Справа № 686/20705/24
Головуючий у 1-й інстанції:
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
05 листопада 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Шидловського В.Б. Курка О. П.
за участю:
секретаря судового засідання: Яремчук Л.С,
позивача: Мазура М.В.,
представника відповідача: не з'явився,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до Управління патрульної поліції у Хмельницькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України в якому просив скасувати постанову серії ЕНА № 2650540 від 21.07.2024 та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її. Додатково зазначив, що прилад, яким інспектор вимірював швидкість, відповідно до технічних характеристик, у разі опадів, зокрема дощу, здійснює виміри до 60 м. Виміри, які зроблені на більшій відстані є хибними і не можуть бути законними, а всі факти встановлені інспектором УПП у Хмельницькій області у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, яки прибув в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 21.07.2024 інспектором 1 взводу 2 роти 1 бат. УПП у Хмельницькій області Ситником О.Л. на ОСОБА_1 складено постанову серії ВНА № 2650540, відповідно до якої до останнього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови 21.07.2024 р. о 12 год. 16 хв. (дорога Стрий-Ізварине 215 км в напрямку населеного пункту смт. Війтівці) позивач, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки Mercedes Benz ВХ 74-82 СР, рухався зі швидкістю 77 км/год. (при дозволеній швидкості руху 50 км/год.), чим перевищив встановлені обмеження швидкості на 23 км/год. та порушив п.п. 12.4 Правил дорожнього руху. При цьому водій не пред'явив посвідчення водія, чим порушив п.п. 2.4.а ПДР. Швидкість руху вимірювалась за допомогою приладу TruCam ТС008385.
Вказані обставини підтверджуються постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2650540 від 21.07.2024 року та долученим до матеріалів справи відеозаписом з персонального реєстратора поліцейського.
Відмовляючи у задоволені адміністративного позову суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивач належними та допустимими доказами не обґрунтував позовні вимоги, а тому доводи позивача ґрунтуються на його суб'єктивній думці та не підтверджуються долученими до матеріалів справи доказами, а тому при вирішені даної справи не можуть бути враховані судом. Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із п.п. 8, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають, серед іншого, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
Відповідно до п. 21 «а» Правил, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото-і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно зі ст. 31 Закону України Про «Національну поліцію», полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, зокрема, перевiрка документiв особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технiчних приладiв i технiчних засобiв, що мають функцiї фото - i кiнозйомки, вiдеозапису, засобiв фото - i кiнозйомки, вiдеозапису.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Частиною 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути визначено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Судовим розглядом встановлено, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 21.07.2024 р. о 12 год. 16 хв. (дорога Стрий - Ізварине 215 км в напрямку населеного пункту смт. Війтівці) позивач, керуючи транспортним засобом - автомобілем марки Mercedes Benz ВХ 74-82 СР, рухався зі швидкістю 77 км/год. (при дозволеній швидкості руху 50 км/год.), чим перевищив встановлені обмеження швидкості на 23 км/год. та порушив п.п. 12.4 Правил дорожнього руху. При цьому водій не пред'явив посвідчення водія, чим порушив п.п. 2.4.а ПДР. Швидкість руху вимірювалась за допомогою приладу TruCam ТС008385.
На підтвердження вищевказаних обставин, відповідачем до суду подано флешку з відеозаписом події, проте, на вищевказаному відеозаписі судом встановлено відсутнє чітке зображення автомобіля марки Mercedes Benz з номерним знаком НОМЕР_1 . Таким чином, вищевказаний відеозапис не є допустимим доказом, відповідно до вимог ст. 74 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення позивачем ч. 1 ст. 126 КУпАП.
Також, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на те, що із дослідженого відеодоказу наданий відповідачем встановлено, що під час зупинки позивача інспектор поліції не вимагав надати посвідчення водія та поліс обов'язкового страхування, більше того інспектор поліції звонив на мобільний телефон та просив не відомо кого надати якісь документи.
Так, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 177 і 178 цього Кодексу, розглядаються за місцем їх вчинення або за місцем проживання порушника.
Справи про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, розглядаються за місцем оброблення та обліку таких правопорушень.
Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника.
Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Поліцейський в своїй діяльності зобов'язаний керуватися як указаними законодавчими актами, так і Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих не в автоматичному режимі (надалі - Інструкція), затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року за № 1395.
Згідно з пунктами 9, 10 розділу ІІІ зазначеної Інструкції розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
За приписами п. 5 розділу IV Інструкції постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (додаток 5), складається у письмовій формі (заповнюється відповідно до вимог п. 8 розділу ХІІІ цієї Інструкції) або за наявності технічної можливості в електронній формі у вигляді стрічки, яка роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв, із зазначенням відомостей, що відповідають пунктам постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, наведеної у додатку 5 до цієї Інструкції. Зразок постанови про накладення адміністративного стягнення, наведений у додатку 5 до Інструкції, не передбачає внесення до нього відомостей про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис.
Таким чином, такі відомості зазначаються у постанові, що виноситься у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
У ч. 3 ст. 283 цього Кодексу постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, доказами є такі фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Враховуючи відсутність належних доказів вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови серії ЕНА № 2650540 від 21.07.2024 року.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.
КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб'єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.
Статтею 268 КУпАП встановлено перелік прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності в тому числі і право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази.
Відповідно до ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається в тому числі коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформляється на місці вчинення правопорушення та в разі вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху. Тобто фактично, в даних випадках, притягнення особи до адміністративної відповідальності відбувається у скороченому провадженні.
Скорочене провадження у справах, зокрема у сфері забезпечення дорожнього руху передбачає фіксацію адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника безпосередньо на місці його вчинення.
Враховуючи те, що під час судового розгляду не було надано належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення позивачем, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини позивача у вчиненні правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Ураховуючи те, що під час судового розгляду відповідачем не надано належних та допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП, колегія суддів вважає недоведеною вину останнього у вчиненні правопорушення і, як наслідок, наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП.
З огляду на вищезазначене та враховуючи положення ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням постанови про задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 10 вересня 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 2650540 від 21.07.2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 126 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.
Закрити провадження у адміністративній справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122, ч.1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення .
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Шидловський В.Б. Курко О. П.