про повернення позовної заяви
05 листопада 2024 року справа № 580/10171/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Рідзель О.А., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
15.10.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 яка полягає у не застосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції чинній з 29.01.2020 при обчисленні ОСОБА_1 в період з дня зарахування на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 по день зняття з фінансового забезпечення з ІНФОРМАЦІЯ_1 включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме не визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1,14 вказаної постанови;
зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 провести перерахунок та доплатити ОСОБА_1 за період з дня зарахування на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 по день зняття з фінансового забезпечення з ІНФОРМАЦІЯ_1 включно належні з урахуванням проведених раніше виплат суми грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, обчислених із розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" в редакції, чинній з 29.01.2020 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України від 02.12.2021 №1928-ІХ “Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01.01.2022, Законом України від 03.11.2022 №2710-ІХ “Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти.
Ухвалою від 21.10.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві десятиденний строк з дня вручення копії ухвали, протягом якого можуть бути усунуті недоліки шляхом надання суду заяви про поновлення пропущеного строку з обґрунтованими доказами на її підтвердження.
31.10.2024 представник позивача подав суду заяву, в якій просив поновити строк на звернення до адміністративного суду. Зазначено, що про складові грошового забезпечення, які отримував позивач, він дізнався із листа відповідача від 12.09.2024 у відповідь на адвокатський запит.
Вирішуючи вищевказану заяву та питання відкриття провадження у справі, суд зазначає таке.
На підставі п.5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції до 19.07.2022) було визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Разом з тим, Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022, внесено зміни до ч.2 ст.233 КЗпП України та викладено її у такій редакції: “Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).».
Таким чином, у даній правовій ситуації перебіг тримісячного строку звернення до суду, установленого ч.2 ст.233 КЗпП України, має обчислюватись з моменту набрання чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тобто з 19.07.2022.
Отже, з 19.07.2022 законодавцем змінено правове регулювання строку звернення з позовом до суду у справах про стягнення належних працівникові сум, зокрема, й заробітної плати, а саме: встановлено тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд зазначає, що позивач просить здійснити перерахунок грошового забезпечення за період за період з дня зарахування на фінансове забезпечення до ІНФОРМАЦІЯ_1 по день зняття з фінансового забезпечення з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 , яка перебуває на фінансовому забезпеченні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З наданої позивачем довідки форми ОК-7 вбачається, що позивач отримував від ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) грошове забезпечення за період з жовтня 2022 року до жовтня 2023 року.
З листопада 2023 року позивач отримував грошове забезпечення у військовій частині НОМЕР_3 .
Таким чином, позивач звільнений зі служби у військовій частині НОМЕР_1 під час дії ст.233 КЗпП України у чинній редакції (з 19.07.2022), яка передбачає тримісячний строк звернення в суд з позовом з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд зазначає, що відповідно до п.11.1 Правил організації фінансового забезпечення військових частин, установ, організацій Збройних Сил України та Державної спеціальної служби транспорту, затверджених наказом Міністерства оборони України 22 травня 2017 року №280 (далі - Правила №280), Грошовий атестат видається військовослужбовцю військовою частиною, в якій він перебуває на грошовому забезпеченні, зокрема, у випадках вибуття до нового місця служби (навчання) з виключенням зі списків особового складу військової частини.
На підставі п.11.2 Правил №280 на грошовому атестаті зазначаються:
у пункті 1 (не заповнюється для військовослужбовців строкової військової служби) - розмір окладу за військовим званням і виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено (у цьому та наступних пунктах грошового атестата назва місяця записується словом);
у пункті 2 - тарифний розряд за останньою займаною посадою, розмір посадового окладу та виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено;
у пункті 3 (не заповнюється для військовослужбовців строкової військової служби) - розмір надбавки за вислугу років та виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено. Також записується вислуга років для отримання надбавки за вислугу років (у тому числі з пільговою вислугою) і зазначається станом на 01 число місяця, наступного за місяцем видачі грошового атестата. Наприклад: “Обчислена на 01 січня 2019 року вислуга років становить: немає років немає місяців та сім днів» або: “Обчислена на 01 січня 2019 року вислуга років становить: сім років сім місяців сім днів з пільговою вислугою: дев'ять років дев'ять місяців дев'ять днів». Записи про обчислення вислуги років на пільгових умовах здійснюються військовослужбовцям, які мають право на таку вислугу років;
у пункті 4 (підпункти 4.1 - 4.7) - виплачені щомісячні додаткові види грошового забезпечення; назва виплати, яку отримував військовослужбовець за час виконання обов'язків за посадою, їх розмір та виплачена сума записуються словами; дата, до якої включно виплачено;
у пункті 5 (не заповнюється для військовослужбовців строкової військової служби) (підпункти 5.1 - 5.3) - виплачені одноразові додаткові види грошового забезпечення.
З урахуванням викладеного, позивач при переведенні до військової частини НОМЕР_3 отримав грошовий атестат, який по прибуттю мав пред'явити для взяття на облік для виплати грошового забезпечення.
Отже, позивач, отримавши грошовий атестат, був обізнаний з розміром його посадового окладу з листопада 2023 року.
Разом з тим, позов поданий в суд 10.10.2024, тобто з пропуском встановленого ст.233 КЗпП України (у редакції з 19.07.2022) строку звернення в суд.
Суд також враховує висновки Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2023 року у справі №160/5468/23, в якій зазначив, що до 19.07.2022 КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09.02.1999 № 1-рп/99, від 13.05.1997 № 1-зп, від 05.04.2001 № 3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 (адзті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022), не обмежене будь-яким строком у разі виключення позивача зі списків особового складу до 19.07.2022 (внесення змін у ст.233 КЗпП України).
Водночас позивач виключений зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 у листопаді 2023 року, тобто під час дії ст.233 КЗпП України у чинній редакції (з 19.07.2022), яка передбачає тримісячний строк звернення в суд з позовом.
Суд також вважає необґрунтованими доводи позивача, що він дізнався про складові та суми нарахованого грошового забезпечення з листа відповідача від 12.09.2024 №1021/7/3302, оскільки вказаний лист не містить інформації щодо нарахованого та виплаченого позивачу грошового забезпечення.
Крім того, грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про складові грошового забезпечення, його обрахунок, та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий розрахунок чи розрахунок складових.
Отже, з дня отримання виплати, працівник (службовець) вважається таким, що повинен дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Тому суд дійшов висновку, що заява представника позивача (вх. від 31.10.2024 №51005/24) про поновлення строку звернення в суд є необґрунтованою.
Згідно з ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Одночасно суддя звертає увагу, що відповідно до ч.8 ст.169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст.2-20, 122, 123, 160-161, 169, 237, 241-246, 256, 295 КАС України, суддя
1. Відмовити у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 (вх. від 31.10.2024 №51005/24) про поновлення строку звернення в суд.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
3. Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не є перешкодою для повторного звернення з нею до суду після усунення недоліків.
4. Копію ухвали направити позивачу.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ