05 листопада 2024 року
м. Київ
справа №160/1937/24
адміністративне провадження №К/990/40902/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Кашпур О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року
у справі №160/1937/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області
про визнання протиправним та скасування пункту наказу щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності та поновлення на службі, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення зі служби та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами визнати протиправним та скасувати Наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 11 грудня 2023 року за №2220к про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Кам'янського РУП ГУНП в частині п. 3 у відношенні майора поліції ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 22 грудня 2023 року за №919 о/с по особовому складу, яким майора поліції ОСОБА_1 начальника відділу кримінальної поліції Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, звільнено зі служби з 22 грудня 2023 року;
- поновити майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної поліції Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 22 грудня 2023 року;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 22 грудня 2023 року в розмірі 34 106, 00 грн.;
- судові витрати по справі стягнути з Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року, позов задоволено в повному обсязі.
Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 160/1937/24 задоволено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (вул. Троїцька, буд. 20А, м. Дніпро, 49101, код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), понесені витрати на професійну правничу правову допомогу у розмірі 15 000,00 грн.
Доповнено резолютивну частину рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року у справі № 160/1937/24 абзацом наступного змісту:
«Рішення суду в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді начальника відділу кримінальної поліції Кам'янського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 22.12.2023 року та стягнення на користь майора поліції ОСОБА_1 заробітної плати у межах одного місяця підлягає негайному виконанню, з відрахуванням при її виплаті податків та інших загальнообов'язкових платежів».
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, скаржник звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу (частина третя статті 329 КАС України).
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 09 липня 2024 року Третім апеляційним адміністративним судом розглянуто справу та ухвалено постанову. Повний текст судового рішення складено 12 липня 2023 року, тому останній день строку на касаційне оскарження припадав на 12 серпня 2024 року (враховуючі вихідні дні), а скаргу подано вдруге 23 жовтня 2024 року.
У касаційній скарзі заявник посилається на те, що вже звертався з касаційною скаргою при цьому вказує, що з первісною касаційною скаргою звернувся у межах процесуальних строків. Проте, ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2024 року касаційну скаргу було повернуто скаржнику, у зв'язку з не усуненням недоліків касаційної скарги. При цьому, як вказує відповідач, копію ухвали Верховного Суду від 21 серпня 2024 року про залишення касаційної скарги без руху скаржником не отримано.
Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду на час подачі первісної касаційної скарги, а також з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.
Верховний Суд також зазначає, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження і обставини, за яких Верховний Суд вже повертав попередню касаційну скаргу, безпосередньо пов'язані саме з діями скаржника щодо неналежного оформлення касаційної скарги.
Як встановлено судом з відомостей автоматизованої системи документообігу суду, Верховний Суд ухвалою від 21 серпня 2024 року залишив без руху касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №160/1937/24 (адміністративне провадження № № К/990/31146/24). Скаржнику надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання до суду уточненої касаційної, в якій навести передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Скаржнику роз'яснено, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала Верховного Суду від 21 серпня 2024 року отримана скаржником - 21 серпня 2024 року о 20:56.
Верховний Суд звертає увагу скаржника. що частина 11 статті 251 КАС України встановлює, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Згідно із частиною першою статті 18 КАС України у судах функціонує ЄСІТС.
Частиною шостою статті 18 КАС України встановлено, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Таким чином, ця норма визначає суб'єктний склад осіб, реєстрація офіційної електронної адреси в системі ЄСІТС для яких є обов'язковою, до якого, серед інших, належить відповідач.
Частиною сьомою статті 18 КАС України передбачено, що особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Довідки про доставку електронного листа є належним підтвердженням вручення учаснику копії судового рішення у розумінні статті 251 КАС України, а тому Верховний Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо неотримання ухвали Верховного Суду 21 серпня 2024 року про залишення касаційної скарги.
Крім того, Суд звертає увагу, що 21 серпня 2024 року Верховний Суд також залишив без руху касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у цій же справі (адміністративне провадження №К/990/31148/24). На виконання вимог зазначеної ухвали скаржником було усунуто недоліки, а Верховним Судом ухвалою від 17 вересня 2024 року відкрито касаційне провадження.
Оскільки, скаржником не було усунуто недоліки касаційної скарги Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №160/1937/24 (адміністративне провадження № № К/990/31146/24), Верховний Суд ухвалою від 17 вересня 2024 року повернув касаційну скаргу скаржнику.
Як встановлено судом з відомостей автоматизованої системи документообігу суду, копію ухвали Верховного Суду від 17 вересня 2024 року було надіслано до електронного кабінету скаржника в підсистемі «Електронний суд» того ж дня. Документ доставлено до електронного кабінету 17 вересня 2024 року о 20:55 та відповідно до абзацу другого частини шостої статті 251 КАС України вважається врученим 18 вересня 2024 року.
Крім того, копію ухвали Верховного Суду від 17 вересня 2024 року вручено скаржнику 02 жовтня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
З цією касаційною скаргою скаржник звернувся лише 23 жовтня 2024 року, а клопотання про поновлення строку, не містить жодних обґрунтувань щодо наявності об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший термін.
Відповідно до частини 11 статті 251 КАС України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення..
Суд звертає увагу, що метою обов'язкової реєстрації електронного кабінету в ЄСІСТ є можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу.
З урахуванням викладеного, Суд надає оцінку проміжку часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги в електронному кабінеті в підсистемі «Електронний суд» та повторного звернення. При цьому, як вже зазначалося вище, клопотання про поновлення строку, не містить жодних обґрунтувань щодо наявності об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротший строк.
Суд звертає увагу скаржника, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов'язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.
Так скаржником звертаючись з повторною касаційною скаргою допустив значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та потворного звернення.
При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження, є направлення повторної касаційної скарги скаржником у найкоротший строк.
Разом з тим, значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням касаційної скарги, вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.
Скаржником не наведено об'єктивних перешкод для повторного направлення касаційної скарги у найкоротші строки.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не вказано поважних причин пропуску на касаційне оскарження, не надано доказів щодо вжиття заходів для вчасного подання касаційної скарги у найкоротші строки після її повернення, не обґрунтовано зволікання з поданням цієї касаційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов'язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Крім того, статтею 44 КАС України регламентовано обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Тому, виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання касаційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання, викладених скаржником у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, причин пропуску такого строку поважними.
Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
Керуючись статтями 169, 248, 332 КАС України, Суд
1. Визнати неповажними, зазначені Головним управлінням Національної поліції в Дніпропетровській області, підстави для поновлення пропущеного процесуального строку.
2. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 року у справі №160/1937/24 - залишити без руху.
3. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом надання Суду:
- заяви із зазначенням підстав для поновлення строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, зокрема, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними або відсутністю клопотання про поновлення цього строку, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
О.В. Кашпур ,
Судді Верховного Суду