05 листопада 2024 року справа №933/599/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Блохіна А.А., Геращенка І.В.,
розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Трофімчука Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на додаткове рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 01 жовтня 2024 року у справі № 933/599/24 (головуючий І інстанції Попович І.А.) за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 1408 від 16.08.2024.
Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 16 вересня 2024 року позов задоволено частково.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 1408 від 16 серпня 2024 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 гривень скасовано.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 гривень 60 коп.
Додатковим рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 01 жовтня 2024 року заяву адвоката Трофімчука Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 933/599/24 задоволено частково.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати на правову допомогу в розмірі 2000 гривень 00 копійок.
Не погодившись з додатковим рішенням, представник позивача звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою судові витрати стягнути на користь позивача у повному обсязі - 6000 грн.
Обґрунтування апеляційної скарги .
Суд першої інстанції не звернув уваги, що розмір витрат на правничу допомогу може бути зменшено виключно в разі наявності вмотивованого клопотання іншої сторони про зменшення таких витрат.
Відповідачем у справі не було подано вмотивованого клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, а відтак суд першої інстанції самостійно втрутився у розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров'я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
На підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу надані такі докази:
- договір про надання правової допомоги № 68 від 31.08.2024, укладений між ОСОБА_1 (в подальшому «клієнт») та адвокатом Трофімчуком В.В., яким передбачено, що адвокат зобов'язується клієнту надавати правові послуги, згідно предмету договору, використовуючи всі передбачені законодавством способи захисту прав і законних інтересів, а клієнт зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість отриманих послуг за договором. Згідно п. 3.1 розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт, та визначається за домовленістю сторін;
- доповнення № 1 до договору № 68 від 31.08.2024 про надання правничої допомоги, відповідно до якого доповнено розділ 3 договору «Гонорар» пунктом 3.5 наступного змісту: « п. 3.5 Розмір гонорару за представництво інтересів клієнта у суді у справі по оскарженню постанови № 1408 від 16.08.2024 року складає 12 000 грн та включає: представництво інтересів у суді першої інстанції - 6000 грн, представництво інтересів у суді апеляційної інстанції - 3000 грн, представництво інтересів у Верховному суді - 3000 грн. Дані доповнення є невід'ємною частиною договору № 68 від 31.08.2024;
- детальний опис витрат на професійну правничу допомогу у справі № 933/599/24, а саме: підготовка та спрямування позовної заяви (складається з витрат л/годин - 3 години, вивчення документів, підготовка проекту позову) - 3000,00 грн, підготовка та спрямування відповіді та відзив на позовну заяву (складається з витрат л/годин - 2 години, вивчення документів, підготовка проекту позову) - 2000,00 грн, участь у судовому засіданні 16.09.2024 - 1000,00 грн, загальна сума - 6000,00 грн;
- акт від 16.09.2024 прийняття послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги № 68 від 31.08.2024 між адвокатом Трофімчуком В.В. та клієнтом Копійко В.М., наданих у справі № 933/599/24;
- квитанція до прибуткового касового ордера № 2 від 16.09.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 оплатив правничу допомогу у справі № 933/599/24 у сумі 6000,00 грн.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, виходив з критеріїв співмірності і розумності в контексті обставин цієї справи.
Оцінка суду.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Приписами частини першої статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частинами першою та третьою статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
На підставі частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України, яка не обмежує розмір таких витрат.
На підставі пункту першого частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з частиною четвертою статті 134 КАС України -для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною сьомою статті 134 КАС України визначено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як свідчать матеріали справи, у відзиві на заяву відповідач навів заперечення проти відшкодування витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 6000,00 грн, вважав суму витрат завищеною, необґрунтованою та непропорційною до предмета спору.
Отже, в матеріалах справи наявні заперечення відповідача щодо неспівмірності витрат на правничу допомогу, тому доводи апелянта про зменшення судом першої інстанції з власної ініціативи витрат на правничу допомогу без клопотання відповідача є безпідставними.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, згідно зі статтею 13 Закону № 5076-VI є самозайнятою особою.
Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.
Статтею 30 Закону № 5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс-19).
Суд зазначає, що для включення всього розміру гонорару до суми, що підлягає стягненню на користь позивача за рахунок відповідача у разі задоволення позову, суд повинен встановити, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Закону № 5076-VI.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Такий правовий висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду в п.21 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Оскільки предмет спору в цій справі не є складним, справа не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, обсяг і складність складених процесуальних документів не є значними, зважаючи на співмірність розміру витрат на оплату адвоката зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на їх виконання (надання), обсягом наданих адвокатом послуг, суд першої інстанції, з врахуванням заперечень відповідача проти розміру витрат на правничу допомогу, дійшов правильного висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та непропорційним до предмета спору, а тому обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 2000 грн, що відповідає критеріям співмірності і розумності в контексті обставин цієї справи.
За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення заяви представника позивача про стягнення витрат на правничу допомогу.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки судове рішення в межах доводів апеляційної скарги є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Трофімчука Віталія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 на додаткове рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 01 жовтня 2024 року у справі № 933/599/24 - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 01 жовтня 2024 року у справі № 933/599/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 05 листопада 2024 року.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 05 листопада 2024 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді А.А. Блохін
І.В. Геращенко