Справа №758/4894/21 Головуючий І-ої інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/4365/2024 Доповідач: ОСОБА_2
09 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
за участю:прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
обвинуваченого - ОСОБА_8 ,
потерпілого - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року відносно ОСОБА_8
Цим вироком ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, громадянина України, українця, не одруженого, не маючого на утриманні дітей, маючого середньо-спеціальну освіту, працюючого менеджером, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 21.12.2023 року вироком Оболонського районного суду м. Києва за ч.2 ст.309 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання строком на 1 рік,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.187, ч.2 ст.309 КК України та призначено йому покарання за ч. 1 ст. 187 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі; за ч. 2 ст. 309 КК України у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Згідно ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 21.12.2023 року за ч.2 ст.309 КК України, яким ОСОБА_8 засуджено до покарання у виді 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік, - постановлено виконувати самостійно.
Згідно вироку, 19.02.2021 приблизно о 01 год. 30 хв. ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прямував на автомобілі служби таксі «Bolt», марки «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_1 , до власного місця мешкання. В цей час в нього виник злочинний умисел, спрямований на вчинення розбою.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_8 19.02.2021 приблизно о 01 год. 35 хв., перебуваючи в автомобілі служби таксі «Bolt», марки «Mazda 6», д.н.з. НОМЕР_1 , поряд з буд. 26 /30-А по вул. Електриків, в м. Києві , приставив до шиї потерпілого ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , предмет схожий на ніж, тим самим погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, при цьому в наказовій формі висловив останньому вимогу щодо передачі грошових коштів
Оцінюючи погрозу ОСОБА_8 та побоюючись за своє життя та здоров'я, ОСОБА_11 передав ОСОБА_8 грошові кошти в сумі 1300 грн. та 600 доларів США, що відповідно до курсу валют станом на 19.02.2021становить 16707 грн.
Заволодівши майном ОСОБА_9 , ОСОБА_8 місце вчинення злочину покинув, а майном, яким заволодів, в подальшому розпорядився на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 18007 грн. 00 коп.
Крім цього, у невстановленому місці у невстановлений час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетамін, для власного вживання, без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний умисел, у невстановлений час, перебуваючи у невстановленому місці, ОСОБА_8 невстановленим способом незаконно придбав психотропну речовину, обіг якої обмежено, а саме амфетамін, у великих розмірах, загальною масою 2,490 г, після чого незаконно перемістив дану психотропну речовину за місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_3 , де почав її незаконно зберігати.
20.02.2021 в період часу з 21.40 год. по 23.04 год., працівниками поліції за адресою мешкання ОСОБА_8 : АДРЕСА_3 , проведено обшук в ході якого вилучено порошкоподібну речовину білого кольору, а саме амфетамін у великих розмірах, загальною масою 2,490 г.
Не погоджуючись із вироком суду захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Подільського районного суду від 22.04.2024 в частині призначеного покарання по справі №758/4894/21. Призначити ОСОБА_8 покарання за ч.1 ст. 187 КК України - 3 роки 9 місяців позбавлення волі, за ч.2 ст.309 КК України - 1 рік 6 місяців позбавлення волі. На підставі ч. 1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначити остаточне покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підтвердження своїх апеляційних вимог зазначає, що покарання призначене обвинуваченому є надто суворим і не відповідає особі обвинуваченого та тяжкості кримінального правопорушення, а висновки суду про невизнання ОСОБА_13 вини не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Захисник зазначає, що показання обвинуваченого суд вважає не послідовними і такими, які не відповідають фактичним обставинам викладеним в обвинувальному акті. Однак, обвинувачений під час свого допиту 06.03.2024 повністю визнав свою вину у вчинених кримінальних правопорушеннях, підтвердив обставини, які викладені в обвинувальному акті, щиро розкаявся у вчиненому, надав послідовні розгорнуті покази. Також під час свого останнього слова 22.04.2024 обвинувачений також повністю визнав вину у вчинених діяннях та щиро розкаявся.
Таким чином, на думку захисника, незрозумілими виглядають висновки суду з приводу того, що ОСОБА_8 не визнав вину, оспорював обставини вчинення кримінальних правопорушень.
Крім цього, при призначенні покарання за кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.309 КК України - 3 роки позбавлення волі, судом необґрунтовано чому ОСОБА_8 призначено таке у максимальному розмірі та не зазначено з яких підстав судом прийнято рішення про неможливість призначення покарання у меншому розмірі.
Так само, судом необґрунтовано причини призначення за кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 187 КК України покарання у розмірі 5 років позбавлення волі, яке є наближеним до максимального розміру.
Захисник наголошує на тому, що судом помилково не встановлено наявність такої обставини яка пом'якшує покарання як щире каяття, адже під час допиту та останнього слова обвинувачений повністю визнав вину у скоєних кримінальних правопорушеннях, критично поставився до вчиненого, засуджував свою протиправну поведінку.
Отже, на думку захисника, вирок не відповідає фактичним обставинам справи в частині висновків про невизнання обвинуваченим вини. Також покарання призначене судом за кожне з кримінальних правопорушень не відповідає особі винного та тяжкості вчиненого.
Обвинувачений, не погоджуючись із вироком суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить змінити вирок Подільського районного суду від 22.04.2024 в частині призначеного покарання по справі №758/4894/21. Призначити остаточне покарання за сукупністю злочинів у вигляді 4 років позбавлення волі.
На обґрунтування своїх апеляційних вимог зазначає, що судом не враховано наявність пом'якшуючих обставин таких як щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення шляхом співпраці зі стороною обвинувачення.
Також судом не взято до уваги наявність позитивної характеристики з місця проживання.
ОСОБА_8 зазначає, що вчинив правопорушення внаслідок збігу тяжких особистих, сімейних обставин, які не були враховані судом під час ухвалення вироку.
Також, суду надавалися характеристики стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , а також дані щодо того, що він має батьків, з якими знаходиться в гарних відносинах, про його піклування за молодшими сестрами та наявність міцних соціальних зв'язків.
Звертає увагу, що судом встановлено відсутність тяжких наслідків від правопорушень, вчинених обвинуваченим та не враховано думку потерпілого про те, що він не має жодних претензій до обвинуваченого та просить призначити останньому мінімальний можливий строк покарання за вчинене кримінальне правопорушення.
Отже, на думку ОСОБА_8 , без урахування й належної оцінки усіх цих обставин у своїй сукупності, обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та обвинуваченого, думку прокурора та потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла наступного.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
На думку колегії суддів, при ухваленні оскаржуваного вироку зазначених вимог закону судом першої інстанції було дотримано в повній мірі.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого та захисника про те, що покарання призначене судом за кожне з кримінальних правопорушень не відповідає особі винного та тяжкості вчиненого, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.
Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року "Про практику призначення судами кримінального покарання" (в редакції Постанови Верховного Суду №11 від 6 листопада 2009 р.), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України (2341-14) стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
У відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Враховуючи принципи індивідуалізації, характер вчинених дій та конкретні обставини справи, призначене ОСОБА_8 покарання за вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень відповідає вимогам статей 50, 65 КК України, є справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів і не може вважатися явно несправедливим.
Так, судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_8 , враховано ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Колегія суддів погоджується з висновком, до якого прийшов суд першої інстанції, що покарання ОСОБА_8 слід призначити у межах санкції, передбаченої ч. 1 ст. 187 та ч. 2 ст. 309 КК України, і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
Колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції вид і міра покарання, відповідає меті покарання, тяжкості вчиненого злочину, обставинам справи та особі обвинуваченого.
Встановлені судом першої інстанції відомості про обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання, на думку колегії суддів, з урахуванням доводів наведених в апеляційній скарзі, не дають підстав для зміни покарання.
Доводи апеляційних скарг щодо неврахування думки потерпілого щодо покарання не спростовують правильність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, оскільки думка потерпілого не є вирішальною в даному випадку. Призначене судом першої інстанції покарання, з яким згодна колегія суддів, відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Порушень вимог кримінального процесуального закону, які могли бути підставою для скасування судового рішення, колегія суддів не встановила.
За таких обставин, за наслідками апеляційного розгляду, колегія суддів вважає необхідним вирок Подільського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року відносно ОСОБА_8 , ухвалений за ч.1 ст.187, ч.2 ст.309 КК України - залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - ОСОБА_7 - без задоволення.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника - ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 22 квітня 2024 року відносно ОСОБА_8 , - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а особою, яка тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Судді
______________ ______________ _____________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4