05 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/27550/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Чепурнова Д.В., Сафронової С.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. у справі №160/27550/23
за позовом:Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
до: про:Головного управління ДПС у Дніпропетровській області визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення
23.10.2023р. ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області) про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення - рішення. / а.с. 1-6 том 1/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.10.2023р. вищезазначений адміністративний позов було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених судом недоліків адміністративного позову / а.с. 24-25 том 1/.
У межах наданого судом строку на усунення недоліків позивачем, на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду першої інстанції, подано зміни до позовної заяви / а.с. 29-39 том 1/ та 21.11.2023р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) до ГУ ДПС у Дніпропетровській області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення - рішення відкрито провадження у справі №160/27550/23 і справу призначено до судового розгляду / а.с. 40-41 том 1/.
Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що він зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця та здійснює роздрібну торгівлю алкогольними напоями на підставі відповідної ліцензії терміном дії з 03.10.2023р. по 03.10.2024р., адреса місця торгівлі АДРЕСА_1 , за місцем торгівлі позивач має та використовує електронно-касовий апарат. 01.09.2023р. відповідачем проведено фактичну перевірку за місцем здійснення господарської діяльності позивачем за результатами якої складено акт фактичної перевірки №3067/04/36/07/08/РРО/ НОМЕР_1 від 01.09.2023р. у якому зазначено, що в ході перевірки встановлено, що у фіскальних чеках за період з 01.01.2022р. по 31.08.2023р. не відображено обов'язковий реквізит «марка акцизного податку» на суму 50084грн. , а також в фіскальних чеках за період з 14.06.2023р. по 25.06.2023р. не відображено обов'язковий реквізит -код УКТЗЕД, у зв'язку з чим відповідачем на підставі цього акту прийнято податкове повідомлення-рішення №0267390708 від 21.092023р. про застосування штрафних санкцій у розмірі 80206,2 грн. Позивач вважає висновки акту перевірки безпідставними, а прийняте відповідачем рішення необґрунтованим з огляду на те, що ним під час здійснення господарської діяльності використовується електронно-касовий апарат (далі - РРО), який включено до реєстру реєстраторів розрахункових операцій, РРО перебуває на обліку у контролюючого органу, в перевіреному контролюючим органом фіскальному чеку для кожного найменування підакцизних товарів запрограмований відповідний код підкатегорії УКТ ЗЕД, що відповідно спростовує твердження перевіряючих про порушення законодавства, в частині попереднього програмування РРО, а саме кодів товарних підкатегорій УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. При цьому позивач зазначив, що відомості про наявність порушення контролюючим органо отримано з інформаційних баз ДПС, і позивач не може відповідати за коректність роботи цих інформаційних баз, а обов'язок програмування товарів/послуг в РРО ним було виконано, тоді як відповідальність за передачу контрольно-звітної інформації до органів ДПС несе інформаційний еквайєр. Тому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0267390708 від 21.09.2023р.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. у справі №160/27550/23 адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0267390708 від 21.09.2023р. / а.с. 188-193 том 1/.
Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, яка ним зареєстрована судом 24.04.2024р. /а.с. 199-204 том 1/, але ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.06.2024р. у справі №160/27550/ апеляційну скаргу ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 повернуто заявнику. /а.с. 219-220 том 1/.
05.07.2024р. відповідачем було повторно подано до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу, у якій також міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, на рішення суду першої інстанції у цій справі, яка зареєстрована судом 05.07.2024р. /а.с. 223-240 том 1/.
З метою забезпечення розгляду апеляційної скарги відповідача 08.07.2024р. судом апеляційної інстанції витребувано з суду першої інстанції матеріали справи №160/27550/23 /а.с. 237/, які надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду11.07.2024р. /а.с. 239 том 1/.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024р. у справі №160/27550/23 ГУ ДПС у Дніпропетровській області поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. у справі №160/27550/23 /а.с. 241 том 1/ і справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 17.09.2024р. /а.с. 242 том 1/, про що судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та порядок було повідомлено учасників справи /а.с.243-246/.
Відповідач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 22.01.2024р. у цій справі та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні вимог адміністративного позову.
Позивач, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 24 том 2/, заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції було об'єктивно з'ясовано усі обставини справи, які мали значення для її вирішення, та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції від 22.01.2024р. залишити без змін.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у цій справі, в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час розгляду цієї справи судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 11.07.2005р., основним видом економічної діяльності за КВЕД є: 47.25 Роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах, ФОП ОСОБА_1 отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями НОМЕР_2 від 27.09.2023р. з терміном дії з 03.10.2023р. по 03.10.2024р., адреса місця торгівлі: АДРЕСА_1 , магазин) /а.с. 13-20 том 1/.
Також судом встановлено, що відповідно до наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області №3928-п від 22.08.2023р. / а.с. 128 том 1/ та направлень на перевірку №5093, №5094 від 22.08.2023р. / а.с. 129-130 том 1/ посадовими особами відповідача 25.08.2023р. о 14 год. 20 хв. проведено фактичну перевірку господарської одиниці магазин за адресою: АДРЕСА_1 , суб'єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 31.08.2023р. (реєстраційний №3067/04-36/07/08/РРО/2136300952 від 01.09.2023р., далі - акт перевірки).
Як вбачається з наданої суду ксерокопії акту перевірки /а.с. 123-127 том 1/ в ході перевірки встановлено порушення:
- п. 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (далі - Закон № 265/95-ВР);
- наказу Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016 «Про затвердження Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, порядку подання звітності, пов'язаної із використанням книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок), форми № ЗВР-1 Звіту про використання книг обліку розрахункових операцій (розрахункових книжок)» (зі змінами та доповненнями),
і такі висновки зроблено з огляду на те, що в ході перевірки було встановлено:
- проведення суб'єктом господарювання розрахункових операцій з використанням РРО та без використання режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (без зазначення коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів) (згідно додатку №1);
- проведення розрахункових операцій з використанням РРО ф.н. 300 938900 без роздрукування та видачі відповідного розрахункового документа, встановленого зразка (форми), а саме: у чеках суб'єкта господарювання відсутній обов'язковий реквізит «марка акцизного податку» на загальну суму 50084,00 грн (згідно додатку №2).
У подальшому, а саме 21.09.2023р., на підставі вищезазначеного акту перевірки, на підставі вищезазначеного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0267390708, яким до ФОП ОСОБА_1 за порушення п. 1, 2, 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) застосовано штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 80206,20 грн. / а.с. 21 том 1/ і саме це рішення відповідача є предметом оскарження у цій адміністративній справі.
Відповідно до розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до акту перевірки,/ а.с. 21 зворотна сторона том 1/ сума штрафних санкцій, яка застосована до позивача у справі оскаржуємим податковим повідомленням рішенням, складається з штрафних (фінансових) санкцій за порушення:
1) п. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями) - суть порушення: проведення розрахункових операцій через РРО без роздрукування відповідного розрахункового документа встановленої форми, на загальну суму (50084,00 грн); відповідальність: п.1 ст.17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. (зі змінами та доповненнями); розмір фінансової санкції: у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту непроведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) порушення вчинене в перше - 100% вартості проданих з порушеннями (39,00 грн.), за кожне наступне вчинене порушення - 150% вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг) (50045,00 грн.); сума фінансової санкції: 75106,50 грн;
2) п. 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) - суть порушення: проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначеним коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; розмір фінансової санкції: п.7 ст.17 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями); розмір фінансової санкції: триста неоподатковуваних мінімумі» доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій черга реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування кожного підакцизного товару в зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД ціни товару та обліку його кількості (5100,00 грн.); сума фінансової санкції: 5100,00 грн.
Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) та Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР), яким визначено правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і дія якого поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Сукупний аналіз положень п.61.1 ст.61, пп.62.1.3 п.62.1 ст.62, ст.75 ст.80 ПК України та
ст.16 Закон №265/95-ВР дає можливість зробити висновок про те, що контролюючий орган , відповідач у справі, має право на проведення фактичної перевірки господарюючого суб'єкту з підстав здійснення функцій контролю, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Зазначений висновок узгоджується із правовими позиціями, висловленими в постановах Верховного Суду від 21.07.2022р. у справі №320/1864/21, від 12.08.2021 року у справі №140/14625/20, від 10.04.2020 року у справі №815/1978/18, від 25.01.2019 року у справі №812/1112/16, від 07.11.2019 року у справі №140/391/19, від 20.03.2018 року у справі №820/4766/17, від 22.05.2018 року у справі №810/1394/16.
Так положеннями ст. 17 Закону №265/95-ВР встановлена відповідальність суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за порушення вимог цього Закону у вигляді штрафних санкцій:
- п.1 - у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання:
100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;
150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення;
- п.7 - триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.
Відповідно до ст. 3 Закону № 265/95-ВР в редакції на час виникнення спірних правовідносин суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:
- надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти) - п.2 ст.3 Закону;
- проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями - п.11 ст.3 Закону.
Відповідно до абз.2 п.7 ст.3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти господарювання, які використовують реєстратори розрахункових операцій (крім електронних таксометрів, автоматів з продажу товарів (послуг) та реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для обліку та реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі), повинні подавати до контролюючих органів по дротових або бездротових каналах зв'язку електронні копії розрахункових документів і фіскальних звітних чеків, які містяться на контрольній стрічці в пам'яті реєстраторів розрахункових операцій або в пам'яті модемів, які до них приєднані.
Як вбачається з матеріалів справи в наданих суду фіскальних чеків за охоплюємий перевіркою період, які було роздруковані за допомогою РРО, що використовується позивачем / а.с. 37-39,18-20 том 1/, код УКТ ЗЕД присутній, що спростовує встановлені в ходів фактичної перевірки обставини, тому колегія суддів відхиляє доводи відповідача, які викладені в апеляційній скарзі, про не врахування судом першої інстанції порушення позивачем п. 1, 2, 11 ст. 3 Закону № 265/95-ВР та вимог Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №13 від 21.01.2016р. (із змінами та доповненнями), в частині не відображення в чеках за період з 14.06.2023р. по 25.06.2023р. обов'язкових реквізитів код УКТ ЗЕД (витяг з баз даних СОД РРО, де в чеках не зазначено код УКТЗЕД додається - «Додаток 1» акту фактичної перевірки) .
Щодо доводів апеляційної скарги відповідача щодо наявного витягу з інформаційних баз ДПС України (контрольних стрічок, які створені в електронній формі до РРО), в якому наведений перелік фіскальних чеків із зазначенням номеру фіскального чеку, коду проданого товару, розшифровки назви товару за кодом, ціни, кількості товару та суми операції, проте без зазначення коду УКТЗЕД реалізованих товарів за період 14.06.2023р. по 25.06.2023р., то ці доводи не можуть бути прийняті до уваги оскільки матеріалами справи підтверджується, що відповідачем використані лише зазначені відомості без надання контрольних стрічок з реєстраторів розрахункових операцій.
Відповідно до статті 2 Закону №265/95-ВР, розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.
Наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 затверджено Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затверджене (Положення №13), відповідно до пункту 1 розділу II якого в редакції на час виникнення спірних правовідносин фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - фіскальний чек) - розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (далі - РРО) або програмним РРО (далі - ПРРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Фіскальний касовий чек на товари (послуги) за формою № ФКЧ-1 наведений у додатку 1 до цього Положення.
Пунктом 2 розд. II Положення № 13 визначено, що фіскальний чек, крім іншого, має містити код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).
Приписами пункту 2 розділу II Положення №13 встановлено обов'язкові реквізити фіскального касового чека на товари (послуги). Серед обов'язкових реквізитів - код товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7).
Установлені в цьому Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів/електронних розрахункових документів. У разі відсутності в документі хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери його призначення, такий документ не прийматиметься як розрахунковий (пункт 3 розділу І Положення №13).
Таким чином, саме розрахунковий документ, в даному випадку - це фіскальний касовий чек, є належним доказом, що підтверджує факт продажу товару і дотримання вимог законодавства щодо програмування коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно того, що відомості з інформаційних баз ДПС України та скрин-шот з інформаційної системи органу доходів та зборів, з яких вбачається відсутність коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД на фіскальних чеках з 01.01.2022р. по 31.08.2023р., не можуть бути прийняті в якості належних доказів на підтвердження результатів проведеної фактичної перевірки, оскільки, вказані документи не є розрахунковими в розумінні наведених вище правових норм, тоді як наявні в матеріалах справи фіскальні чеки, які були надані позивачем разом із позовною заявою, роздруковані за допомогою РРО, що використовується позивачем під час здійснення господарської діяльності, а їх електронні копії містяться в інформаційних базах ДПС України. За посиланням на сайті ДПС України (https://cabinet.tax.gov.ua/cashregs/check) в розділі «Пошук фіскального чека», будь-хто може перевірити наявність та реквізити фіскального чека, що надавало змогу відповідачу їх роздрукувати та перевірити. Проте, під час судового розгляду справи судом першої інстанції з'ясовано та відповідачем не спростовано, що код УКТ ЗЕД присутній саме при завантажені файлу чеку в форматі XML, однак при його відображенні безпосередньо на сайті ДПС України код УКТ ЗЕД не зазначається, що в будь-якому випадку не залежить від позивача.
Отже фіскальні чеки від 01.08.2023р., 01.06.2023р., 23.03.2023р., 23.12.2022р., 25.08.2023р., які створені у паперовій формі РРО, в яких зазначений код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів, спростовують висновки відповідача про вчинення позивачем податкового правопорушення.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом під час розгляду цієї справи, враховуючи наведені норми чинного законодавства, які регулюють спірні відносини, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів вважає, що відповідач, який у спірних відносинах виступає у якості суб'єкта владних повноважень, під час прийняття податкового повідомлення-рішення № 0267390708 від 21.09.2023р., яке є предметом оскарження у цій справі, діяв не у спосіб, який визначено чинним податковим законодавством, та в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не довів правомірності прийнятого ним рішення під час розгляду справи судом, що у свою чергу є підставою для скасування таких рішень суб'єкта владних повноважень, тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок щодо обґрунтованості заявлених позивачем у справі позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування такого податкового повідомлення-рішення та постановив у цій справі правильне рішення про задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог у повному обсязі.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, та постановив правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог і зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, і оскільки під час апеляційного розгляду справи не було встановлено будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б потягли за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 22.01.2024р. у цій адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2024р. у справі №160/27550/23 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Постанову виготовлено та підписано - 05.11.2024р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова