П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
04 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/3028/24
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Одеса;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
08.04.2024 року;
Головуючий в 1 інстанції: Стефанов С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Крусяна А.В.
- Яковлєва О.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №154750009790 від 24.09.2023 року про відмову в призначенні пенсії зі скороченням віку;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити пенсію зі скороченням віку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV з 14.09.2023 року.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є учасником бойових дій, а тому відповідно до положень пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» має право на призначення дострокової пенсії при досягненні 55 років.
Право на призначення дострокової пенсії позивач підтвердив повним та належним пакетом документів, однак без наведення належних правових і обґрунтованих підстав орган пенсійного фонду відмовив у задоволенні заяви про призначення пенсії.
Посилаючись на допущення Управлінням порушень прав на належне пенсійне забезпечення, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року адміністративний позов задоволено частково.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №154750009790 від 24.09.2023 року про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період військової служби з 09.05.1987 року по 01.02.1989 року з кратністю один місяць служби за три місяці згідно довідки №1/2235 від 15.09.2023 року.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.09.2023 року про призначення пенсії зі скороченням віку відповідно п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог суд відмовив.
Стягнув за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 1211 грн. 20 коп.
Вирішуючи спір по суті та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як учасник бойових дій, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV має право на призначення дострокової пенсії при досягненні 55 річного віку. На виконання положень Порядку №22-1 позивач разом із заявою про призначення пенсії надав посвідчення учасника бойових дій, у тому числі довідку про проходження служби в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях) в період з 09.05.1987 р. по 01.02.1989 р., що відповідно до Порядку №393 дає право учаснику у бойових діях на зарахування цього періоду служби до вислуги років із розрахунку один місяць служби за три місяці.
З огляду на наведене, суд першої інстанції визначив, що оспорюване рішення Управління не може відповідати критерію обґрунтованості та правомірності, у зв'язку із чим наявні підстави для його скасування, зобов'язання відповідача зарахувати період служби позивача у пільговому обчисленні та повторно вирішити подану заяву позивача з урахуванням висновків суду.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області звернулось із апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки положенням законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково залишено поза увагою те, що у наданих позивачем документах не зазначено країну, в якій проходили бойові дії. З наведеного слідує відсутність правових підстав для зарахування періоду проходження позивачем військової служби з 09.05.1987 року по 01.02.1989 року у пільговому обчисленні та не досягнення позивачем умов, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV, для призначення дострокової пенсії.
Також, покладаючи на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області обов'язок із зарахування позивачеві періоду військової служби до страхового стажу та стосовно повторного розгляду заяви про призначення спірної пенсії зі скороченням віку, судом першої інстанції помилково не враховано, що відповідно до положень Порядку №22-1 такі заяви вирішуються за принципом екстериторіальності.
Відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_1 у визначений апеляційним судом строк не надійшов.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням Серії НОМЕР_1 , виданим 10.02.2000 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Згідно Довідки від 15.09.2023 року за №1/2235, виданої ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях) з 09.05.1987 року по 01.02.1989 року.
Згідно Довідки від 23.11.2023 року за №1/2853, виданої ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 з 14.11.1986 року по 04.05.1987 року та у військовій частині пп НОМЕР_3 з 04.05.1987 року по 01.02.1989 року, звільнений наказом МО СРСР №311 від 26.09.1988 року.
Зазначені відомості відповідають даним військового квитка ОСОБА_1 Серії НОМЕР_4 .
Також, згідно наявної в матеріалах справи Довідки від 05.08.2013 року вх. №1666 від 12.09.2013 року, виданої на запит ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14.05.2013 року №сз/534, за архівними документами ОСОБА_1 проходив службу у військовій частині польова пошта НОМЕР_3 у період з 09.05.1987 року по 01.02.1989 року у військовому званні «рядовий» за посадою «старший майстер». Військова частина польова пошта НОМЕР_3 у період з 13.02.1980 року по 12.02.1989 року приймала участь у бойових діях на території Республіки Афганістан.
20.09.2023 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивачем додано копії: ідентифікаційного номеру, паспорту, військового квитка, довідки територіального центру комплектування та соціальної підтримки №1/2235, іншої довідки №196, посвідчення учасника бойових дій, трудової книжки.
Вказана заява розглянута за принципом екстериторіальності та рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.09.2023 року №154750009790 відмовлено позивачеві в призначенні дострокової пенсії за віком.
Так, Управління зазначило, що для призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» необхідне досягнення особою 55 річного віку та наявність страхового стажу 25 років. Разом з цим, страховий стаж заявника з урахуванням кратності становить 24 роки 10 місяців 8 днів. Управління зауважило на тому, що для врахування військової служби з кратністю один місяць служби за три місяці згідно довідки №1/2235 від 15.09.2023 року з 09.05.1987 року по 01.02.1989 року необхідно зазначити країну, в якій проходили бойові дії.
Не погоджуючись із рішенням Управління, посилаючись на його неправомірність та необґрунтованість, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.
Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-ІV (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Особи, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо уточнення норм, що регулюють питання визначення категорій осіб, які визнаються ветеранами війни та членами сімей загиблих Захисників і Захисниць України, та надання їм соціальних гарантій" з числа осіб, зазначених у статтях 10 і 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", продовжують користуватися правом на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до цього пункту, передбаченим для членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, без заміни відповідного посвідчення.
За правилами статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» 20.12.1991 року №2011-XII час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
22.10.1993 року прийнято Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» №3551-XII, яким у статті 6 передбачено, що учасниками бойових дій визнаються, у тому числі учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього СРСР, працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього СРСР проходили службу чи працювали в державах, де в цей період велися бойові дії. Перелік таких держав, періоди бойових дій в них та категорії працівників визначаються Кабінетом Міністрів України.
08 лютого 1994 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову за №63, якою постановив дозволити Міністерству оборони для визначення осіб, які можуть вважатися учасниками бойових дій, тимчасово застосовувати затверджені Генеральним штабом Збройних Сил колишнього Союзу РСР переліки підрозділів, частин, з'єднань, об'єднань та органів управління, що входили до складу діючої армії у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.
Затвердити перелік держав, яким надавалася допомога за участю військовослужбовців Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки та осіб рядового, начальницького складу і військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, і періодів бойових дій на їх території, що додається.
До цього переліку включено державу - Афганістан в період бойових дій на її території: квітень 1978 р. - грудень 1989 р.
Відповідно до приписів статті 18 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII та Порядку видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 12.05.1994 року №302, ветеранам війни вручаються посвідчення та нагрудні знаки. Зокрема, учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом «Посвідчення учасника бойових дій» та нагрудний знак «Ветеран війни - учасник бойових дій».
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно із пунктом 6 Порядку від 12.08.1993 року №637 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для підтвердження військової служби, служби цивільного захисту, служби в органах державної безпеки, розвідувальних органах, Держспецзв'язку приймаються: військові квитки; довідки територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин і установ системи Міноборони, МВС, МНС, Мінінфраструктури, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, Держприкордонслужби, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС; довідки архівних і військово-лікувальних установ.
Військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, зараховується до стажу роботи на підставі довідок територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток №2).
Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року№22-1 (в редакції, яка діяла на звернення позивача за призначенням пенсії), до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року №10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.
У підпункті 6 пункту 2.12.1 Порядку від 25.11.2005 року№22-1 (в редакції, яка діяла на звернення позивача за призначенням пенсії) передбачено, що документами, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком, зокрема, військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, яких визнано особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), безпосередньої участі в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення (та/або безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - оборона України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в АТО/ООС, обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації, є:
документи про проходження військової служби (служби);
довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу або документи про безпосередню участь в АТО/ООС, передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413, або документи військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації.
Судом першої інстанції вірно враховано, що статус учасника бойових дій позивач під час звернення за призначенням дострокової пенсії за віком підтвердив відповідним посвідченням. Також, період військової служби з 09.05.1987 року по 01.02.1989 року в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях) підтверджений позивачем Довідкою, виданою територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за формою, передбаченою додатком 2 до Постанови від 12 серпня 1993 року №637.
Слід також зауважити на тому, що за передбаченою Постановою від 12 серпня 1993 року №637 формою відповідна Довідка не має містити у своєму змісті даних про країну, в якій заявник проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях).
З наведеного слідує, що необґрунтованість та невідповідність чинному законодавству висновків Управління про неможливість зарахування вказаного періоду військової служби до страхового стажу позивача, правильність висновків суду про зобов'язання органу пенсійного фонду вчинити відповідні дії в судовому порядку.
Разом з цим, колегія суддів під час вирішення даної судової справи вважає за необхідне врахувати, що відповідно до відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого, постановою Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року№22-1, після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Слід також враховувати, що у даному випадку відповідно до матеріалів справи, оспорюване рішення про відмову у призначенні позивачеві дострокової пенсії прийнято саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
На підставі викладеного апеляційний суд доходить висновку про те, що обов'язок із зарахування страхового стажу позивача та повторного вирішення питання про призначення йому пенсії має бути покладений саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Оскільки висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову є правильними, однак не у повній мірі відповідають нормам матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 317 КАС України підлягає зміні в резолютивній частині.
Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 2 ч. 1 ст. 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2024 року - змінити в абзацах 3, 4 резолютивної частини, замінивши відповідача за зобов'язаннями - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
В інших частинах рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий-суддя: О.В. Єщенко
Судді: А.В. Крусян
О.В. Яковлєв