Справа № 135/698/22
Провадження № 1-в/135/104/24
Іменем України
21.10.2024 м. Ладижин
Ладижинський міський суд Вінницької області в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника органу пробації ОСОБА_4 , засудженого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Гайсинського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_6 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -
Начальник Гайсинського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_6 звернулася до суду з поданням про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно ОСОБА_5 , засудженого вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.10.2022 за ч.4 ст.185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Подання мотивоване, тим що 09.08.2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, яким внесені зміни до ст.51 КУпАП, а саме за яким викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно вироку Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.10.2022, сума заподіяних збитків, завданих ОСОБА_5 , становить 659,79 грн., що, враховуючи викладені вище норми законодавства України, виключає кримінальну відповідальність за ст. 185 КК України.
У судовому засіданні представник уповноваженого органу пробації подання підтримала, просила його задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 у судовому засіданні просив подання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні не заперечував проти задоволення подання.
Вислухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали подання та особової справи щодо засудженого ОСОБА_5 , суд вважає, що подання підлягає задоволенню виходячи з такого.
Судом встановлено, що вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.10.2022 ОСОБА_5 засуджений за ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ч.1 ст.75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 3 роки, з покладенням обов'язків, встановлених ч.1 ст.76 КК України.
Вирок набрав законної сили 24.10.2023 року та звернений до виконання.
09.08.2024 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (Закон України № 3886-ІХ від 18.07.2024), яким статтю 51 КУпАП викладено в новій редакції та визначено граничну вартість викраденого чужого майна, яка може підпадати під кваліфікацію дій особи за відповідною частиною статті 51 КУпАП, а саме: до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до декриміналізації діяння, дія Закону має зворотну дію у часі, скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону, та поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі осіб, які відбувають покарання.
Згідно із п.5 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Відповідно до пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 Податкового кодексу України, податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь якого платника податку.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у розмірі податкової соціальної пільги з 01 січня 2022 року складав 1240,5 грн. (2481 грн. - розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи станом на 01.01.2022 х 50 %). Тобто два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за цей період складають суму в розмірі: 2481 грн.
Згідно вироку видно, що кримінальні правопорушення ОСОБА_5 вчинив у 2022 році, при цьому завдав матеріальну шкоду потерпілому на суму 659,79 грн.
Таким чином, оскільки вартість викраденого майна є меншою ніж 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що застосовувався у 2022 році, тобто менше 2481 грн., це діяння на даний час не підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК.
Відтак, на засудженого розповсюджується дія Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024, який набрав чинності 09.08.2024, яким декриміналізовано викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати на суму, що є меншою за 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 74 КК України, особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Згідно п.13 ч.1 ст.537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати такі питання: про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність звільнення засудженого від призначеного покарання у зв'язку з усуненням караності діяння.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369, 376, 537, 539 КПК України, ч.1 ст.5, ч.2 ст.74 КК України, суд, -
Подання начальника Гайсинського районного сектору №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Вінницькій області ОСОБА_6 про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно засудженого ОСОБА_5 , - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Ладижинського міського суду Вінницької області від 13.10.2022 у справі №135/698/22, в зв'язку з усуненням законом караності діяння, за яке він був засуджений.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Ладижинський міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя