Справа № 711/4338/23
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/8351/2024
30 жовтня 2024року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді - доповідача Слюсар Т.А.,
суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,
за участю секретаря судового засідання Гладкої І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року у складі судді Якимець О. І.,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії,-
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася у суд із позовом до Військові частини НОМЕР_1 , у якому просила суд зобов'язати відповідача замовити незалежну оцінку колісного транспортного засобу (марки - MA№ F2000: реєстраційний державний номер - НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , рік випуску - 2000, об'єм двигуна - 11667, колір-червоний, тип ТЗ - цистерна д/п небезпечних вантажів), для визначення його дійсної ринкової вартості, з урахуванням характеристик та обладнання, відповідно до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затверджених Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092.
Позов обґрунтовано тим, що 28 липня 2022 року відповідачем прийнято наказ №47 «Про відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану», згідно якого здійснено відчуження у позивача вищевказаного вантажного автомобіля - бензовозу.
На замовлення Головного управління розвідки Міністерства оборони України, 29 липня 2022 року ПП «Ажіо» здійснено оцінку вказаного транспортного засобу, про що складено Висновок суб'єкта оціночної діяльності про вартість транспортного засобу, затверджений - 29 липня 2022 року. Відповідно до вказаного висновку, суб'єктом оціночної діяльності встановлено технічні характеристики транспортного засобу марки - MA№ F2000: реєстраційний державний номер НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 , рік випуску - 2000, об'єм двигуна - 11667, колір-червоний, тип ТЗ - цистерна д/п небезпечних вантажів та визначено ринкову вартість Т3 - 618 760 грн, що в еквіваленті при курсі НБУ станом на дату оцінки (29. липня 2022 року ) - 36 грн 57 коп становить - 16 910 дол. США, термін дії оцінки - 6 місяців. В той час, як реальна вартість даного транспортного засобу складає 32 000 доларів США.
Згідно Акту про примусове відчуження майна від 29 липня 2022 року №871 відповідачем здійснено примусове відчуження вищевказаного вантажного автомобіля, попереднє, повне відшкодування вартості майна не здійснювалось. При цьому військовослужбовці, які вчиняли дії із відчуження цього автомобіля також заволоділи також 8120 л дизельного палива, яке перебувало у транспортному засобі.
З посиланням на норми Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року №142/5/2092, наводить аргументи про те, що оцінку було здійснено із суттєвим заниженням вартості, що далеко не відповідає фактичній ринковій вартості вищевказаного транспортного засобу. Однак відповідач, як замовник оцінки, отримавши від ПП «Ажіо» жодним чином не обґрунтовану оцінку, не здійснив жодних дій щодо рецензування поданої оцінки на предмет її обґрунтованості, або ж щодо звернення до іншого суб'єкта господарювання щодо отримання належної та обґрунтованої оцінки, натомість використав висновок ПІП «Ажіо» під час відчуження транспортного засобу позивача.
На думку сторони позивача, належним способом захисту порушеного права у спірних правовідносинах є визнання протиправною оцінки, результати якої відображено у висновку суб'єкта оціночної діяльності (ПП «Ажіо») про вартість транспортного засобу, затверджений 29 липня 2022 року та призначення незалежної оцінки транспортного засобу для визначення його реальної ринкової вартості, з урахуванням його характеристик та обладнання. У зв'язку із наведеним просила позов задовольнити.
Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року у позові ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на необґрунтованість оскаржуваного рішення, неправильну оцінку судом першої інстанції доказів, просить скасувати його та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що здійснена у процедурі примусового відчуження, оцінка транспортного засобу є необґрунтованою, оскільки висновок ПП «Ажіо» від 29 липня 2022 року не містить відомостей, вичерпний перелік яких встановлено пунктом 4.4. розділу IVМетодики №142/5/2092 та які зазначаються у звіті або висновку експерта про оцінку КТЗ зокрема, але не виключно таких як: показання одометра, відомостей про комплектність та укомплектованість КТЗ; відомостей про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв'язання поставлених питань; відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; додатків, які становлять невід'ємну частину звіту (акта), висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки.
Вказує, що відсутність вищевказаних відомостей про оцінювання ТЗ у висновку ПП «Ажіо» від 29 липня 2022 року і є доказом того, що примусово відчужений транспортний засіб не був оцінений в порядку, встановленому законодавством про оцінку майна.
Посилається на те, що найбільш вірогідним методом порівняльного підходу до оцінки КТЗ є метод, заснований на аналізі цін ідентичних КТЗ.
Зазначено, що суб'єктом оціночної діяльності не встановлювались обставини щодо пробігу, комплектності, укомплектованості, технічного стану, не був здійснений огляд спеціального обладнання (цистерни д/п небезпечних вантажів), яке робить базовий ТЗ спеціалізованим, що у свою чергу призводять до необґрунтованості висновку ПП «Ажіо» від 29 липня 2022 року, яким визначено ринкову вартість транспортного засобу та наявність у позивача підстав вважати, що оцінку було здійснено із суттєвим зниженням вартості, що не відповідає фактичній ринковій вартості КТЗ.
Крім того вказує про порушення районним судом положень процесуального права, остільки не розглянуто клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та клопотання про витребування доказів, а також не взято до уваги клопотання адвоката про відвід судді.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Військової частини НОМЕР_1 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги в повному обсязі, а рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року, як законне та обгрунтоване, залишити без змін.
Позивачка та її представник у судове засідання не з'явилися про розгляд справи повідомлені належно.
Відповідно до матеріалів, в суді апеляційної інстанції справу вперше було призначено до розгляду на 15 год. 03 липня 2024року.
28 червня 2024 року на електронну пошту апеляційного суду від Тараненка М.О. , як представника позивачки, поступило клопотання про проведення судового розгляду справи в режимі відеоконференції (а.с. 126-127).
Між тим, ухвалою Київського апеляційного суду від 02 липня 2024 року зазначене клопотання повернена заявнику без розгляду, остільки у матеріалах справи відсутні документи на підтвердження повноважень адвоката Тараненка М.О., як представника ОСОБА_1
03 липня 2024 року о 14:43 через електронний суд до Київського апеляційного суду поступило клопотання адвоката Тараненка М.О. в інтересах ОСОБА_1 про відкладення справи розглядом у зв'язку з його хворобою та перебуванням на самоізоляції. У якості додатку до клопотання долучено копію ордеру на участь у Київському апеляційному суді та надання правової допомоги позивачці (а.с.175,176).
Окрім цього, 03 липня 2024 року о 15:03 через електронний суд повторно поступило клопотання адвоката Тараненко М.О. про відкладення справи, призначеної на 03 липня 2024 року о 15 год., розглядом, у зв'язку з його хворобою. На підтвердження поважності причин до клопотання долучено довідку медичного закладу про те, що з 02 липня 2024 року Тараненко М.О. хворіє на ОРВІ (а.с. 177-178).
Під час розгляду справи, в судовому засіданні 03 липня 2024 року, яке розпочалося о 16:16, клопотання адвоката Тараненка М.О. задоволено, визнано поважною причину його неявки до суду, й по справі оголошено перерву на 11 год 15 хв 21 серпня 2024 року (а.с.180-181).
16 серпня 2024 року від адвоката Тараненка М.О. в інтересах ОСОБА_1 поступило клопотання про розгляд справи у наступному судовому засіданні в режимі відеоконференції (а.с. 187).
21 серпня 2024 року справу знято з розгляду у зв'язку з тим, що суддя Голуб С.А. перебувала у відрядженні й призначено судове засідання по справі на 12 год 15 хв 30 жовтня 2024 року (а.с. 191).
09 вересня 2024 року від представника позивачки адвоката Тараненко М.О. до суду поступило клопотання про проведення судового засідання по справі, призначеного на 12:15 30 жовтня 2024 року, дистанційно, поза приміщення суду, в режимі відеоконференції (а.с. 196).
Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 вересня 2024 року клопотання задоволено, судове засідання за участю адвоката Тараненка М.О. в інтересах ОСОБА_1 призначено на 12:15 30 жовтня 2024 року поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» (а.с.199).
Копію відповідного судового рішення адвокату Тараненку М.О. направлено до відома через електронний суд за двома наявними у справі його електронними адресами (а.с. 201-202).
30 жовтня 2024 року 0 9:16 від адвоката Тараненка М.О. в інтересах ОСОБА_1 через засоби електронного зв'язку до апеляційного суду поступило клопотання про відкладення справи розглядом у зв'язку з погіршенням стану його (адвоката) здоров'я.
Між тим, докази на підтвердження поважності причин неможливості приймати участь у судовому засіданні поза приміщення суду в режимі відеоконференції, до клопотання не долучено (а.с. 203).
Не приєднався адвокат Тараненко М.О. до судового засідання в режимі відеоконференції й під час розгляду справи.
Враховуючи викладені обставини, тривалість перебування справи в провадженні апеляційного суду (з лютого 2024року), а також відсутність доказів на підтвердження поважності причин неявки адвоката Тараненка М.О. в інтересах ОСОБА_1 у судове засідання 30 жовтня 2024 року, в тому числі й поза приміщення суду, в режимі відеоконференції, апеляційний суд відхиляє подане по справі клопотання й вважає за можливе розглядати справу за даної явки учасників справи.
Колегія суддів, вислухавши представника відповідача, який просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивачки, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.
Згідно з ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до даних, які містяться у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, транспортний засіб вантажний спеціалізований самоскид НОМЕР_4 , 2000 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2 , номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_3 належить ОСОБА_1 (а.с. 12).
29 липня 2022 року складено висновок суб'єкта оціночної діяльності про вартість транспортного засобу проведено оцінювачем ОСОБА_3 з метою визначення вартості транспортного засобу для здійснення передачі, примусового відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану; визначено ринкову вартість у розмірі 618 760 грн, що в еквіваленті при курсі НБУ станом на дату оцінки (29.07.2022) 36,57 грн становить - 16 910 дол. США, термін дії оцінки - 6 місяців (а.с. 15).
Відповідно до акту № 871 про примусове відчуження майна від 29 липня 2022 року рішенням командира військової частини НОМЕР_5 наказ № 47 від липня 2022 року, погодженим Черкаською обласною військовою адміністрацією 29 липня 2022 року у зв'язку з уведенням воєнного стану на території України відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", продовженого відповідно до Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 17 травня 2022 року № 341/2022, з метою забезпечення виконання військовою частиною НОМЕР_5 завдань в умовах правового режиму воєнного стану здійснено примусове відчуження вищезазначеного транспортного засобу, про що складено (а.с. 16-17).
Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що оскільки під час розгляду справи встановлено, що відчуження відповідачем майна відбулося з дотриманням вимог Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану", крім того право позивача на відшкодування вартості примусового відчуженого майна на потреби держави в умовах воєнного стану чи повернення цього майна в судовому порядку виникає після скасування правового режиму воєнного стану.
Крім того судом вказано й про відсутність доказів підтвердження того, що розмір вилученого майна на момент його примусового відчуження не відповідав розміру, який зазначений у висновку суб'єкта оціночної діяльності, або такий розмір був значно занижений, чи доказів вартості автомобіля на момент його придбання, сторона позивача суду не надала.
З таким висновком колегія суддів погоджується, враховуючи наступне.
Так, звертаючись у суд із позовом ОСОБА_1 вказала, що 28 липня 2022 року відповідачем відповідно до наказу №47 «Про відчуження майна в умовах правового режиму воєнного стану», здійснено відчуження вантажного автомобіля - бензовозу. При цьому вказує, що під час проведення оцінки вартості вказаного транспортного засобу проведеною на замовлення Головного управління розвідки Міністерства оборони України, 29 липня 2022 року ПП «Ажіо» не здійснювався його фактичний огляд. У зв'язку з чим просила суд зобов'язати відповідача замовити незалежну оцінку колісного транспортного засобу для визначення його дійсної ринкової вартості.
За змістом частини другої статті 353 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) в умовах воєнного або надзвичайного стану майно може бути примусово відчужене у власника з наступним повним відшкодуванням його вартості.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався і діє по даний час.
Пунктом 2 Указу № 64/2022 установлено військовому командуванню, зокрема Державній прикордонній службі разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, а в пункті 6 - обласним, Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану.
Крім цього, пунктом 3 Указу Президента України від 24 лютого 2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначено, що у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на територіях, на яких введено воєнний стан, можуть утворюватися тимчасові державні органи - військові адміністрації.
Вказані адміністрації здійснюють свої повноваження в порядку визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей встановлених Законом України "Про правовий режим воєнного стану".
Пунктом 4 частини першої статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" визначено, що в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану як, зокрема, примусово відчужувати майно, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучати майно державних підприємств, державних господарських об'єднань для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку та видавати про це відповідні документи встановленого зразка.
Механізм передачі, примусового відчуження або вилучення майна в юридичних та фізичних осіб для потреб держави в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану визначає Закон України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану".
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України № 4765- VI "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" чинного на час виникнення спірних правовідносин, примусове відчуження майна це позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
Пунктом 1 частини першої статті 1 Закону № 4765- VI визначено: примусове відчуження майна це позбавлення власника права власності на індивідуально визначене майно, що перебуває у приватній або комунальній власності та яке переходить у власність держави для використання в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, за умови попереднього або наступного повного відшкодування його вартості.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, до акта, який складається у разі примусового відчуження майна, додається документ, що містить висновок про вартість майна на дату його оцінки, яка проводилася у зв'язку з прийняттям рішення про його примусове відчуження.
Згідно із ч. 1 ст. 8 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, оцінка майна, що підлягає примусовому відчуженню, проводиться у порядку, встановленому законодавством про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану, уразі неможливості залучити до оцінки майна суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання така оцінка проводиться суб'єктами оціночної діяльності - органами державної влади або органами місцевого самоврядування за погодженням із власником майна. У разі відмови або відсутності власника майна зазначені органи мають право проводити таку оцінку самостійно.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що саме на органи державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють примусове відчуження майна в умовах воєнного стану, законом покладено обов'язок забезпечити проведення суб'єктом оціночної діяльності оцінки майна, що підлягає примусовому відчуженню.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.
У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності суб'єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Згідно висновку суб'єкта оціночної діяльності від 29 липня 2022 року при здійснені оцінки майна оцінювачем застосовувався порівняльний підхід для визначення ринкової вартості в рамках методів рекомендованих Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції, та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 від 24 листопада 2009 року й визначено ринкову вартість у розмірі 618 760 грн що в еквіваленті при курсі НБУ станом на дату оцінки 36,57 грн становить - 16 910 дол. США. Термін дії оцінки - 6 місяців.
Разом з тим, позивачка заявляючи вимогу про зобов'язання відповідача замовити незалежну оцінку колісного транспортного засобу для визначення його дійсної ринкової вартості не надала доказів, які б підтверджували, що розмір вилученого майна на момент його примусового відчуження не відповідав тому розміру, який зазначений у висновку суб'єкта оціночної діяльності, або такий розмір був значно занижений.
Не дано позивачкою й доказів вартості автомобіля на момент його придбання.
Оцінивши докази по справі в їх сукупності, з врахуванням положень чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відчуження відповідачем майна відбулося з дотриманням вимог Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" та позивачкою не наведено обґрунтованих підстав для задоволення її позовної вимоги.
Доводи апеляційної скарги про неналежно проведену оцінку транспортного засобу, оскільки його не було оглянуто є голослівними та не підтверджені жодними доказами.
Посилання апеляційної скарги на те, що районним судом не було розглянуто клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції апеляційний суд відхиляє, оскільки як убачається з протоколу судового засідання від 06 грудня 2023 року, засідання судом проводилося в режимі відеоконференції, проте позивачка та її представник участі у розгляді справи не приймали (а.с.97-98).
При цьому, апеляційний суд враховує відсутність у справі доказів на підтвердження повноважень адвоката Тараненка М.О. як представника ОСОБА_1 в суді першої інстанції, а також враховує положення п.1 ч.2 ст.376 ЦПК України, відповідно до якої порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Щодо клопотання позивачки про витребування доказів, то відповідно до даних, які містяться у протоколі судового засідання від 06 грудня 2023року судом за наслідками вирішення клопотання відмовлено у його задоволенні з підстав наявності у матеріалах справи зазначених у клопотанні документів.
Не заслуговує на увагу й довід про те, що судом не розглянуто клопотання адвоката Тараненка М.О. про відвід судді, оскільки рішення по справі районним судом ухвалено 20 грудня 2023 року, а указане клопотання подано суду 21 грудня 2023 року, тобто після вирішення заявленого по справі спору, що виключає правові підстави його розгляду. До того ж подано особою, повноваження на участь у розгляді справи якої в районному суді, відсутні.
Оскаржуване рішення суду постановлено з дотриманням положень матеріального права, з повним, всебічним з'ясуванням обставин справи та дослідженням доказів, долучених до справи, яким у судовому рішенні дана належна правова оцінка.
Виходячи з викладеного, апеляційний суд дійшов висновку, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається.
Доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи, і правильності висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відповідності до положень статті 375 ЦПК України, колегія дійшла висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду без змін.
Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, питання щодо перерозподілу судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" не вирішувалося.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду міста Києва від 20 грудня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2024 року.
Суддя-доповідач:
Судді: