05 листопада 2024 року
м. Київ
справа №300/5274/24
адміністративне провадження № К/990/41833/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Мацедонської В.Е.,
суддів - Губської О. А., Мельник-Томенко Ж. М.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року
у справі № 300/5274/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,-
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року позов задовлено.
Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання оригіналу документу про сплату судового збору.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій - повернуто особі, яка її подала, у зв'язку із неусуненням недоліків апеляційної скарги.
01 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Військової частини НОМЕР_1 .
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
У силу пункту 8 частини 2 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Вищезазначеному конституційному положенню щодо забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз'яснення рішення чи відмову у роз'ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
З матеріалів касаційного провадження вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року залишено без руху та надано заявнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору у розмірі 1453,44 грн.
Згідно довідки про доставку електронного листа копію ухвали від 14 жовтня 2024 року доставлено до електронного кабінету скаржника 16 жовтня 2024 року.
У межах наданого строку, скаржником подано заяву про продовження процесуального строку, у якій останній вказує про відсутність коштів для сплати судового збору та просить продовжити строк на усунення недоліку апеляційної скарги.
Проаналізувавши подану скаржником заяву, Суд вказав, що скаржником не надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір", та вжиття скаржником послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній справі. Обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють суб'єкта владних повноважень від обов'язку своєчасної сплати судового збору.
Разом з тим, будь-які обставини, які пов'язані з діяльністю скаржника, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб'єкта владних повноважень режиму послаблення у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. До таких обставин відносяться, зокрема обставини, що створюють труднощі у сплаті судового збору.
Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого скаржником клопотання про продовження строку на усунення недоліку апеляційної скарги.
Згідно з частиною другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог встановлених статтею 296 цього кодексу, застосовуються положення статті 169 КАС України, а тому апеляційна скарга повертається апелянту, оскільки апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, яка залишена без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року, то апеляційна скарга у відповідності до частин п'ятої та шостої статті 298 КАС України повертається апелянту.
При цьому, повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач вказує, що на даний час у військової частини НОМЕР_1 та Міноборони загалом вкрай важке фінансове становище, а саме відсутня можливість сплати судового збору в зв'язку з нагальною потребою у додаткових грошових коштах для укріплення обороноздатності країни, що пов'язано з різким ускладненням внутрішньополітичної обстановки, широкомасштабної агресії російської федерації і свідчить про незадовільний майновий стан. У зв'язку з введенням воєнного стану у державі Україна та скрутного фінансового становища, суд апеляційної інстанції повинен був прийняти до уваги відповідне клопотання про зменшення або звільнення від судового збору.
В обґрунтування неможливості усунення недоліків апеляційної скарги, скаржник посилається, зокрема, що кошти на оплату судового збору при поданні апеляційної скарги по справі №300/5274/24 на даний час замовлені у фінансовому управлінні Збройних Сил України, не перераховані на відповідний розрахунковий рахунок з причини тотального моніторингу використання коштів за відповідним фондом Департаментом. У результаті чого на рахунку КЕКВ 2800 з моменту подання апеляції по сьогоднішній день залишається 0 грн. 0 коп.
Слід зазначити, що скаржником не було подано жодного клопотання чи заяви після отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, та не було надано на розгляд суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі, встановленому Законом України "Про судовий збір" та вжиття скаржником послідовних та вичерпних заходів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги саме у даній справі.
Так держава в особі органів влади, що діють як суб'єкти владних повноважень та звертаються до суду з метою захисту інтересів у правовідносинах, які виникли з приводу реалізації ними публічно-владних управлінських функцій, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Разом з тим, Верховний Суд зазначає, що сплата судового збору є обов'язковою для відповідача. Зловживання правом на звільнення, відстрочення чи розстрочення від його сплати є недопустимим.
Відповідач є державним органом, який утримується за рахунок Державного бюджету України, та має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації видатків 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Оскільки, у встановлений судом строк особою, яка подала апеляційну скаргу, не усунуто недоліку апеляційної скарги, визначеного ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року про залишення апеляційної скарги без руху, суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги скаржнику.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі №300/5274/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач В. Е. Мацедонська
Судді О. А. Губська
Ж. М. Мельник-Томенко