Справа № 694/2399/24
провадження № 2-а/694/23/24
30.10.2024 року м. Звенигородка
Звенигородський районний суд Черкаської області
у складі: головуючого судді Смовж О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Блискавки А.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Бабенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
18 вересня 2024 року до Звенигородського районного суду Черкаської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 13 вересня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 майором ОСОБА_2 винесена постанова №464 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, згідно з якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в сумі 17 000,00 грн.
Зазначену постанову позивач вважає протиправною, зазначає, що 13.09.2024 перебував у м. Києві, де його о 08.00 зупинили працівники ІНФОРМАЦІЯ_3 та видали повістку про явку до РТЦК на 13.09.2024 на 08.30. Позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою, йому повідомили про необхідність пройти ВЛК, на що він відмовився, оскільки перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , проходив ВЛК, отримав відстрочку від мобілізації, про що вказано у його військовому квитку з визначенням наступної дати проходження ВЛК, окрім того своєчасно оновив військово-облікові дані через додаток Резерв+, та має утриманні дружину - інваліда ІІ групи. Всі зазначені обставини позивач довів до відома представників Оболонського РТЦК, проте була складена оскаржувана постанова, тому змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 19 вересня 2024 року прийнято до розгляду адміністративний позов, визначено розгляд провадити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом осіб.
Надалі ухвалою суду від 01.10.2024 задоволено клопотання представника позивача - адвоката Бабенка Р.В., прийнято до розгляду уточнену редакцію адміністративного позову та залучено до участі у справі співвідповідача - ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки саме цим органом винесено оскаржувану у справі постанову
В судове засідання з'явився представник позивача - адвокат Бабенко Р.В., представники відповідачів в судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином, що підтверджується зворотними поштовими повідомленнями з підписами уповноважених на отримання поштової кореспонденції осіб, про причини неявки суд не повідомили, відзивів на позовну заяву, будь-яких заяв, клопотань у встановлений судом строк не надали.
Згідно з ч.1 ст.205 КАС України неявка у судове засідання учасників справи, яких належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
З урахуванням думки представника позивача, який вважав можливим розглядати справу за відсутності учасників процесу, що не з'явилися в судове засідання, суд ухвалив розглянути справу за їхньої відсутності.
Дослідивши матеріали справи, наявні докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови від 13.09.2024, ОСОБА_1 відмовився від медичного огляду в ІНФОРМАЦІЯ_6 за направленням, тим самим порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію 13.09.2024, у зв'язку з чим на ОСОБА_1 накладено штраф в сумі 17 000,00 грн.
Оцінюючи обставини, встановлені у даній справі, суд виходить з того, що статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Частиною третьою статті 210-1 КУпАП України передбачена адміністративна відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян".
Відповідно частиною першою цієї ж статті передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Положеннями ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як встановлено судом і це підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України відповідно до паспорту НОМЕР_1 , виданого органом 7117 від 27.11.2019, відповідно до довідки про внесення відомостей до Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.8) зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 з 03.09.2011, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 від 16.02.2024 (а.с.10) має дружину - ОСОБА_3 , якій відповідно до довідки МСЕК від 10.01.2024 серії 12 ААГ №427355 (а.с.11) встановлено ІІ групу інвалідності безтерміново.
Виходячи із записів військового квитка (а.с.12-13) ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_8 з 27 травня 2015 року, солдат, має спеціальність: технік-механік, водій, перебуває в запасі.
16 червня 2023 року медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_8 визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним до військової служби у воєнний час (наказ №402 від 16.06.2023). Визначено дату наступного повторного огляду 16.06.2028.
Також, 15.07.2024 ОСОБА_1 відповідно до наданого в судовому засіданні витягу з додатку Резерв+ оновив військово-облікові дані, окрім того оформив відстрочку від мобілізації до 09.11.2024 шляхом звернення 17 вересня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_9 та із заявою про надання у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з утриманням дружини, яка має інвалідність ІІ групи.
Виходячи із встановлених обставин, суд констатує, що позивач знаходиться на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 за місцем реєстрації та фактичного проживання, своєчасно оновив військово-облікові дані, на законних підставах оформив та отримав відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації у зв'язку з утриманням дружини, яка має інвалідність ІІ групи, відстрочка надана по 09.11.2024.
Такі обставини чітко вбачаються як із записів військового квитка серії НОМЕР_3 , так і з даних додатку Резерв+, які ОСОБА_1 надавав працівникам ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначені відомості містяться в з 15.07.2024 та містилися станом на 13.09.2024 - на час складення оскаржуваної постанови, а отже, були доступні для огляду та встановлення відносно ОСОБА_1 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Разом з тим, 13.09.2024 відносно ОСОБА_1 за наявності наведених вище об'єктивних та очевидних обставин складено протокол №464 про адміністративне правопорушення та постанову по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, яка є протиправною та підлягає скасуванню.
Суд зазначає також, що ОСОБА_1 під час вручення повістки, а також складення протоколу та постанови демонстрував поведінку, яка вказувала на його добросовісність та бажання розібратися у ситуації, яка склалася, шляхом надання усіх наявних у нього документів з відповідними поясненнями. У протоколі про адміністративне правопорушення від 13.09.2024 ОСОБА_1 вказав, що не погоджується з висновками працівників РТЦК та буде оскаржувати їх в судовому порядку, розписавшись при цьому власноруч в отриманні усіх документів.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що згідно із статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається де адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Вказані вище завдання при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_10 не виконав, не вжив заходів для з'ясування дійсних обставин та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону.
Окрім наведеного суд зауважує, що вище вже зазначалося, що положеннями ч.2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відкриваючи провадження у цій справі, суд роз'яснив відповідачам, зокрема й ІНФОРМАЦІЯ_6 , право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 3 ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копію відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. До відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (п. 2 ч. 4 ст. 162 КАС України). У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6, ст. 162 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
У цій справі відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_10 , будучи належно повідомленим про день та час розгляду справи, отримавши ухвалу про відкриття провадження у справі, не надав суду у визначений строк ні відзив на позовну заяву, ні докази на обґрунтування своїх доводів, будь-яких заяв, клопотань до суду не направляв, виходячи з чого суд кваліфікує зазначене як визнання позову.
Таким чином, суд у сукупності встановленого та викладеного дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, адміністративне стягнення накладено на позивача незаконно та необґрунтовано, тому наявні правові підстави для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення і закриття провадження у справі.
Відтак, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України підлягають відшкодуванню судові витрати зі сплати судового збору, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, посадова особа якого виступала відповідачем у справі, на користь позивача.
Керуючись статтями 5, 9, 72, 74, 77, 139, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 майора ОСОБА_2 №464 від 13 вересня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.2101 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17 000,00 (сімнадцяти тисяч) гривень.
Справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , іпн НОМЕР_5 , тел. НОМЕР_6 ) судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено та проголошено 31.10.2024 о 15.00.
Суддя О.Ю. Смовж