05 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/2000/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2024р. у справі №280/2000/24
за позовом:ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2
до: про:Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
28.02.2024р. ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , за допомогою засобів поштового зв'язку звернулася до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії /а.с. 1-7/.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного від 11.03.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №280/2000/24, звільнено позивача від сплати судового збору за звернення до суду з даним позовом та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін /а.с. 42-43/.
Позивач у адміністративному позові, посилаючись на те, що вона є одинокою матір'ю, яка виховує малолітнього сина - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , також сім'я позивачки є малозабезпеченою, отже відмовляючи в нарахуванні та виплаті допомоги сім'ям з дітьми та малозабезпеченій сім'ї, порушує її права та її дитини, вважає таку відмову необґрунтованою та безпідставною, тому просила суд:
- визнати протиправними та скасувати рішення Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради: 1) від 15.08.2023 реєстраційний № 32562 по о/р № НОМЕР_1 про відмову в наданні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї; 2) від 15.08.2023 по о/р НОМЕР_2 про призначення допомоги сім'ям з дітьми, якою відмовлено у наданні цієї державної допомоги (допомоги на дитину одинокій матері);
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї за період з 01.07.2023р. по день здійснення такого перерахунку;
- зобов'язати Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 державної допомоги сім'ї з дітьми (допомоги на дитину одинокій матері) за період з 01.07.2023р. по день здійснення такого перерахунку.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2024р. у справі №280/2000/24 у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 , до Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю (суддя - Максименко Л.Я. ) /а.с. 60-64/.
Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 15.06.2024р. подала за допомогою системи «Електронний суд» безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2024р. у справі №280/2000/24 /а.с. 71-73/, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 17.06.2023р., з застосуванням системи автоматизованого розподілу справи між суддями Третього апеляційного адміністративного суду визначено колегію суддів, що розглядає справу у складі: головуючий (доповідач) - суддя Коршун А.О., судді Сафронова С.В., Чепурнов Д.В. / а.с. 77/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.06.2024р. з метою забезпечення апеляційного розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2024р. у справі №280/2000/24 з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №280/2000/24 /а.с. 81/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 03.07.2024р. /а.с. 83/.
Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 71-73/ на те , що судом першої інстанції під час розгляду справи зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного законодавства, просила скасувати рішення суду першої інстанції від 16.05.2024р. у цій справі та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги адміністративного позову.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024р. у справі №280/2000/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2024р. у справі №280/2000/24 /а.с. 84/ і справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 10.09.2024р. /а.с. 85/, про що учасники справи були повідомлені відповідно до чинного законодавства /а.с. 86, 87/.
Відповідач, у письмових відзивах на апеляційну скаргу /а.с. 88-90/, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача та посилаючись на те, що судом першої інстанції постановлено у даній справі обґрунтоване рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 16.05.2024р. у даній справі залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду даної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , позивач у справі, ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір'ю ОСОБА_2 , яка перебуває на обліку Департаменту соціального захисту населення Запорізької міської ради отримувала призначену відповідачем за її заявою допомогу на дітей як одинока матер та державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї.
У липні 2023р. позивач звернулася із заявою до відповідача про призначення на наступний період допомоги на дітей одинокій матері та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям.
Департамент соціального захисту населення Запорізької міської ради 15.08.2023р. розглянувши заяву позивачки, повідомив, про те, що у позивача немає права на допомогу одиноким матерям (з урахуванням доходів) та про те, що державна соціальна допомогу для її сім'ї не призначено, оскільки у складі її сім'ї є непрацюючі працездатні особи, які не сплатили в мінімальному розмірі ЕСВ сумарно протягом 3 місяців .
Позивач, вважаючи протиправними рішення відповідача щодо відмови призначення на наступний період допомоги на дітей одинокій матері та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям, звернулася до суду з цією позовною заявою.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями п.5 ч. 1 ст. 3, ст.18-2 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 22.11.1992 № 2811 -XII (далі - Закон №2811-ХІІ) передбачено, зокрема, призначення та виплату допомоги на дітей одиноким матерям за наявності витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідки про народження, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради, із зазначенням підстави внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абз.1 ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, або документа про народження, виданого компетентним органом іноземної держави, в якому відсутні відомості про батька, за умови його легалізації в установленому законодавством порядку.
Відповідно до ч.4 ст.1 Закону №2811-ХІІ порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється КМ України.
Пунктом 35-2 Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001р. №1751 затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, який визначає умови призначення і виплати різних видів державної допомоги сім'ям з дітьми, передбачених Законом №2811-ХІІ (далі - Порядок №1751).
Пунктом 35 Порядку №1751 передбачено, що для призначення допомоги на дітей одиноким матерям подаються такі документи: 1)заява про призначення допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики; 2)декларація про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, що складається за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - декларація); 3)довідка про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; 4) витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження дитини, виданий відділом державної реєстрації актів цивільного стану, або довідка про народження, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської ради, із зазначенням підстави для внесення відомостей про батька дитини до актового запису про народження дитини відповідно до абз.1 ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України, або виданий компетентним органом іноземної держави документ про народження, в якому відсутні відомості про батька, за умови легалізації такого документа в установленому законодавством порядку; 5) копія свідоцтва про народження дитини.
Відповідно до п.35-2 Порядку №1751, допомога на дітей одиноким матерям не призначається, якщо: 1) у складі сім'ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених в абз.11-15 цього пункту).
Допомога на дітей одиноким матерям у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців; доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю I групи, за особою з інвалідністю II групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.
Згідно до абз.2 п.36 Порядку №1751, допомога на дітей одиноким матерям виплачується протягом шести календарних місяців.
Відповідно до ст.3,4 Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» від 01.06.2008 №1768-ІІІ (далі - Закону № 1768-III) право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім'ї, які постійно проживають на території України, порядок призначення, умови виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно із цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. №250 (далі - Порядок №250) для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім'ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи: заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).
Державна соціальна допомога призначається з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи, розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та середньомісячним сукупним доходом малозабезпеченої сім'ї. Середньомісячний сукупний дохід малозабезпеченої сім'ї - обчислений у середньому за місяць дохід усіх членів малозабезпеченої сім'ї, одержаний ними протягом шести місяців. Шість місяців становлять два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги (далі - період, за який враховуються доходи).
Згідно до п.20 Порядку №250 державна соціальна допомога призначається з місяця звернення за нею, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. Якщо до заяви не додано всіх необхідних документів, орган соціального захисту населення повідомляє уповноваженому представнику малозабезпеченої сім'ї про те, які документи у місячний строк потрібно подати додатково.
У відповідності до пп.1 п.10 Порядку №250, державна соціальна допомога не призначається, якщо у складі сім'ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною або дуальною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у п. 11 цього Порядку).
Державна соціальна допомога у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи: сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців; доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач при поданні відповідних заяв у липні 2023р. про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та допомоги сім'ям з дітьми належним чином була повідомлена про наявність підстав, які перешкоджають призначенню цих видів державної допомоги та необхідності надати відповідні документи, але необхідних документів для призначення допомоги позивачем разом із заявою відповідачу не було надано.
Отже, з огляду на вищезазначене, колегія суддів, вважає, що відповідно до Порядку №250 та Порядку 1751 який діяв, на час виникнення спірних відносин, відповідачем правомірно відмовлено призначеннях і виплатах державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та допомоги сім'ям з дітьми, і тому дії не можуть бути визнані протиправними, а бездіяльність відповідача відсутня.
Колегія суддів, оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду справи у їх сукупності, вважає, що відповідач у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, діяв відповідно до положень чинного законодавства, що свідчить про правомірність таких дій відповідача, і як наслідок про необґрунтованість та безпідставність заявлених позивачем позовних вимог.
Враховуючи вищенаведені фактичні обставини справи, які були встановлені судом під час її розгляду, а також приймаючи до уваги норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів приходить до висновку, що заявлені позивачем у справі позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, і суд першої інстанції зробив правильні висновки щодо необґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог та постановив у справі обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволенні адміністративного позову.
Приймаючи до уваги вищевикладене колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, та ухвалено законне рішення і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судового рішення, тому колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 16.05.2024р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди заявника апеляційної скарги з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, і не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , що діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.05.2024р. у справі №280/2000/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та порядку, які встановлені ст.329,331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано 05.11.2024р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов