05 листопада 2024 року справа № 580/8211/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каліновської А.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області, в якому просить:
- визнати дії Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області протиправними;
- зобов'язати Ужгородське районне управління поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області видалити з бази даних інформацію про адміністративне правопорушення відповідно протоколу від 20.09.2023, а також термінових заборонних приписів серії АА №115160 від 20.09.2023 та серії АА №115159 від 20.09.2023, винесені стосовно ОСОБА_1 , а також виключити ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відносно нього закрите судом провадження про адміністративне правопорушення, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Тому з бази даних має бути видалена інформація про адміністративне правопорушення відповідно протоколу від 20.09.2023, а також термінових заборонних приписів серії АА №115160 від 20.09.2023 та серії АА №115159 від 20.09.2023, що винесені стосовно позивача, а також з Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому проваджені).
Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.
20.09.2023 близько 13 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив сварку в ході якої ображав та погрожував фізичною розправою, чим вчинив домашнє насилля відносно своєї співмешканки ОСОБА_2 та її сина ОСОБА_3 , чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст.173-2 КУпАП.
20.09.2024 працівниками поліції складено протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №940628 від 20.09.2023, в якому викладені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП
Також стосовно ОСОБА_1 , винесено терміновий заборонний припис серії АА №115160 від 20.09.2023 та серії АА №115159 від 20.09.2023, якими останньому, у зв'язку із вчиненням ним домашнього насильства, заборонено проживати та контактувати з постраждалими особами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Термінові заборонні приписи стосовно кривдника винесені строком на 10 діб з 16:30 год. 20.09.2023 до 16:30 год. 30.09.2023.
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 12.12.2023 у справі №308/20591/23 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 19.07.2024 провадження у справі №308/20591/23 закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку із закриттям провадження позивач просить видалити з бази даних інформацію про адміністративне правопорушення відповідно протоколу від 20.09.2023, а також термінових заборонних приписів серії АА №115160 від 20.09.2023 та серії АА №115159 від 20.09.2023, винесені стосовно нього, а також виключити його з Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
При вирішенні спору по суті суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі Закон№580-VIII) національна поліція України (поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з п.6 ч.1 ст.26 Закону №580-VIII поліція засобами інформаційно-комунікаційної системи наповнює та підтримує в актуальному стані реєстри та бази (банки) даних, що входять до єдиної інформаційної системи Міністерства внутрішніх справ України, стосовно: зареєстрованих в органах внутрішніх справ і поліції кримінальних або адміністративних правопорушень, подій, які загрожують особистій чи публічній безпеці, надзвичайних ситуацій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 р. № 1024 затверджено Положення про єдину інформаційну систему Міністерства внутрішніх справ (далі - Положення), відповідно до пункту 2 якого єдина інформаційна система МВС - багатофункціональна інтегрована автоматизована система, що безпосередньо забезпечує реалізацію функцій її суб'єктів, інформаційну підтримку та супроводження їх діяльності і становить сукупність взаємозв'язаних функціональних підсистем, програмно-інформаційних комплексів, програмно-технічних та технічних засобів телекомунікації, які забезпечують логічне поєднання визначених інформаційних ресурсів, обробку та захист інформації, внутрішню та зовнішню інформаційну взаємодію.
Цим же пунктом Положення №1024 визначено суб'єктів єдиної інформаційної системи МВС - апарат МВС та його територіальні органи з надання сервісних послуг МВС, Національна гвардія, заклади, установи і підприємства, що належать до сфери управління МВС (далі - система МВС), центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, інші державні органи, які обробляють інформацію в єдиній інформаційній системі МВС для реалізації своїх повноважень.
Зокрема, порядок формування та ведення в центральному органі управління поліції, територіальних (у тому числі міжрегіональних) органах поліції (далі - орган (підрозділ) поліції) інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» (далі - ІП «Адмінпрактика») інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» (далі - система ІПНП), призначеної для забезпечення формування поліцією інформаційних ресурсів щодо автоматизованого обліку адміністративних правопорушень, крім адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, та порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, у тому числі зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису) (далі - адміністративні правопорушення), та осіб, які їх вчинили визначає Інструкція з формування та ведення інформаційної підсистеми «Адміністративна практика» інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України», затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 13 березня 2023 року № 180 (далі Інструкція).
Згідно з п.1 розділу ІІ Інструкції формування (наповнення) та ведення (підтримка в актуальному стані) інформаційних ресурсів ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП здійснюються уповноваженою посадовою особою органу (підрозділу) поліції державною мовою, а для відомостей про особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, види яких визначені відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення, що належать до сфери діяльності поліції, іноземною мовою (за потреби), за допомогою технічних і програмних засобів системи ІПНП на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, постанов у справах про адміністративні правопорушення, тимчасових дозволів на право керування транспортними засобами, протоколів про адміністративне затримання, складених (винесених) уповноваженими посадовими особами органу (підрозділу) поліції.
Зміни та/або доповнення інформації в ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП здійснюються уповноваженою посадовою особою органу (підрозділу) поліції, якою було її внесено, або іншою уповноваженою посадовою особою органу (підрозділу) поліції, визначеною керівником відповідного органу (підрозділу) поліції (або особою, яка виконує його обов'язки).
Уповноважені посадові особи органів (підрозділів) поліції забезпечують повноту, достовірність і своєчасність внесення інформації до ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП.
Відповідно до п.2 розділу ІІ Інструкції інформаційними ресурсами ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП є інформація, що отримана в межах компетенції органами (підрозділами) поліції, про вчинені адміністративні правопорушення та осіб, які їх вчинили, відповідно до кодів, що містяться в системі ІПНП, а саме про:
загальні дані про адміністративне правопорушення (найменування органу Національної поліції України, серія, номер, дата складання адміністративного протоколу (винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення), номер та дата реєстрації заяви про адміністративне правопорушення, орган (підрозділ), яким складено адміністративний протокол (винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення), тощо);
відомості про адміністративне правопорушення (фабула, дата, час та місце вчиненого адміністративного правопорушення, кваліфікація адміністративного правопорушення, у якому стані вчинено адміністративне правопорушення, тощо);
відомості про порушення правил дорожнього руху (пункт правил дорожнього руху, номерний знак, місце реєстрації, марка, модель, колір транспортного засобу, вид, категорія, серія, номер, документа, дата вилучення та повернення посвідчення водія, серія та номер тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, тощо);
відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), дата народження (число, місяць, рік), місце проживання (перебування), документ, що посвідчує особу, тощо);
результат розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення або непритягнення особи до адміністративної відповідальності;
результат розгляду скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення органу (підрозділу) поліції.
Згідно з п.3 розділу ІІ Інструкції інформація про вчинене адміністративне правопорушення та особу, яка його вчинила, за наявності технічної можливості вноситься уповноваженою посадовою особою органу (підрозділу) поліції до ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП за допомогою мобільного логістичного пристрою.
У разі відсутності технічної можливості внесення інформації про вчинене адміністративне правопорушення та особу, яка його вчинила, за допомогою мобільного логістичного пристрою така інформація вноситься до ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП протягом трьох діб із дати отримання матеріалів про адміністративні правопорушення уповноваженими посадовими особами органів (підрозділів) поліції, на яких покладено обов'язки щодо реєстрації матеріалів про адміністративні правопорушення в ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП.
Реєстрація інформації про вчинені адміністративні правопорушення та осіб, які їх вчинили, в ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП здійснюється на підставі протоколів про адміністративні правопорушення, постанов у справах про адміністративні правопорушення, тимчасових дозволів на право керування транспортними засобами, протоколів про адміністративне затримання, оформлених відповідно до законодавства України.
Пунктом 5 розділу ІІ Інструкції визначено, що за наявності технічної можливості відомості про результати розгляду справ про адміністративні правопорушення та осіб, які їх вчинили, автоматично вносяться до ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП засобами ЄІС МВС.
У разі відсутності технічної можливості автоматичного внесення інформації відомості вносяться уповноваженою посадовою особою органу (підрозділу) поліції на підставі отриманих матеріалів від органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення відповідно до статті 213 КУпАП.
Організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства визначаються Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (далі - Закон України № 2229-VIII).
За приписами п.п. 3, 6, 8 , 16 ч.1 ст.1 Закону України №2229-VIII, домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка зчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі.
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника - спеціальний захід протидії домашньому насильству, що вживається уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України як реагування на факт домашнього насильства та спрямований на негайне припинення домашнього насильства, усунення небезпеки для життя і здоров'я постраждалих осіб та недопущення продовження чи повторного вчинення такого насильства.
Згідно з п. 7 ч.2 ст.3 Закону України №2229-VIII, дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: батьки (мати, батько) і дитина (діти).
За п.2 ч.3 ст.6 Закону України №2229-VIII, до інших органів та установ, на які покладаються функції із здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, належать - уповноважені підрозділи органів Національної поліції України.
В свою чергу, у розумінні приписів статті 10 Закону України №2229-VIII, до повноважень уповноважених підрозділів органів Національної поліції України у сфері запобігання та протидії домашньому насильству належать, зокрема: 1) виявлення фактів домашнього насильства та своєчасне реагування на них; 2) прийом і розгляд заяв та повідомлень про вчинення домашнього насильства, у тому числі розгляд повідомлень, що надійшли до кол-центру з питань запобігання та протидії домашньому насильству, вжиття заходів для його припинення та надання допомоги постраждалим особам з урахуванням результатів оцінки ризиків у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спільно з Національною поліцією України;4) винесення термінових заборонних приписів стосовно кривдників; 6) здійснення контролю за виконанням кривдниками спеціальних заходів протидії домашньому насильству протягом строку їх дії. Уповноважені підрозділи органів Національної поліції України здійснюють повноваження у сфері запобігання та протидії домашньому насильству з урахуванням міжнародних стандартів реагування правоохоронних органів на випадки домашнього насильства та оцінки ризиків, тощо.
До спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству, в силу вимог ст. 24 Закону України №2229-VIII належать:
1) терміновий заборонний припис стосовно кривдника;
2) обмежувальний припис стосовно кривдника;
3) взяття на профілактичний облік кривдника та проведення з ним профілактичної роботи;
4) направлення кривдника на проходження програми для кривдників.
Статтею 16 цього Закону встановлено, що єдиний державний реєстр випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі (далі - Реєстр) - це автоматизована інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, реєстрації, накопичення, зберігання, адаптування, зміни, поновлення, використання, поширення (розповсюдження, реалізації, передачі), знеособлення і знищення визначених цим Законом даних про випадки домашнього насильства та насильства за ознакою статі.
Реєстр ведеться з метою:
1) захисту життєво важливих інтересів постраждалих осіб, зокрема постраждалих дітей;
2) попередження повторних випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі;
3) забезпечення здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
4) надання комплексної та своєчасної допомоги постраждалим особам суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
5) обліку випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі;
6) координації діяльності суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі.
До Реєстру вносяться відомості (окремо за кожним випадком насильства) про:
1) працівника суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, або суб'єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, який вніс відомості про випадок насильства до Реєстру або відкоригував їх (дата внесення; прізвище, ім'я, по батькові; посада; номер контактного телефону; найменування та адреса відповідного суб'єкта);
2) особу, яка повідомила про вчинення насильства (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; місце проживання; номер контактного телефону), - за згодою, наданою у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті;
3) постраждалу особу (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) - за згодою, наданою у порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті;
4) кривдника (прізвище, ім'я, по батькові; число, місяць, рік народження; стать; громадянство; місце проживання; місце навчання та/або місце роботи; номер контактного телефону) та про характер відносин між кривдником і постраждалою особою, у тому числі відповідно до статті 3 цього Закону;
5) випадок домашнього насильства, насильства за ознакою статі (дата вчинення; місце вчинення; форма домашнього насильства; вид шкоди чи страждань, завданих внаслідок насильства за ознакою статі; короткий опис);
6) потреби постраждалої особи;
7) суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, або суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, у зв'язку з виявленням випадку насильства (найменування; повноваження; місцезнаходження та номер контактного телефону (крім спеціалізованих служб підтримки);
8) вичерпний перелік заходів, здійснених у зв'язку з виявленням випадку насильства, та їх результат.
Згода на внесення персональних даних про особу, яка повідомила про вчинення насильства, або про постраждалу особу надається відповідною особою з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
У разі якщо зазначена особа є дитиною, така згода надається її батьками або іншими законними представниками, а якщо батьки (інші законні представники дитини) є кривдниками або ухиляються від захисту прав та інтересів дитини, - органом опіки та піклування. У разі якщо зазначена особа є недієздатною, така згода надається її законним представником, а якщо її законний представник є кривдником або ухиляється від захисту прав та інтересів недієздатної особи, - органом опіки та піклування.
Персональні дані про особу, яка повідомила про вчинення насильства, зберігаються у Реєстрі протягом одного року з дня надходження відповідної інформації про вчинення насильства.
Персональні дані про постраждалу особу зберігаються у Реєстрі протягом трьох років з дня вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі.
Персональні дані про кривдника зберігаються у Реєстрі:
1) у разі відсутності кримінального провадження стосовно кривдника у зв'язку з вчиненням домашнього насильства, насильства за ознакою статі або інших форм насильства стосовно постраждалої особи, рішення суду про застосування обмежувального припису або накладення адміністративного стягнення, вироку суду про визнання кривдника винуватим за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі або інших форм насильства стосовно постраждалої особи, що набрали законної сили, - протягом року з дня надходження відповідної інформації про вчинення насильства;
2) у разі виправдувального вироку суду, що набрав законної сили, - до часу набрання чинності відповідним рішенням суду;
3) у разі порушення кримінального провадження стосовно кривдника у зв'язку з вчиненням домашнього насильства чи насильства за ознакою статі або інших форм насильства стосовно постраждалої особи - протягом періоду розслідування кримінального провадження;
4) у разі ухвалення рішення суду, що набрало законної сили, про застосування обмежувального припису або накладення адміністративного стягнення - протягом трьох років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду;
5) у разі винесення вироку суду, що набрав законної сили, про визнання кривдника винуватим за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі або інших форм насильства стосовно постраждалої особи з відбуванням покарання - протягом десяти років з дня закінчення сроку відбування покарання;
6) у разі винесення вироку суду, що набрав законної сили, про визнання кривдника винуватим за вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі або інших форм насильства стосовно постраждалої особи без відбування покарання - протягом десяти років з дня набрання чинності відповідним рішенням суду.
У разі спростування факту вчинення насильства, а також після закінчення строку зберігання у Реєстрі персональних даних такі дані підлягають видаленню або знищенню в порядку, встановленому законом.
Формування Реєстру здійснюється окремо за кожним випадком домашнього насильства, насильства за ознакою статі шляхом внесення до нього відповідної інформації.
Відомості до Реєстру (крім відомостей про кривдника) вносяться усіма суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, або суб'єктами, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах).
Відомості про кривдника вносяться до Реєстру:
1) відповідальними структурними підрозділами місцевих державних адміністрацій, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству або у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
2) відповідальними виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад, до повноважень яких належить здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству або у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
3) уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України.
Відомості про кривдника вносяться до Реєстру у разі наявності обґрунтованої підозри вчинення ним насильства, зокрема після підтвердження такого факту шляхом проведення перевірки відповідної інформації згідно з порядком взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, та/або порядком взаємодії суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії насильству за ознакою статі, затвердженими Кабінетом Міністрів України.
Доступ до Реєстру надається:
1) працівникам спеціально уповноважених органів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, до посадових обов'язків яких відносяться запобігання та протидія домашньому насильству, насильству за ознакою статі;
2) уповноваженим особам (координаторам) з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі місцевих державних адміністрацій та сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад;
3) працівникам відповідальних структурних підрозділів місцевих державних адміністрацій та відповідальних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад з питань запобігання та протидії насильству за ознакою статі;
4) працівникам уповноважених підрозділів органів Національної поліції України;
5) працівникам служб у справах дітей - у частині випадків насильства, в яких кривдниками або потерпілими особами є діти.
Доступ відповідних працівників до Реєстру здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису та є сумісним з програмним забезпеченням Реєстру, або із застосуванням засобів електронної ідентифікації з середнім або високим рівнем довіри відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Держателем Реєстру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
Адміністратором Реєстру є державне підприємство, визначене центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, що належить до сфери його управління, здійснює заходи із створення, впровадження і супроводження програмного забезпечення Реєстру, відповідає за його технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних Реєстру, здійснює технічні і технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до Реєстру, організовує та проводить навчання щодо роботи з Реєстром.
Сукупність відомостей про фізичних осіб (персональні дані), що містяться в Реєстрі, є інформацією з обмеженим доступом. Обробка цих відомостей здійснюється з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
Порядок формування, ведення та доступу до Реєстру визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до приписів частин 1,2,4,5,6,9, 11 ст. 25 Закону України №2229-VIII, терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівником уповноваженого підрозділу органів Національної поліції України за результатами оцінки ризиків.
Терміновий заборонний припис виноситься строком до 10 діб.
Терміновий заборонний припис вручається кривднику, а його копія - постраждалій особі або її представнику.
Терміновий заборонний припис виноситься в порядку, затвердженому Міністерством внутрішніх справ України.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України №654 від 01 серпня 2018 року затверджено Порядок винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника, яким визначено процедуру винесення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України термінового заборонного припису стосовно кривдника.
Процедуру винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника визначено Розділом ІІ Порядку №654, окремими приписами якого визначено, що терміновий заборонний припис виноситься за заявою постраждалої особи, а також за власною ініціативою працівника уповноваженого підрозділу поліції за результатами оцінки ризиків.
Під час вирішення питання про винесення припису пріоритет надається безпеці постраждалої особи. Зазначена вимога поширюється також на місце спільного проживання (перебування) постраждалої особи та кривдника незалежно від їхніх майнових прав на відповідне житлові приміщення. При винесенні припису працівник уповноваженого підрозділу поліції отримує пояснення від кривдника, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Терміновий заборонний припис стосовно кривдника (додаток 1) складається на бланку, виготовленому друкарським способом згідно з технічним описом бланка термінового заборонного припису стосовно кривдника (додаток 2), на якому проставлено відповідні серію та номер.
За наявності технічної можливості терміновий заборонний припис стосовно кривдника виноситься в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою з автоматичним присвоєнням йому відповідних серії та номера, а також із зазначенням відомостей, визначених у додатку 1 до цього Порядку, який інтегрується до електронної картки та роздруковується за допомогою спеціальних технічних пристроїв.
Під час винесення припису в ньому зазначаються:
у рядку «тип, назва населеного пункту» - тип, назва населеного пункту;
у рядку «посада, найменування уповноваженого підрозділу поліції, звання, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) працівника, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - посада працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, найменування уповноваженого підрозділу поліції, у якому він служить, звання, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) (повністю, без скорочень);
у рядку «згідно зі статтею 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та з урахуванням існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи виніс цей терміновий заборонний припис стосовно» - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка вчинила домашнє насильство (повністю, без скорочень), стать, дата народження, громадянство, місце проживання, місце реєстрації, номер контактного телефону, місце роботи (навчання), посада;
у рядку «особу встановлено» - назва документа, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила домашнє насильство (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і назва органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла));
у рядку «чи притягався(лася) до адміністративної або кримінальної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності (впродовж року) або кримінальної відповідальності;
у рядку «у зв'язку із скоєнням ним (нею) домашнього насильства» - форма(и) домашнього насильства та стислий зміст правопорушення;
у рядку «стосовно постраждалої особи» - прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) постраждалої особи (повністю, без скорочень) з підкресленням ступеня її спорідненості з кривдником відповідно до частин другої, третьої статті 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», а в разі винесення термінового заборонного припису стосовно кривдника в електронній формі з використанням мобільного логістичного пристрою ступінь спорідненості з кривдником обирається із запропонованого класифікатора;
у рядку «заходи термінового заборонного припису стосовно кривдника» - захід чи заходи, передбачені частиною другою статті 25 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»;
у рядку «Терміновий заборонний припис стосовно кривдника винесений строком» - строк із зазначенням кількості діб, часу та дати винесення припису, часу та дати закінчення дії припису;
у рядку «Особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис, роз'яснено положення статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення про притягнення до відповідальності за невиконання термінового заборонного припису стосовно кривдника, зобов'язання повідомити про місце свого тимчасового перебування уповноважений підрозділ поліції за місцем учинення домашнього насильства, а також про право оскарження термінового заборонного припису стосовно кривдника до суду» - підпис, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, якій винесено припис;
у рядку «Підпис працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс терміновий заборонний припис стосовно кривдника» - підпис, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис;
у рядку «Підпис постраждалої особи (її представника) про отримання копії термінового заборонного припису стосовно кривдника» - підпис, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) постраждалої особи (її представника);
у рядку «Підпис кривдника про отримання термінового заборонного припису стосовно кривдника отримано» - підпис, прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) кривдника;
у рядку «Кривдник від підпису відмовився в присутності» - підписи, прізвища, власні імена, по батькові (за наявності) працівника уповноваженого підрозділу поліції, який виніс припис, постраждалої особи (її представника), свідка(ів) (у разі наявності).
Припис підписується працівником уповноваженого підрозділу поліції, який його виніс, постраждалою особою (її представником) і кривдником власноруч на оригіналі та кожній з копій.
Відповідно листа Управління інформаційно-аналітичної підтримки Головного управління Національної поліції в Закарпатській області від 18.10.2024 №5523-2024 за обліками інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №940628 від 20.09.2023 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, з 21.09.2023 позивач перебуває на обліку в ІП "Кривдник", 20.09.2023 працівниками сектору протидії домашньому насильству Ужгородського РУП ОСОБА_1 винесено тимчасові заборонні приписи стосовно кривдника АА №115160 та серії АА №115159 про заборону проживати та контактувати з постраждалими особами: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з 20.09.2023 по 30.09.2023.
В подальшому постановою Закарпатського апеляційного суду від 19.07.2024 провадження у справі №308/20591/23 закрито на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Суд урахував норми розділу ІІІ вказаної Інструкції, відповідно до яких користувачами ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП є уповноважені посадові особи органів (підрозділів) поліції, яким надано доступ. Адміністратором ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП є структурний підрозділ центрального органу управління поліції, до повноважень якого належить забезпечення управління (адміністрування), контроль за формуванням та підтриманням її в актуальному стані, ужиття заходів з її вдосконалення та надання користувачам доступу до неї, а також ведення їх обліку (далі - адміністратор).
Зважаючи на предмет заявлених позовних вимог, суд урахував, що строки зберігання електронних карток та видалення даних урегульовані нормами розділу IV Інструкції.
Зокрема, знімаються з автоматизованого обліку адміністративні правопорушення, учинені особами, яких притягнуто до адміністративної відповідальності за їх вчинення, а також яких звільнено від адміністративної відповідальності в порядку, визначеному КУпАП.
Зняття з автоматизованого обліку адміністративних правопорушень стосовно осіб, щодо яких було розпочато провадження у справі про адміністративне правопорушення, у разі закриття провадження відповідно до статті 247 КУпАП, відбувається через рік із дати вчинення адміністративного правопорушення.
Інформація, що внесена до ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП, після зняття з обліку автоматично знеособлюється, а саме вилучаються відомості про:
прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, дата і місце його народження, місце проживання (перебування) (країна, область, район, населений пункт, вулиця, номер будинку, корпус, квартира);
документ, що посвідчує особу.
Знеособлення зазначених відомостей здійснюється шляхом їх видалення, що виключає подальшу можливість поновлення таких відомостей.
Водночас згідно з нормами розділу V Інструкції контроль за формуванням та веденням ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП, повнотою та достовірністю інформації, що міститься в ній, підтриманням її в актуальному стані покладається на керівника (особу, яка виконує його обов'язки) уповноваженої посадової особи того органу (підрозділу) поліції, яким унесено відповідну інформацію. Контроль за забезпеченням інформаційної безпеки, зберіганням, доступністю та цілісністю даних в ІП «Адмінпрактика» системи ІПНП покладається на керівників інформаційних підрозділів органу (підрозділу) поліції або особи, яка виконує його обов'язки.
Встановлені обставини та надані сторонами докази спростовують твердження позивача про порушення його заявлених прав. У контексті вказаних у позовній заяві обставин про скасування судом в справі №308/20591/23 рішень щодо притягнення його до адміністративної відповідальності на дату його звернення позовною заявою у цій справі 19.08.2024 - не сплинув річний термін з дати звернення про вчинення ним адміністративних правопорушень (20.09.2023). Тому правових і фактичних підстав для видалення даних про притягнення до адміністративної відповідальності на момент виникнення спору між сторонами відповідач не мав.
Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Положеннями частини першої статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Отже, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав, свобод чи інтересів особи, що звернулася до суду з позовом, у публічно-правових відносинах.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
Це означає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Суд зазначає, що таке порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи - позивача з боку відповідача, яка стверджує про їх порушення.
Адміністративний суд повинен установити, що у зв'язку з прийняттям рішення чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Таким чином, передумовою для можливості задоволення позовних вимог щодо скасування рішення суб'єкта владних повноважень повинна бути наявність факту порушення таким рішенням прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав, тобто вчинення таким суб'єктом протиправних дій, бездіяльності чи прийняття протиправного рішення (основна вимога), які, у даному випадку, відсутні.
З огляду на викладене, вирішуючи спірні правовідносини, суд повинен пересвідчитись у наявності в особи, яка звернулась за захистом своїх прав у судовому порядку, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним.
Встановлення факту наявності порушення права, свободи чи інтересу особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковим під час судового розгляду.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Разом з тим судом встановлено, що на час розгляду справи по суті термінові заборонні приписи від 20.09.2023 серії АА №115160 та серії АА №115159 вичерпали свою дію і не несуть будь-яких правових наслідків, які б порушували права, свободи чи інтереси позивача, у зв'язку з чим, не потребує додаткового вилучення з бази даних у судовому порядку.
Водночас позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача виключити відомості стосовно ОСОБА_1 як кривдника з Єдиного державного реєстру випадків домашнього насильства та насильства за ознакою статі також не підлягають задоволенню, як заявлені на майбутнє та не підтверджені на момент вирішення справи жодними доказами.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов слід залишити без задоволення.
Зважаючи на те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, то відсутні підстави для розподілу судових витрат.
Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Альона КАЛІНОВСЬКА