справа № 758/13876/20
провадження № 22-ц/824/17532/2024
04 листопада 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
судді - доповідача Кирилюк Г. М.
суддів: Рейнарт І. М., Ящук Т. І.,
розглянувши заяву представника Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області - Стельмаша Романа Миколайовича про відвід судді Київського апеляційного суду Кирилюк Г. М. у справі за апеляційною скаргою Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області на рішення Подільського районного суду міста Києва від 08 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, спричиненої незаконними діями органів досудового слідства та прокуратури,
встановив:
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року вказаний позов задоволено частково.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 118 400 грн на відшкодування моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
09.10.2024 Головне управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області (далі - ГУ СБУ) в особі представника Стельмаша Р. М. подало апеляційну скаргу на рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.10.2024, справу призначено судді-доповідачу: Кирилюк Г. М., судді, які входять до складу колегії: Кирилюк Г. М. - головуючий суддя, Рейнарт І. М., Ящук Т. І.
18.10.2024 матеріали справи надійшли до Київського апеляційного суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 жовтня 2024 року апеляційну скаргу Стельмаша Р. М. , подану в інтересах ГУ СБУ, на рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року залишено без руху для усунення недоліків: надання належних доказів на підтвердження повноважень Стельмаша Р. М. діяти від імені юридичної особи за правилами її самопредставництва; надання доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги з наведенням відповідних мотивів відхилення доводів апелянта щодо його звільнення від сплати судового збору.
28.10.2024 через систему "Електронний суд" представник ГУ СБУ Стельмаш Р. М. подав заяву до якої долучив, зокрема, додаткову угоду до контракту про проходження військової служби у Службі безпеки України від 11.05.2018, що є достатнім доказом на підтвердження повноважень вказаного представника.
Разом з тим, вимоги ухвали суду в частині надання доказів сплати судового збору виконано не було з огляду на позицію заявника про те, що судовий збір не підлягав сплаті позивачем при поданні позовної заяви, у зв'язку з чим підстав для його сплати ГУ СБУ при поданні апеляційної скарги не передбачено, а його сплата з боку ГУ СБУ за аналогією закону та/або аналогією права в силу ч. 6 ст. 7 КАС України не вбачається можливою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2024 року продовжено ГУ СБУ строк на усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року, а саме сплати судового збору у визначеному законом розмірі.
Вказана ухвала містить викладення мотивів, з яких суддя дійшла висновку про те, що за подання апеляційної скарги на оскаржуване судове рішення ГУ СБУ повинно сплатити судовий збір, в тому числі з посиланням на висновок, сформульований у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 листопада 2019 року у справі №906/770/17.
Вказана позиція послідовно була підтримана в ухвалах Верховного Суду, зокрема, від 13.03.2023 у справі №336/5109/19, від 03.07.2023 у справі №510/2084/21, від 27.05.2024 у справі №367/9255/21.
02.11.2024 представник ГУ СБУ - Стельмаш Р. М. через підсистему «Електронний суд» звернувся з заявою, в якій просив відвести суддю-доповідача Кирилюк Г. М. від участі в цивільній справі №758/13876/20 на підставі п. 4 ч.1 ст. 36 ЦПК України у разі її неспроможності самостійно і без зайвих зволікань усунути передбачені цією нормою права обставини, викладені за текстом даної заяви.
Свої доводи обґрунтовує тим, що за подання ГУ СБУ апеляційної скарги в даній цивільній справі сплата судового збору чинним законодавством не передбачена, а суддею - доповідачем Кирилюк Г. М. в ухвалі від 01 листопада 2024 року визначено, що не ГУ СБУ, а саме Стельмаш Р. М. має сплатити судовий збір у розмірі 15 765 грн за подання апеляційної скарги ГУ СБУ в даній справі.
Зазначає, що суддя-доповідач ухиляється від порівняльного правового аналізу норм права, передбачених п. 13 ч. 2 ст. 3, пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку з чим не вирізняє у змісті постановлених нею ухвал діаметрально протилежні випадки, а саме:
- коли апеляційні скарги подаються у справах, в яких за подання позовних заяв судовий збір підлягав сплаті за тими чи іншими ставками та підлягає сплаті у розмірі 150 відсотків таких ставок за подання апеляційних скарг на підставі пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»;
- та коли апеляційні скарги подаються у справах, в яких за подання позовних заяв на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплаті не піддягав і не підлягає, внаслідок чого застосувати положення пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 цього Закону як юридичну підставу для сплати стороною справи - органом державної влади судового збору за тими чи іншими ставками не вбачається можливим у правовому полі в принципі.
Обґрунтування суддею-доповідачем у межах цивільного судочинства у справі своєї позиції, яка суперечить положенням п. 13 ч. 2 ст. 3, пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовою практикою, набутою у результаті господарського судочинства у справі №906/770/17, учасником якої не була ні держава в особі ГУ СБУ, Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України, ні позивач, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 3, ч. 4 ст. 82 ЦПК України. Будь-яка судова практика, яка суперечить нормам права, не може мати юридичної сили.
До того ж, штатна одиниця відповідача, будучи у встановленому порядку залученою до здійснення його самопредставництва у суді, не уповноважена сплачувати в його інтересах судовий збір. Судовий збір виключно у визначених законом випадках сплачується саме позивачем та/або відповідачем за власний рахунок, а не їх штатними одиницями, залученими до виконання функції самопредставництва у суді.
Водночас у справі, яку розпочато саме на підставі позову, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судом у складі у тому числі судді-доповідача Кирилюк Г. М. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача без сплати судового збору.
Викладені обставини викликають сумнів у неупередженому та об'єктивному ставленні судді-доповідача Кирилюк Г. М. до вирішення питання щодо подальшого законного руху апеляційної скарги ГУ СБУ без сплати судового збору, для сплати якого у тому чи іншому розмірі, розпочатій за позовною заявою, за подання якої судовий збір сплаті не підлягав, ні пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4, ні будь-якими іншими положеннями Закону України «Про судовий збір» юридичних підстав не передбачено, тим паче, для ГУ СБУ як органу державної влади, аналогія закону та аналогія права для визначення підстав, меж повноважень та способу дій якого в силу ч. 6 ст. 7 КАС України як закону України, обов'язкового для дотримання суддею-доповідачем на підставі ч. 2 ст. 19, ч. 1 ст. 68 Конституції України, ч. 9 ст. 10 ЦПК України, не застосовується.
Тобто наявні обставини, які передбачені п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України та є підставою для відводу судді у разі, якщо вона не є спроможною без зайвих зволікань самостійно усунути ці обставини у даному випадку.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи заявленого відводу судді Кирилюк Г. М., суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу, виходячи з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, на яку посилається представник СБУ як на підставу для відводу судді, передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу ( самовідводу), якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи.
Обставини, які свідчать про порушення порядку визначення судді для розгляду справи відсутні та заявником в заяві наведені не були.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу ( ч. 4 ст. 36 ЦПК України).
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу.
Зміст заяви представника ГУ СБУ - Стельмаша Р. М.про відвід судді-доповідача Кирилюк Г. М. від розгляду даної справи не свідчить про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності цього судді у справі, а фактично зводиться до незгоди заявника із процесуальними рішеннями судді.
Натомість незгода заявника із процесуальними рішеннями судді, що прийняті в межах його повноважень, реалізованих згідно з вимогами процесуального закону, не може слугувати підставою для його відводу та свідчити про наявність сумнівів в його неупередженості.
Доводи заявника про те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2024 року сплату судового збору було покладено не на ГУ СБУ, а саме Стельмаша Р. М. , як його представника, є безпідставними та суперечать її змісту.
Суд звертає увагу, що вжиття представником ГУ СБУ Стельмашем Р. М. в заяві про відвід судді висловлювань, які ставлять під сумнів "спроможність судді самостійно і без зайвих зволікань усунути передбачені цією нормою права обставини", а також "ухиляється від порівняльного правового аналізу норм права", " не вирізняє у змісті постановлених нею ухвал діаметрально протилежні випадки" є виявом явної неповаги до суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 9901/23/21 (провадження № 11-64заі21) вказано, що: «у процесуальних відносинах, намагаючись донести певну думку до суду, учасники судового процесу, їхні представники, інші особи мають ретельно підбирати слова, а також з обережністю виявляти емоції щодо інших учасників, їхніх представників, суду, осіб, які не беруть участь у судовому процесі. Суд не повинен толерувати використання нецензурної лексики, образливих і лайливих слів чи символів, зокрема для надання характеристик учасникам справи, іншим учасникам судового процесу, їх представникам і суду (суддям). Такі слова та символи не можна використовувати ні у заявах по суті справи, заявах з процесуальних питань, інших процесуальних документах, ні у виступах учасників судового процесу та їхніх представників (див. аналогічні висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 199/6713/14-ц (пункт 22), від 14 березня 2019 року у справі № 9901/34/19, від 7 листопада 2019 року у справі № 9901/324/19). Їхня наявність є достатньою для того, щоби суд відразу застосував наслідки, передбачені частиною третьою статті 45 КАС України (повернення, залишення без розгляду передбачених § 1 і § 2 глави 1 розділу II КАС України заяв, скарг, клопотань)».
Оскільки суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, тому відповідно до ч. 1, 3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Керуючись ст. 14, 36, 39,40,381 ЦПК України суд
ухвалив:
Заяву представника Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області - Стельмаша Романа Миколайовича про відвід судді-доповідача Київського апеляційного суду Кирилюк Г. М. у справі за апеляційною скаргою Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області на рішення Подільського районного суду м. Києва від 08 квітня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Служби безпеки України у місті Києві та Київській області, Київської міської прокуратури, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди визнати необґрунтованою.
Вирішення питання про відвід передати судді, який визначається у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя - доповідач Г. М. Кирилюк
Судді І. М. Рейнарт
Т. І. Ящук