05 листопада 2024 р. Справа № 520/1410/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 10.09.24 по справі № 520/1410/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року по 05.04.2019 року протиправними дії щодо переведення виплати через відділення поштового зв'язку;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір пенсії, виплатити пенсію з 01.10.2017 року по 05.04.2019 року з компенсацією втрати частини доходу, поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 05.04.2019 року з компенсацією втрати частини доходу та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року закрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 року про закриття провадження у справі та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Так в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що звертаючись із позовом позивач зазначив, що відповідно ч. 4 статті 240 КАС України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Постановою Великої палати Верховного суду від 20 травня 2020 року по справі № 815/1226/18 «Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести ОСОБА_1 поновлення та виплату пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року відповідно до Закону № 1058-IV, в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, з компенсацією втрати частини доходів».
Велика Палата Верховного Суду вважає, що статті 99, 100 КАС України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку поновленням виплати раніше призначених (нарахованих) пенсій громадянам України, які проживають за її межами, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 07 жовтня 2009 року № 25-рп/2009. Зважаючи на те, що непроведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, поновлення виплати пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком.
Отже, підстави, за якими позов було залишено без розгляду усунуті.
Відповідач скористався своїм правом та надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу позивача, в якому посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2019р. по справі № 520/8705/19 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не поновлення виплати пенсії за віком ОСОБА_1 ; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській област повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про поновлення виплати пенсії за віком по суті звернення, з урахуванням висновків суду в даній справі.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020р. рішення ХОАС від 17.10.2019р. скасовано в частині. Прийнято в цій частині постанову, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з 05.04.2019 року. Позовні вимоги в частині періоду з 01.10.2017 року по 27.01.2019 року залишено без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020р. по справі №520/8705/19 відповідачем було поновлено пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-ІV з 05.04.2019р.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив із того, що станом на день звернення до суду із позовом у цій справі є таке, що набрало законної сили, судове рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод установлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Статтею 238 КАС України визначає вичерпний перелік підстав для закриття провадження в адміністративній справі.
Згідно з п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Відповідно до наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників судового процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.
Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі п.4 ч.1 ст.238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2018 року у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Верховний Суд, надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, наслідком якого є закриття провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 31.03.2021 року у справі №240/6357/20, від 27.08.2021 року у справі №580/3966/20, від 15.12.2020 року у справі №804/5759/17, від 17.08.2022 року у справі №520/9008/2020, зазначав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у вищевказаній постанові, яка застосовується судом при перегляді судових рішень, якими закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Верховний Суд у постанові від 09.10.2018 року у справі №809/487/18 зазначив, що підстави адміністративного позову це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач просить суд визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2017 року по 05.04.2019 року протиправними дії щодо переведення виплати через відділення поштового зв'язку та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір пенсії, виплатити пенсію з 01.10.2017 року по 05.04.2019 року з компенсацією втрати частини доходу, поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 05.04.2019 року з компенсацією втрати частини доходу та виплачувати на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником.
Разом з тим, з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що позивач вже зверталася до Харківського окружного адміністративного суду з позовними вимогами, зокрема, про визнання протиправною бездіяльність Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови в поновленні виплати пенсії за віком ОСОБА_1 , зобов'язання Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова перерахувати розмір та поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з дати припинення, як не працюючому пенсіонеру, з врахуванням всіх підвищень, індексацій, надбавок та доплат, передбачених пенсійним законодавством України та здійснення осучаснення пенсії з 01.10.2017 р. відповідно до пенсійної реформи України.
Так, постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 13.02.2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 по справі № 520/8705/19 скасовано в частині зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву представника ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) про поновлення виплати пенсії за віком по суті звернення, з урахуванням висновків суду в даній справі. Прийнято в цій частині постанову, якою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області поновити та виплатити пенсію за віком ОСОБА_1 з 05.04.2019 року.
Позовні вимоги в частині періоду з 01.10.2017 року по 27.01.2019 року залишено без розгляду. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.10.2019 р. у справі №520/8705/19 залишено без змін.
Колегія суддів зазначає, що Другим апеляційним адміністративним судом у постанові від 13.02.2020 у справі №520/8705/19 вже надано оцінку позовним вимогам позивача щодо не виплати пенсії позивачки з 01.10.2017 до 05.04.2019.
Як вбачається з позовної заяви, предметом спору у цій справі, так само як і у справі № 520/8705/19, є питання щодо наявності підстав для виплати позивачу пенсії з 01.10.2017 до 05.04.2019.
Тобто, позовні вимоги у справі № 520/8705/19 та у справі № 520/1410/24, хоча і є дещо відмінними (в частині формулювання вимог), проте предмет вказаних адміністративних справ є тотожним, оскільки позивач, звертаючись до суду з цим позовом до того ж відповідача, фактично оскаржує не виплату пенсії відповідачем з з 01.10.2017 до 05.04.2019, що вже було предметом розгляду у справі № 520/8705/19. При цьому, зміна формулювання позовної вимоги не змінює предмету позову, а лише може свідчити про зловживання позивачем своїми правами.
Таким чином, враховуючи вищевказане та перевіривши матеріали справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про тотожність сторін, предмету та підстав позову зі справою № 520/8705/19, оскільки вони виникли між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог позивача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 по справі № 520/1410/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва