П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
05 листопада 2024 р. Категорія 106000000м. ОдесаСправа № 420/13057/24
Перша інстанція: суддя Хурса О. О.,
час і місце ухвалення: спрощене провадження,
м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача - Семенюка Г.В.,
суддів - Домусчі С.Д., Шляхтицького О.І.,
розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П'ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
встановиВ:
Позивач, звернувся до суду з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області за № 04-05/13 від 31.01.2024;
- визнати протиправними дії Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року;
- зобов'язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування наказу, дій, зобов'язання вчинити певні дії закрито. Присуджено на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1500,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу в частині закриття провадження у справі з розгляду вимог позивача про визнання протиправними наказу за № 04-05/13 від 31.01.2024 та дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо невиплати своєчасно ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року і направити справу для продовження розгляду в цій частині до суду першої інстанції. Змінити ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 року у справі № 420/13057/24 в частині стягнення витрат на правничу допомогу та стягнути з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу адвоката пов'язану з розглядом справи в розмірі 6500 (шість тисяч п'ятсот) грн.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст. 2371 КЗпП України, відшкодування роботодавцем моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав, у тому числі внаслідок дискримінації, мобінгу (цькування), факт якого підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зав'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тобто, відшкодування завданої позивачу моральної шкоди внаслідок неправомірних дій ТУ ДСА України в Херсонській області щодо безпідставної невиплати позивачу на протязі 4 місяців заробітної плати, можливе лише на підставі встановленого судовим рішенням факту протиправності таких дій відповідача. При цьому, такими протиправними діями відповідача щодо залишення без джерел для існування позивача, яка має на утриманні малолітню дитину, їй безумовно спричинена моральна шкода, яка підлягає відшкодуванню відповідачем.
Територіальним управління державної судової адміністрації України в Херсонській області було надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що доводи, викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, ухвала Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року винесена законно та обґрунтовано, а тому підстави для її скасування відсутні. Крім того, відповідач вказує, що посилання представника позивача про дискримінацію, мобінг зі сторони відповідача по відношенню до позивачки, спричинення їй моральних страждань, втрати нею нормальних життєвих зв'язків та необхідність створення нею додаткових зусиль для організації її життя через дії Територіального управління є безвідповідальними, надуманими та такими, що не відповідають дійсності.
На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законі інтереси.
Тобто, особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Саме позивач визначає способи захисту своїх прав шляхом викладення у позовній заяві позовних вимог.
Позивач, звернувся до суду з позовом до Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області за № 04-05/13 від 31.01.2024;
- визнати протиправними дії Територіального управління державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо не виплати ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року;
- зобов'язати Територіальне управління державної судової адміністрації України в Херсонській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року з утриманням передбачених законом податків і обов'язкових платежів.
Пунктом 8 частини першої статті 238 КАС України установлено, що суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2018 року у справі №800/369/17 зазначила, що у розумінні пункту 8 частини першої статті 238 КАС України у разі встановлення під час розгляду справи виправлення відповідачем оскаржуваних позивачем порушень, суд має вирішити питання можливості закриття провадження у справі. При цьому, вирішуючи зазначене питання, суд має з'ясувати, чи не призведе закриття провадження у справі до того, що законні права та інтереси позивача не будуть відновлені навіть після виправлення відповідачем оскаржуваних порушень.
Тобто для застосування такої підстави для закриття провадження у справі необхідна сукупність певних фактів. Зокрема, оскаржувані порушення мають бути виправлені самостійно суб'єктом владних повноважень, а також мають бути відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання таких дій чи бездіяльності протиправними.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції зазначив, що позивачем в даній справі оскаржуються наказ начальника ТУ ДСА України в Херсонській області № 04-05/13 від 31.01.2024 та дії ТУ ДСА України в Херсонській області щодо невиплати заробітної плати за березень 2024 року. Копією наказу № 04-05/52 від 29.04.2024 підтверджено, що відповідачем самостійно скасовано наказ № 04-05/13 від 31.01.2024, що свідчить про виправлення суб'єктом владних повноважень оскаржуваних порушень в цій частині позовних вимог. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для закриття провадження у справі, оскільки оскаржуване рішення було скасоване суб'єктом владних повноважень, і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що отримавши від відповідача заробітну плату за березень 2024 року, позивач все одно зберігає за собою право оскаржувати в судовому порядку правомірність тих дій та рішень відповідача, внаслідок яких така виплата відбулась.
Апелянт зазначає, що повне відновлення її законних прав та інтересів неможливе без визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати своєчасно позивачу заробітної плати за березень 2024 року у встановлені законом строки, з огляду на наміри позивача в подальшому звернутись за відшкодуванням моральної шкоди.
Отже, суд першої інстанції безпідставно закрив провадження у справі на підставі п.8 ч.1 ст.238 КАС України в частині позовних вимог, які стосуються дій відповідача по невиплаті позивачу заробітної плати у березні 2024 року.
Разом з тим, факт такої виплати робить неможливим застосування судом такого способу відновлення права позивача, як зобов'язання відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу заробітної плати за березень 2024 року, оскільки така виплата вже відбулась.
Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що стало підставою для неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині вимог позивача про визнання протиправними наказу за № 04-05/13 від 31.01.2024 та дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо невиплати своєчасно ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року.
Щодо доводів апелянта про зміну ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 року в частині стягнення витрат на правничу допомогу та клопотання про стягнення судових витрат, колегія суддів зазначає наступне.
З огляду на положення 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Аналіз положень ст. 139 КАС України дає обґрунтовані підстави вважати, що розподіл судових витрат, зокрема, судового збору за подання апеляційної скарги, здійснює суд першої інстанції, який ухвалив рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Право ж суду апеляційної інстанції на зміну цього розподілу виникає у випадку зміни судового рішення або ухвалення нового по суті позовних вимог.
Отже, за правилами процесуального закону, прийняття рішення про скасування ухвали суду із направленням справи для продовження розгляду унеможливлює вирішення питання про зміну розподілу судових витрат, сплачених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції, так і про розподіл судових витрат, понесених у суді апеляційної інстанції.
Аналогічні правові висновки було викладено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 року по справі № 756/6141/16-а.
Керуючись ст.ст. 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , - задовольнити частково.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2024 року по справі № 420/13057/24, - скасувати в частині вимог позивача про визнання протиправними наказу за № 04-05/13 від 31.01.2024 та дій Територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області щодо невиплати своєчасно ОСОБА_1 заробітної плати за березень 2024 року, а справу в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Г.В. Семенюк
Судді С.Д. Домусчі О.І. Шляхтицький