05 листопада 2024 року
м. Київ
справа №400/14224/23
адміністративне провадження №К/990/40324/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року
у справі №400/14224/23
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 листопада 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просила суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно не проведення нарахування та виплати їй компенсації втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 13 жовтня 2023 року по виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно, із врахуванням положень «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178), на підставі атестату військовослужбовця НОМЕР_2;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити їй компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням встановлених строків їх виплати за весь час затримки по день фактичного розрахунку 13 жовтня 2023 року по виплаті грошової компенсації за неотримане речове майно, із врахуванням вимог «Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил України, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно» (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 року №178), на підставі атестату військовослужбовця НОМЕР_2.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року (ухваленим в порядку спрощеного (письмового) провадження) позов ОСОБА_1 - задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - задоволено повністю. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2024 року скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями скаржник, звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), надіславши її засобами поштового зв'язку.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Аналіз указаних положень дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.
Водночас, пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Разом з цим, за змістом пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відомостей про те, що позивач є військовою посадовою особою вищого офіцерського складу відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України у системному зв'язку з положеннями Закону України "Про запобігання корупції" суду касаційної інстанції не надано і у судових рішеннях така інформація відсутня. Крім того, як вбачається із даних Єдиного державного реєстру судових рішень, суд першої інстанції розглянув справу №400/14224/23 в порядку спрощеного позовного провадження.
В касаційні скарзі позивач, посилаючись на підпункт «а» та «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначає та обґрунтовує, що дана справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Таким чином, оскаржуючи судові рішення у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, позивач у касаційній скарзі наводить підстави, передбачені пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, за яких оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції підлягає перегляду в касаційному порядку.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Скаржник підставами касаційного оскарження судових рішень визначає пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України вказуючи, що судами попередніх інстанції не враховано висновки Верховного Суду викладені в постановах від 29 серпня 2019 року у справі №2040/7697/18, від 04 лютого 2020 року у справі №825/1571/16 від 30 липня 2020 року у справі №820/5767/17 від 12 травня 2022 року у справі №480/5934/21 від 10 липня 2023 року у справі №520/28624/21 від 09 січня 2024 року у справі №400/5062/22 .
Отже, доводи, які викладені в касаційній скарзі, вказують на наявність обставин, визначених пунктом 1 частини 4 статті 328 КАС України, що є підставами для відкриття касаційного провадження з метою перевірки обставин вказаних скаржником.
Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для залишення її без руху, повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 328, 330, 334, 340 КАС України,
1. Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2024 року у справі №400/14224/23.
2. Встановити десятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття касаційного провадження для подання учасниками справи до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу в письмовій формі, доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи та заперечень щодо поданих заяв та клопотань.
3. Витребувати з Одеського окружного адміністративного суду справу №400/14224/23.
4. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк
Ж.М. Мельник-Томенко ,
Судді Верховного Суду