05 листопада 2024 року Чернігів Справа № 620/17895/23
Чернігівський окружний адміністративний під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 20.08.2024 (відповідно до відбитку штампа вхідної кореспонденції на заяві) подав до суду заяву, у якій просить встановити судовий контроль за виконанням рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №620/17895/23 шляхом зобов'язання Головного управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати звіт про виконання рішення суду.
Заява мотивована тим, що незважаючи на покладений рішенням суду обов'язок Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області виплачує пенсію з обмеженням її розміру.
Ухвалою суду від 21.08.2024 розгляд заяви призначено у порядку письмового провадження, установлено відповідачу строк для надання пояснень щодо наведених у заяві обставин.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області надало суду пояснення, що рішення суду у справі №620/17895/23 виконано добровільно, позивачу перераховано пенсію без обмеження її максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов'язано здійснити такий перерахунок, у даному випадку з 01.12.2019, вказує, що законодавчі норми щодо пенсійного забезпечення можуть змінюватися, а відповідне судове рішення не може бути гарантією проти таких змін у майбутньому.
Дослідивши матеріали справи, суд зважає на таке.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №620/17895/24, яке набуло чинності 13.03.2024, позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково та, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити ОСОБА_1 з 01.12.2019 перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром.
На виконання вказаного рішення суду відповідачем проведено позивачу перерахунок та виплату пенсії. Відповідно до протоколів перерахунку пенсії станом на 01.12.2019 підсумок пенсії позивача (з надбавками) склав 23683,80 грн грн, станом на 01.03.2022 підсумок пенсії позивача (з надбавками) склав 26999,53 грн, до виплати (з урахуванням максимального розміру) - 23683,80 грн, станом на 01.03.2023 підсумок пенсії позивача (з надбавками) склав 30499,53 грн, до виплати (з урахуванням максимального розміру) - 23683,80 грн, станом на 01.03.2024 підсумок пенсії позивача (з надбавками) склав 31999,53 грн, до виплати (з урахуванням максимального розміру) - 23683,80 грн (а.с. 99, 100).
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду з відповідною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини 2 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно із частиною 1 статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).
Виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 у справі «Горнсбі проти Греції» суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як невід'ємна частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (пункт 40).
З огляду на викладене, суд акцентує увагу на тому, що інститут судового контролю полягає у здійсненні судом контролюючої функції по відношенню до суб'єкта владних повноважень з дотримання ним принципу обов'язковості судового рішення.
Судам надано право встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення після ухвалення ним рішення, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що органом влади порушується принцип обов'язковості судового рішення. При цьому, слід зважати на те, що встановлення судового контролю є правом суду, а не його обов'язком.
Суд зазначає, що рішенням від 12.02.2024 у справі №620/17895/23, яке набуло чинності 13.03.2024, зобов'язано відповідача з 01.12.2019 здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням виплачених сум.
Суд звертає увагу, що задовольняючи позовні вимоги він вказував, що частиною 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ не встановлено обмеження максимальним розміром пенсії та вважав дії відповідача щодо обмеження максимальним розміром пенсії позивача протиправними.
Тобто суд констатував, що пенсія позивача, яку він отримує відповідно до положень Закону №2262-ХІІ не обмежується максимальним розміром.
Разом з тим, розмір пенсії позивача до виплати обмежений сумою 23683,80 грн, що не відповідає зобов'язанню, покладеному на відповідача рішенням суду.
Враховуючи наведене, та зважаючи на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, всупереч вимог статті 129-1 Конституції України, статей 14, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №620/17895/23, яке набуло чинності 13.03.2024, суд вважає за необхідне заяву про встановлення судового контролю задовольнити.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №620/17895/23 задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, протягом тридцяти днів з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.02.2024 у справі №620/17895/23.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту.
Повний текст ухвали суду складено 05 листопада 2024 року.
Суддя Ольга ТКАЧЕНКО