13 - володільцю ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Клопотання Департаменту забезпечення державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України про визнання потерпілим у кримінальному провадженні та надання дозволу представнику (оцінювачу) МТСБУ провести оцінку автомобіля КА АСПД (на базі Renault Duster) д.н.з. НОМЕР_3 , для складання звіту про оцінку т/з - залишити без розгляду.
Роз'яснити Департаменту забезпечення державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України належне право пред'явити позов в порядку цивільного судочинства.
Ухвала, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення, передбаченого ч.1 ст.392 КПК України, окремому оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти такої ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Суддя ОСОБА_1