05 листопада 2024 року
м. Київ
справа №280/640/24
адміністративне провадження № К/990/41262/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стрелець Т.Г.,
суддів: Тацій Л.В., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 280/640/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому, з урахуванням уточненого адміністративного позову, просив суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 28.09.2023 №083850019020, прийняте за результатами розгляду заяви від 20.09.2023, яким позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію на пільгових умовах відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до його пільгового стажу роботи за Списком №2 періодів роботи: з 19.06.1996 по 29.09.1997 на посаді електрозварника ручної зварки 2 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 30.09.1997 по 29.10.1997 на посаді електрозварника ручної зварки 3 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 12.11.1997 по 03.05.2001 на посаді електрозварника ручної зварки 3 розряду у ГОВ «Ремонтно-монтажному спеціалізованому підприємстві «ГАЗООЧИСТКА»; з 05.09.2001 по 04.04.2002 на посаді електрогазозварника ручної зварки 4 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 09.04.2002 по 27.12.2002 на посаді електрогазозварника ручної зварки 4 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 13.01.2004 по 11.02.2004 на посаді електрогазозварника ручної зварки 4 розряду у ЗАТ «Запоріжбуд» БУ «Металургбуд»; з 01.03.2004 по 31.05.2004 на посаді монтажника 3 розряду у ГОВ «Прокатбудсервіс»; з 01.06.2004 по 16.09.2004 на посаді електрогазозварника у ТОВ «Прокатбудсервіс»; з 01.09.2005 по 10.04.2006 на посаді електрогазозварника у ВАТ «Машинобудівний завод «ЕЛЕМ»; з 23.05.2006 по 15.09.2006 на посаді електрогазозварника 4 розряду у ТОВ «Кисеньмонтаж»; з 26.09.2006 по 31.12.2006 на посаді електрозварника 4 розряду у ВАТ «будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1»; з 01.01.2007 по 04.03.2011 на посаді електрозварника 5 розряду у ВАТ «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1» з 20.09.2023.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 28 вересня 2023 року №083850019020 про відмову в призначенні пенсії, прийняте за результатами розгляду зави ОСОБА_1 від 20 вересня 2023 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 , який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період роботи з 05 вересня 2001 року по 04 квітня 2002 року в Закритому акціонерному товаристві «Запоріжбуд» Будівельне управління «Металургбуд», згідно довідки б/н від 04 квітня 2002 року та період роботи з 26 вересня 2006 року по 04 березня 2011 року в Публічному акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління «Запоріжстальбуд-1»згідно довідки від 29 серпня 2023 року №695.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву про призначення пенсії, подану ОСОБА_1 20 вересня 2023 року, та прийняти рішення, вирішивши питання про наявність підстав для зарахування періодів роботи ОСОБА_1 з 19.06.1996 по 29.09.1997, з 30.09.1997 по 29.10.1997, з 12.11.1997 по 03.05.2001, з 09.04.2002 по 27.12.2002, з 13.01.2004 по 11.02.2004, з 01.03.2004 по 31.05.2004, з 01.06.2004 по 16.09.2004, з 01.09.2005 по 10.04.2006, з 23.05.2006 по 15.09.2006 до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком №2, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року у справі №280/640/24 змінено в частині наданої судом правової оцінки, з урахуванням висновків, викладених в мотивувальній частині цієї постанови.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що в трудовій книжці позивача є необхідні записи за спірні періоди, які свідчать, що позивач працював на посадах, робота на яких підлягає пільговому обрахунку за Списком №2, що відповідачем не спростовується. Вказані записи завірені печаткою підприємства, в установленому порядку недійсними, недостовірними не визнані, тому будь-яких інших підтверджень не вимагають. Також суд вважає, що в даному випадку підлягають врахуванню відомості, що містяться в наявному в матеріалах пенсійної справи витягу з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5), які підтверджують, в тому числі, кількість відпрацьованих позивачем днів у відповідні періоди. Отже, факт неподання позивачем разом із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 уточнюючих довідок, які б підтверджували спірні періоди роботи позивача, в тому числі у не може бути перешкодою для прийняття пенсійним органом певного рішення щодо зарахування відповідних періодів роботи позивача до його пільгового стажу за наявності інших документів, які містять відомості про періоди роботи.
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій відповідач направив до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 280/640/24, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваних судових рішень, доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції виходить з наступного.
Згідно частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За змістом пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), підлягають касаційному оскарженню у виключних випадках, перелік яких передбачений підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
На обґрунтування підстав відкриття касаційного провадження відповідач посилається на приписи підпунктів «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Проте, колегія суддів не може взяти до уваги посилання на існування обставин, визначених підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, оскільки скаржником не обґрунтовано в чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Крім того слід зауважити, що суди попередніх інстанцій ухвалили оскаржувані судові рішення відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а.
Таким чином, аналіз доводів касаційної скарги в сукупності з відображеними в судових рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпункті «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Згідно до вимог пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись ст. 12, 328, 333 КАС України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2024 року у справі № 280/640/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала у спосіб її надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач Т. Г. Стрелець
Судді С.Г. Стеценко
Л.В. Тацій