про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2024 року справа № 580/10718/24
м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Бабич А.М., перевіривши матеріали позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
30.10.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі - відповідач) про:
визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо обчислення та виплати йому грошового забезпечення з 18.07.2022 до 31.12.2022 без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, з 01.01.2023 до 31.12.2023, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України га 2023 рік» станом на 01.01.2023, з 01.01.2024 до 30.07.2024, без урахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024;
зобов'язання відповідача здійснити йому перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошового забезпечення з 18.07.2022 до 31.12.2022 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, з 01.01.2023 до 31.12.2023 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з 01.01.2024 до 30.07.2024 з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01.01.2024, на відповідний тарифний коефіцієнт;
зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити йому недоплачену різницю одноразових грошових виплат (грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), сплачених йому у період з 2022 року до 2024 року включно.
Обґрунтовуючи зазначив, що проходив військову службу у відповідача та з 30.07.2024 виключений зі списків особового складу військової частини. Грошове забезпечення за вказаний вище період служби відповідач виплатив невірно. Вважає, що така бездіяльність відповідача суперечать нормам чинного законодавства. Про порушення прав позивачу стало відомо з грошового атестату, який відповідач надав при виключенні з військової частини, з якого установив, що розрахунок грошового забезпечення за спірний період відповідач здійснив з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2018 - 1762 грн.
Спір виник із публічно-правових відносин, належить до юрисдикції адміністративних судів та має розглядатись у порядку адміністративного судочинства. Позовна заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність. Однак підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Водночас відповідно до ст.233 КЗпП України у редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 та від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21.
Оскільки грошове забезпечення позивача виплачене щомісячно, про всі складові він міг дізнатися кожного наступного місяця відпрацьованої служби. Про складові грошового забезпечення, які підлягають виплати під час звільнення - з дати ознайомлення з наказом про звільнення та/або отримання цих коштів.
У позовній заяві позивач не вказав та не надав доказів конкретних дат фактично отриманого від відповідача грошового забезпечення з 18.07.2022 до 30.07.2024. Відповідно до п.4 ч.5 ст.44 КАС України ч.4 ст.161 КАС України учасники справи зобов'язані не приховувати докази. Згідно з ч.1 ст.45 КАС України - добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Тому для об'єктивного вирішення питання чи дотримано строк звернення до суду, якщо ні - то якою є точна дата його відліку, суд дійшов висновку запропонувати позивачу на виконання ч.4 ст.161 КАС України надати суду докази щодо дати фактичного отримання всіх сум грошового забезпечення за період з 18.07.2022 до 30.07.2024.
Оскільки загальний період, щодо якого заявлені позовні вимоги щодо щомісячного грошового забезпечення з 18.07.2022 до 30.07.2024, з дотриманням строку звернення до суду заявлено виключно щодо оплати за червень і липень 2024 року, які позивач отримав у липні та серпні 2024 року відповідно. Решта періоду в цій частині завлена з порушенням тримісячного строку. Аналогічно щодо таких складових грошового забезпечення, як одноразові грошові виплати. Так, оскарження розміру сплачених за 2022-2023 роки - з порушенням тримісячного строку, а за 2024 року, про які вказано в наказі про звільнення позивача - з порушенням одномісячного строку з дати ознайомлення з цим наказом.
Звертаючись до суду 30.10.2024 з пропуском строку на звернення до адміністративного суду зі вказаними вище позовними вимогами, будь-яких обставин і фактів, які об'єктивно перешкодили позивачу своєчасно звернутися до суду щодо перерахунку та виплати йому грошового забезпечення, а також одноразових грошових виплат (грошової допомоги для оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань) протягом розумного строку до відповідача, позивач у позовній заяві не вказав.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач відповідно до ч.6 ст.161 КАС України зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Вказаного обов'язку позивач не дотримався, зважаючи, що відповідна заява відсутня.
Згідно з ч.2 ст.122 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов згідно з ч.1 ст.123 КАС України залишається без руху.
Врахувавши викладене суд дійшов висновку, що позовна заява має недоліки, що перешкоджають відкриттю провадження у справі. Тому наявні підстави залишити її без руху та зобов'язати позивача надати обґрунтовану заяву щодо поновлення пропущеного строку на звернення до суду зі вказівкою поважних причин його пропуску та надати докази щодо фактів і обставин, які об'єктивно перешкодили йому своєчасно звернутися в суд із вказаними вище позовними вимогами, або зменшити позовні вимоги, подавши, дотримуючись вимог ст.ст.160-161 КАС України, відповідну заяву з позовними вимогами, заявленими в межах передбачених процесуальним законом строків.
Керуючись ст. ст.2-20, 122-133, 160-161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
2. Позивачу надати строк 10 днів з моменту отримання ухвали для усунення викладених у мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.
3. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.
5. Копію ухвали направити позивачу.
Суддя Анжеліка БАБИЧ