23 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/5597/24 пров. № А/857/21687/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року (суддя Главач І.А., ухвалене в м. Івано-Франківську) у справі № 300/5597/24 за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа- ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області звернулося в суд з позовною заявою до Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі, також - відповідач), в якому просить: визнати дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночко В.Ю. щодо винесення постанови від 09.07.2024 ВП №74170474 про накладення штрафу протиправними; скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції Іваночко В.Ю. від 09.07.2024 ВП №74170474 про накладення на ГУ ПФУ в Івано-Франківській області штрафу у розмірі 10200 грн.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Зазначене рішенням суду оскаржило Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з наведених в ній підстав, покликаючись на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік на момент подання апеляційної скарги не затверджено. Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2024 рік після його затвердження. Відтак, вважає, що Головним управлінням добровільно вчинено весь обсяг дій і прийнято достатньо правових рішень, які забезпечили виконання рішення Івано- Франківського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 у справі за №300/5866/23. Зазначає, що що на момент винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановлений факт невиконання боржником рішення суду у встановлений законодавством строк, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання. При цьому обов'язковою умовою накладення державним виконавцем штрафу є невиконання судового рішення боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього. Зазначає, що виносячи оскаржувану постанову державний виконавець визначив єдину мотивацію наступного змісту “не здійснено жодних заходів для фактичного виконання рішення суду». Будь-якого іншого змісту правової оцінки. Яка слугувала підставою для винесення оскаржуваного рішення така постанова не містить. Зазначає, що на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суд від 04.10.2023 у справі №300/5866/23 (залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2024) визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у проведенні з 01.02.2021 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 із врахуванням грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2021 згідно наданої довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.06.2023 за № 8/1/1579; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.02.2021 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.06.2023 за № 8/1/1579, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених платежів.
Івано-Франківським окружним адміністративним судом 05.02.2024 за заявою позивача видано виконавчий лист.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 15.02.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 74170474 щодо примусового виконання рішення суду.
ГУ ПФУ в Івано-Франківській області листом від 29.02.2024 повідомлено відповідача про виконання рішення суду в частині проведення перерахунку пенсії позивача; решта коштів, які підлягають виплаті включено в реєстр, виплата за яким буде проведена при наявності фінансування з Державного бюджету.
З матеріалів справи вбачається, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11.04.2024 винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у розмірі 5100,00 грн. за невиконання судового рішення в частині виплати коштів, державним виконавцем прийнято рішення про накладення штрафу на боржника.
Також, 09.07.2024 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, прийнято оскаржувану постанову ВП № 74170474 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання без поважних причин боржником вищевказаного рішення суду.
Не погодившись із зазначеною постановою відповідача ВП № 74170474 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області штрафу в розмірі 10200,00 грн за повторне невиконання без поважних причин боржником вищевказаного рішення суду, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII, відповідно до статті 1 якого виконавче провадження - як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 63 Закону № 1404-VIII встановлено порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, відповідно до частини 1 якої, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до частин 2-3 статті 63 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Як передбачено частинами 1, 2 статті 75 Закону № 1404-VIII, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства, суд першої інстанції вірно зазначив, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що необхідною умовою для накладення на боржника штрафу у подвійному розмірі відповідно до частини 2 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII є встановлений та доведений факт повторного невиконання рішення боржником без поважних причин.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами судового розгляду адміністративної справи №300/5866/23 суд встановив, що обмеження відповідачем максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", є протиправним, у зв'язку чим зобов'язав відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 07.06.2023 за №8/1/1579, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення, з урахуванням проведених платежів.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відтак суд першої інстанції вірно вказав, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок. Це означає, що особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки протилежне суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області у листі про добровільне виконання рішення суду повідомляє Відділ, що виплату пенсії в перерахованому розмірі здійснено з 01.02.2024 в сумі 31892,14 грн.
Згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою №ХД 17792 від 26.01.2024 сума виплат за період з 01.02.2021 по 31.01.2024 становить 289920,60 грн включена в реєстр, виплата за яким буде проведена пр наявності фінансування з державного Бюджету.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в частині виплати грошових коштів, за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у розглядуваному випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Разом з тим, пенсійний орган зазначає, що предметом у справі №300/5866/23 були перерахунок та виплата позивачу пенсії без обмеження її максимального розміру з відсотковим значенням розміру пенсії 73% сум грошового забезпечення з 01.02.2021. Зауважує, що індексація не пов'язана з виконанням рішення суду у справі №300/5866/23, її нарахування та виплата має окремі правові та фактичні підстави, які не були предметом розгляду у даній справі. Питання порядку та умов виплати індексації пенсії відповідно до постанови КМУ від 16.02.2022 №118 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році", та постанови КМУ від 24.02.2023 №168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році", не було поставлено на вирішення суду у справі №300/5866/23 та судом не розглядалось.
Відтак, на переконання ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, такі обставини не входили в предмет доказування в цій справі та не стосуються порядку виконання прийнятого судового рішення, а фактично складають окремий самостійний предмет позову. На виконання рішення суду, яким зобов'язано провести перерахунок пенсії без обмеження максимальним розміром, пенсія (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) встановлюються без обмеження її максимального розміру станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок. Тому, виплату пенсії в перерахованому розмірі здійснено з 01.02.2024 в сумі 31892,14 грн (яка була визначена станом на 01.02.2021), що підтверджується розпорядженням про перерахунок пенсії з 01.02.2024.
Проте, суд першої інстанції вірно вказав, що резолютивна частина рішення від 04.10.2023 у справі №300/5866/23 вказує, що виплата пенсії позивачу без обмеження проводиться починаючи з 01.02.2021 (тобто визначена тільки початкова дата з якої розпочинається перерахунок і виплата пенсії без обмеження).
Відтак як вірно вказав суд першої інстанції, що вказане рішення діє в часі до моменту внесення законодавчих змін (іншого нормативно-правового регулювання) в частині обмеження (необмеження) пенсії осіб, яким пенсія призначена та виплачується відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 №2262-ХІІ.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення від 04.10.2023 у справі №300/5866/23 пенсійний орган здійснив перерахунок пенсії позивача, проте після перерахунку обмежив пенсію її розміром станом на момент перерахунку. Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи розрахунком за пенсійною справою, листом пенсійного органу від 29.02.2024 та позовною заявою.
Так, як вірно встановлено судом першої інстанції, з наявного розрахунку, фактично, суму пенсії нараховано в розмірі 38156,99 грн, однак до виплати встановлено з урахуванням максимального розміру в сумі - 31892,14 грн.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для обмеження розміру пенсії станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити перерахунок, оскільки підстав для такого обмеження ні пенсійне законодавство, ні рішення суду від 04.10.2023 у справі №300/5866/23 не містить.
А відтак, вказане свідчить про невиконання в повній мірі судового рішення від 04.10.2023 у справі №300/5866/23, що фактично порушує права позивача на належний розмір пенсійного забезпечення.
Суд першої інстанції вірно вказав, що пенсійний орган не має права повторно обмежувати виплату пенсії максимальним розміром, тобто знову вчиняти ті ж самі дії, які вже були визнані судом протиправними.
Оскільки органу державної виконавчої служби не надано доказів вжиття заходів зі сторони боржника для повного і своєчасного виконання рішення суду, відтак доводи пенсійного органу про повне фактичне виконання рішення суду від 04.10.2023 у справі №300/5866/23 не знаходять підтвердження, а відтак судом першої інстанції вірно відмовлено у задоволенні адміністративного позову.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За правилами статті 139 КАС України, судом не вирішується питання про розподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 287,308, 310, 315, 316, 321, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2024 року у справі №300/5597/24 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 01.11.2024