31 жовтня 2024 року
м. Київ
справа №420/19870/21
адміністративне провадження № К/990/39848/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,
за участю секретаря судового засідання Шосенко К.М.,
представника позивача Штін Д.С.,
представника відповідача Вінюкова В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні
заяву Одеської міської ради про роз'яснення постанови Верховного Суду від 21 червня 2024 року
у справі №420/19870/21
за позовом заступника керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси
до Одеської міської ради
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,-
1. 23.10.2021 заступник керівника Суворовської окружної прокуратури м. Одеси звернувся до суду із позовом до Одеської міської ради (далі також - відповідач), просив:
- визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо невзяття на облік безхазяйного майна, а саме, дамби Хаджибейського лиману, розташованої вздовж автомобільної дороги загального користування державного значення М-28 Одеса-Южний (М-14 з під'їздами, км 11+350-14+820), що має довжину близько 4 км від с. Латівка до с.Усатове, ширину до 14 метрів та орієнтовну площу 56000 кв. м;
- зобов'язати Одеську міську раду вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного майна шляхом звернення із заявою про взяття вказаної дамби Хаджибейського лиману на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації.
2. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 25.04.2023, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24.10.2023, відмовив у задоволенні позову.
3. Верховний Суд постановою від 21.06.2024 ухвалив:
- касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури задовольнити;
- рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2023 року у справі №420/19870/21 скасувати;
- ухвалити нове рішення, позов задовольнити;
- визнати протиправною бездіяльність Одеської міської ради щодо невзяття на облік безхазяйного майна, а саме, дамби Хаджибейського лиману, розташованої вздовж автомобільної дороги загального користування державного значення М-28 Одеса-Южний (М-14 з під'їздами, км 11+350-14+820), що має довжину близько 4 км від с. Латівка до с.Усатове, ширину до 14 метрів та орієнтовну площу 56000 кв. м;
- зобов'язати Одеську міську раду вчинити дії, спрямовані на взяття на облік безхазяйного майна шляхом звернення із заявою про взяття вказаної дамби Хаджибейського лиману на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації.
4. 21.10.2024 Одеська міська рада звернулася до Верховного Суду із заявою про роз'яснення постанови Верховного Суду від 21.06.2024 з таких питань:
1) Чи передбачає взяття на облік безхазяйного майна дамби Хаджибейського лиману виключно шляхом внесення відомостей про це державним реєстратором органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно?
2) Чи вважатиметься взяттям на облік безхазяйного майна дамби Хаджибейського лиману прийняття Виконавчим комітетом Одеської міської ради відповідного рішення та подальше розміщення оголошення про це у друкованих засобах масової інформації, враховуючи відсутність законодавчої та технічної можливості формування заяви Одеської міської ради про взяття на облік безхазяйного майна щодо дамби Хаджибейського лиману в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та подальшого взяття на облік безхазяйного нерухомого майна цього об'єкта в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
5. Заявник просив також розглянути питання щодо роз'яснення постанови Верховного Суду від 21.06.2024 у справі №420/19870/21 в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
6. Ухвалою від 22.10.2024 Суд вирішив клопотання Одеської міської ради про розгляд заяви за участі сторін задовольнити, призначити заяву про роз'яснення постанови від 21.06.2024 у справі №420/19870/21 до розгляду у судовому засіданні з викликом сторін на 31 жовтня 2024 року об 11 год. 00 хв.
7. У відкритому судовому засіданні представник відповідача надав Суду пояснення, відповідно до яких під час виконання постанови Верховного Суду від 21.06.2024 у відповідача виникли певні ускладнення.
8. Відповідно ч. 2 ст. 335 Цивільного кодексу України безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа.
9. Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) реєстраційна дія - державна реєстрація прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а також інші дії, що здійснюються державним реєстратором у Державному реєстрі прав, крім надання інформації з цього реєстру.
10. Відповідно до ч. 14 ст. 18 Закону № 1952-IV взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
11. Згідно з п. 82 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок № 1127), взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку.
12. Відповідно до абз. 2 п. 5 Порядку № 1127 взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться у день прийняття відповідної заяви.
13. Згідно з п. 86 Порядку № 1127 датою та часом взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вважаються дата та час реєстрації відповідної заяви, за результатом розгляду якої державним реєстратором прийнято рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
14. Пунктом 84 Порядку № 1127 встановлено, що за результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чи відомостей про земельну ділянку, сформовану за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), отриманих з Державного земельного кадастру, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік.
15. Згідно з абз. 8 пп. 1 п. 6 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 484 (далі - Порядок №484), формування заяв у сфері державної реєстрації прав у базі даних заяв здійснюється шляхом внесення відомостей про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
16. Відповідно до п. 13 Порядку № 484 під час формування заяви про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна додатково до відомостей, передбачених п. 6 цього Порядку, вносяться відомості про:
1) ідентифікатор об'єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва;
2) реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (у разі наявності відкритого розділу в Державному реєстрі прав);
3) адреса об'єкта нерухомого майна;
4) орган місцевого самоврядування (найменування органу місцевого самоврядування, ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ органу місцевого самоврядування).
17. Разом з тим, відсутність ідентифікатора об'єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва та адреси об'єкта нерухомого майна, щодо якого судовим рішенням зобов'язано Одеську міську раду подати заяву про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна дамби Хаджибейського лиману, технічно унеможливлюють формування заяви за допомогою програмного забезпечення ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та її реєстрації.
18. За змістом ч. 8 ст. 26-2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI ідентифікатор об'єкта будівництва або закінченого будівництвом об'єкта зазначається, серед іншого, у рішеннях про присвоєння адреси об'єкта нерухомого майна (п. 4), а також в інвентаризаційній справі, матеріалах технічної інвентаризації та технічному паспорті об'єкта незавершеного будівництва, закінченого будівництвом об'єкта та його частин (квартир, вбудованих чи вбудовано- прибудованих житлових та нежитлових приміщень у будинку, будівлі, споруді, гаражних боксів, інших житлових та нежитлових приміщень, які після прийняття об'єкта в експлуатацію є самостійними об'єктами нерухомого майна) (п. 10).
19. Представник відповідача заявляв, що за результатом проведення в установленому порядку технічної інвентаризації дамбі Хаджибейського лиману може бути присвоєно ідентифікатора об'єкта в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва, водночас, що дамба Хаджибейського лиману як гідротехнічна споруда не має адреси згідно з п. 6 Переліку об'єктів нерухомого майна, яким не присвоюється адреса, встановленого Порядком присвоєння адрес об'єктам будівництва, об'єктам нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2021 № 690 (далі - Порядок №690).
20. Водночас у судовому засіданні було з'ясовано, що правових перешкод або технічної неможливості для присвоєння адреси дамбі Хаджибейського лиману немає.
21. Частиною 1 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
22. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч. 2 ст. 254 КАС України).
23. Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз'яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
24. Незрозумілість судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
25. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
26. Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
27. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.04.2020 у справі №22а-11177/08 та від 01.09.2020 у справі №806/984/18.
28. За загальними нормами права роз'яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
29. У заяві про роз'яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.
30. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 20.02.2019 у справі №814/907/16 та від 01.09.2020 у справі №806/984/18.
31. Зміст постанови Верховного Суду від 21.06.2024 у справі №420/19870/21 є чітким та зрозумілим, не містить труднощів для розуміння.
32. У заяві про роз'яснення судового рішення заявник просить роз'яснити порядок виконання постанови Верховного Суду від 21.06.2024. Проте законодавством передбачено механізм надання роз'яснення змісту судового рішення, а не роз'яснення порядку виконання судового рішення.
33. Такий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 08.08.2018 у справі №808/1298/15, від 01.09.2020 у справі № 806/984/18.
34. Таким чином, порушені заявником питання стосуються роз'яснення порядку та способу виконання постанови Верховного Суду від 21.06.2024, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений ст. 254 КАС України.
35. Враховуючи зазначене, Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Одеської міської ради про роз'яснення постанови Верховного Суду від 21.06.2024 у справі №420/19870/21.
Керуючись ст. 254, 340, 345 КАС України, Суд -
У задоволенні заяви Одеської міської ради про роз'яснення постанови Верховного Суду від 21 червня 2024 року у справі №420/19870/21 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя А.А. Єзеров
Суддя О.П. Стародуб