Справа № 290/753/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Адамович О.Й.
Суддя-доповідач - Боровицький О. А.
05 листопада 2024 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Курка О. П. Шидловського В.Б. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 05 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про визнання незаконною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 05 вересня 2024 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В судове засідання представник позивача не з'явився на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Виходячи з приписів п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 08.05.2024 року поліцейським сектору поліцейської діяльності №1 (смт. Романів) відділення поліції №5 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області сержантом поліції Точиліною Н.О. постановлено постанову по справі про адміністративне правопорушення серії БАД №956477 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн., з тих підстав, що ОСОБА_1 08.05.2024 року о 02:00 год в смт Романів по вул. Небесної Сотні 85 керував транспортним засобом "VOLVO" номерний знак НОМЕР_1 , при цьому не мав при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом з відповідної категорії, чим порушив п.2.1 (а) ПДР України (а.с.5). При цьому у п. 7 оскаржуваної постанови зазначено про відео на портативний відеореєстратор.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Положеннями статті 280 КУпАП визначено обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Одночасно згідно норм статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до п. 2.1 (а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 126 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, як не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб.
Відповідно до змісту ч. 1ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Обставини керування ОСОБА_1 автомобілем марки "VOLVO" номерний знак НОМЕР_1 , а також те, що ОСОБА_1 не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, чим порушив п.2.1 (а) ПДР України, 08.05.2024 року о 02 год. 00 хв. в смт Романів по вул. Небесної Сотні 85, підтверджується відеозаписом з портативної камери поліцейського, який долучено до матеріалів справи.
На підтвердження своїх тверджень, що позивач 08.05.2024 року о 02 год. 00 хв. в смт Романів по вул. Небесної Сотні 85 не керував транспортним засобом та не вчиняв інкримінованого йому адміністративного правопорушення, останній не надав жодного доказу.
Крім того суд зауважує, що з урахуванням відеозапису позивачем не були повідомленні дійсні обставини, за яких відбулося складання адмінматеріалів.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Судом також встановлено, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства та містить посилання на докази (відео на портативний відеореєстратор).
Із врахуванням встановлених обставин та наведених вище положень чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що постановлена постанова у справі про адміністративне правопорушення серії БАД №956477 від 08.05.2024 року, якою на позивача накладено штраф у розмірі 425,00 грн за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.126 КУпАП є законною та не підлягає скасуванню.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеному рішенні, у зв'язку з чим підстав для його скасування не вбачається.
Інші доводи апеляційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 05 вересня 2024 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Боровицький О. А.
Судді Курко О. П. Шидловський В.Б.