Справа №694/2728/24
провадження № 1-кс/694/982/24
31.10.2024 року м. Звенигородка
Слідчий суддя Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
По підсистемі «Електронний суд» до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР за її заявою від 14.10.2024.
Вказана скарга обґрунтована тим, що 14.10.2024 року нею, ОСОБА_3 на електронну пошту Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області подано повідомлення про вчинення кримінального правопорушення працівниками виконавчого комітету Ватутінської міської ради та ТОВ «КИЇВСЬКА МУНІЦИПАЛЬНА СЛУЖБА». Станом на момент звернення із даною скаргою, скаржник не отримала від посадових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області будь-якого повідомлення про результати розгляду вищевказаної заяви, що підтверджує факт бездіяльності і невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 214 КПК України.
У зв'язку з цим, заявник просить слідчого суддю зобов'язати уповноважених осіб Звенигородський РВП ГУНП в Черкаській області внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Згідно протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 21.10.2024 року матеріали зазначеної скарги були передані судді ОСОБА_1 .
Разом з тим, 21.10.2024 року разом зі скаргою, ОСОБА_3 подала заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 .
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 29.10.2024 року, у задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід слідчого судді Звенигородського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 від участі в розгляді даної скарги відмовлено.
Розгляд даної скарги призначено на 31.10.2024 року, про що скаржницю повідомлено шляхом надіслання судової повістки, про що свідчить довідка про отримання останньою SMS повідомлення у додаток «Viber» і копій ухвал. Крім того ухвалою від 30.10.2024 року було задоволено клопотання скаржниці ОСОБА_3 про проведення судового засідання в режимі відео конференції з Московським районним судом м. Харкова. Крім того ухвалою суду від 31.10.2024 було відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_3 від 31.10.2024 про участь у судовому засіданні по розгляду скарги в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яка була в електронному вигляді направлена на її електронну адресу, яка зазначена скаржницею у скарзі (ІНФОРМАЦІЯ_1 ), з якої ОСОБА_3 надсилала до суду скаргу по підсистемі «Електронний суд» та клопотання в цій справі. Здійснення таких повідомлень на вказану адресу електронної пошти підтверджуються відповідними довідками про доставлення електронних листів, які долучено до матеріалів справи.
Так, для участі в судовому засіданні 31 жовтня 2024 року в режимі відео конференції ОСОБА_3 до Московського районного суду м. Харкова не з'явилася без поважних причин, будучи повідомленою належним чином, а тому розгляд скарги проведено без її участі.
Представник Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим належним чином.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов'язковим. Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, за виключенням вирішення питання про проведення негласних (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування не надходило, відтак фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснюється.
Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
У відповідності до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Згідно із приписами ч. 5 ст. 115 КПК України при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк.
ОСОБА_3 звернулася зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення від 14.10.2024, яка отримана згідно штампу вхідної кореспонденції Звенигородського районного суду 21.10.2024, відтак скаргу подано скаржником у встановлений законом строк.
Відповідно до частини 1 статті 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (частина 2 статті 214 КПК України).
Згідно з частиною 4 статті 214 КПК України слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про: 1) дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 2) прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; 3) інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; 4) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 5) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; 7) інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично фіксується дата внесення інформації та присвоюється номер кримінального провадження (частина 5 статті 214 КПК України).
Із цими приписами Кримінального процесуального закону кореспондуються викладені у п.2 Розділу ІІ Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора № 298 від 30.06.2020 норми, згідно з якими відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п'ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 2 Кримінального кодексу України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим кодексом.
Отже, кримінально-процесуальне законодавство передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, але не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень, а лише тих, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про вчинення злочину є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину).
Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань і щодо них не повинно проводитися досудове розслідування.
Так, згідно правового висновку, який висловлений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Це слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
За приписом ч.1 ст.11 КК України, кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Отже, вирішальним чинником для внесення до ЄРДР відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
Верховний Суд у своїй постанові від 16.05.2019 у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду (справа № 761/20985/18, провадження № 51-8007км18) вказав: «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження було розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.....».
Отже ініціювати процедуру кримінального переслідування та застосувати державний механізм для здійснення досудового розслідування доцільно лише у випадку, коли наявні підстави вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення. Безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Дослідивши матеріали скарги за зверненням ОСОБА_3 , слідча суддя вважає, що у ній відсутні об'єктивні відомості, які б свідчили про правопорушення працівниками виконавчого комітету Ватутінської міської ради та ТОВ «КИЇВСЬКА МУНІЦИПАЛЬНА СЛУЖБА». Таке порушення скаржниця обгрунтовує встановленням завищених тарифів на вивезення ТПВ.
Заява (повідомлення) ОСОБА_3 , відомості про кримінальне правопорушення за якою скаржниця просить внести в ЄРДР містить виключно незгоду із встановленими тарифами, які затверджені рішенням виконавчого комітету Ватутінської міської ради.
На думку слідчого судді у даному випадку між споживачами комунальних послуг по вивезенню ТПВ та відповідною установою, яка надає вказані послуги існують цивільно-правові відносини з приводу надання послуг по вивезенню ТПВ, які регулюються нормами цивільного законодавства і у випадку надання послуг неналежної якості споживачі мають вирішувати спір в порядку цивільного судочинства.
Крім того слідча суддя звертає увагу, що рішення виконавчого комітету Ватутінської міської ради, яким були затверджені дані тарифи у випадку незгоди з їх розмірами могло бути оскаржене в адміністративному порядку, проте цього зроблено не було.
Беручи до уваги, що заявником не вичерпані цивільно-правові та адміністративно-правові засоби судового захисту від імовірних порушень її прав та законних інтересів, звернення в даному випадку за захистом в порядку кримінального судочинства є передчасним і таким, що не відповідає заявленій меті, та, в свою чергу, не порушує дискрецію суду у вирішенні даних питань в іншому порядку, ніж в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що зазначені скаржницею відомості не можуть слугувати належною підставою для ініціювання кримінального провадження та є необґрунтованим застосуванням заходу кримінально-правового примусу. Незважаючи на те, що заявник вважає заяву повідомленням про вчинення кримінального правопорушення, остання за своїм змістом не містить фактичних даних, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, не підкріплена належними та допустимими доказами. Відтак в задоволенні скарги слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 303, 307, 309 КПК України,
У задоволені скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Звенигородського РВП ГУНП в Черкаській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня оголошення повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 04.11.2024.
Слідчий суддя ОСОБА_1