Справа № 420/23768/24
05 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Завальнюка І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у м. Києві № 213050037259 від 14.02.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: з 01.09.1981 р. по 01.09.1983 р.; 05.09.1983 р. по 02.01.1985 р.; 07.01.1987 р. по 30.12.1988 р.; 02.01.1989 р. по 10.08.1989 р.; 13.11.1989 р. по 10.05.1995 р.; 28.05.1997 р. по 16.09.1997 р.; 27.05.1998 р. по 16.09.1998 р.; 24.05.1999 р. по 06.09.1999 р.; 19.11.1999 р. по 26.11.1999 р.; 13.06.2000 р. по 31.08.2000 р.; 01.06.2001 р. по 31.08.2001 р.; 13.05.2002 р. по 14.11.2002 р.; 06.05.2003 р. по 15.09.2003 р.; 08.12.2004 р. по 18.04.2005 р.; 18.04.2005 р. по 30.06.2007 р.; 09.07.2007 р. по 18.07.2007 р.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що рішенням ГУ ПФУ у м. Києві їй відмовлено у призначенні пенсії за віком з підстав недостатності страхового стажу для призначення пенсії. Так, до страхового стажу не зараховано період роботи згідно з трудовою книжкою. Наявність сумнівів щодо некоректних записів у документах із сторони відповідача може бути лише підставою для перевірки, однак відсутність документів по цьому підприємству на зберіганні в архівних установах, не може нівелювати відомості, оформлені належним чином, та позбавляти права на належне пенсійне забезпечення. Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист. Оригінал трудової книжки позивачки було викрадено, що підтверджується належними документами, проте копія засвідчена належним чином.
Ухвалою судді від 03.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; залучено Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області до участі в справі як другого відповідача.
19.09.2024 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж заявника становить 21 рік 10 місяців 24 дні. До страхового стажу позивачки не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1981, оскільки надано копію трудової книжки, чим порушено п. 2.23 Порядку № 22-1. Також до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період з 2002-2003 роки (4 місяці 06 днів) - одержання допомоги по безробіттю в Центрі зайнятості, оскільки відсутній запис в трудовій книжці (інформація міститься в ОК-5), чим порушено вимоги підпункту “е» пункту 2.19 Інструкції № 58. Позивачкою не взято до уваги, що Головним управлінням зараховано більшу частину стажу, який відображається у її позовних вимогах: “... зарахування до страхового стажу періодів роботи: з 01.09.1981 р. по 01.09.1983 р., з 13.06.2000 р. по 31.08.2000 р., з 01.06.2001 р. по 31.08.2001 р., з 13.05.2002 р. по 14.11.2002 р., з 06.05.2003 р. по 15.09.2003 р., з 08.12.2004 р. по 18.04.2005 р., з 18.04.2006 р. по 30.06.2007 р., з 09.07.2007 р. по 18.07.2007» - спірні періоди зараховано за даними з реєстру застрахованих осіб (довідка Ок-5). Відмовляючи Позивачці у призначенні пенсії, орган Пенсійного фонду діяв обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з огляду на що, слід дійти до висновків щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
24.09.2024 до суду від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що у призначенні пенсії відмовлено, оскільки до ПФУ надано копію, а не оригінал трудової книжки, а також не надано довідки про перебування на обліку в Центрі зайнятості.
Розгляд справи здійснюється без проведення судового засідання та по суті розпочатий через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, 08.02.2024, ОСОБА_1 звернулась до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону № 1058.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України» (далі - Постанова № 25-1) передбачено опрацювання заяв про призначення / перерахунки пенсії бек-офісами територіальних органів Фонду в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від місця подачі заяви та місця проживання пенсіонера.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22- 1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке було уповноважене розглянути подану позивачем заяву.
Рішенням ГУ ПФУ в у м. Києві № 213050037259 від 14.02.2024 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідно до частини 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи - з 01 січня 2024, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, в період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 років.
У разі відсутності страхового стажу, передбаченого частиною першою статті 26 Закону, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки за наявності страхового стажу в період з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років, після досягнення віку 65 років - за наявності страхового стажу з 1 січня 2028 року - від 15 до 25 років.
Згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу страховий стаж заявника становить 21 рік 10 місяців 24 дні.
До страхового стажу позивачки не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1981, оскільки надано копію трудової книжки, чим порушено п. 2.23 Порядку № 22-1.
Також до страхового стажу ОСОБА_1 не зараховано період з 2002-2003 роки (4 місяці 06 днів) - одержання допомоги по безробіттю в Центрі зайнятості, оскільки відсутній запис в трудовій книжці (інформація міститься в ОК-5), чим порушено вимоги підпункту “е» пункту 2.19 Інструкції № 58.
Окрім іншого, періоди роботи, які увійшли до страхового стажу позивачки, а саме: - 01.09.1981 30.08.1983 Навчання у вищих/середніх НЗ - 01.06.2000 18.06.2000 - 01.07.2000 31.08.2000 - 01.06.2001 31.08.2001 - 01.05.2002 19.05.2002 - 01.06.2002 30.09.2002 - 01.05.2003 27.05.2003 - 01.06.2003 30.09.2003 - 08.12.2004 17.04.2005; Безробіття - 27.04.2005 27.04.2005; Безробіття - 28.04.2005 30.06.2007 - 01.07.2007 10.07.2007 - 03.09.2007 30.06.2022 - 01.08.2022 31.08.2022 - 01.11.2022 31.12.2023, що визнається відповідачами, проте не враховано позивачкою при складанні адміністративного позову (спірні періоди зараховано за даними з реєстру застрахованих осіб (довідка Ок-5)).
Зважаючи на неправомірність відмови в зарахуванні періодів роботи до страхового стражу згідно трудової книжки та додаткових документів, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню у зв'язку з наступним.
З огляду на матеріали справи, трудова книжка Позивача подана в копії, засвідчена адміністрацію підприємства спеціалістом відділу кадрів ОСОБА_2 . ЗАТ «Таврійська будівельна компанія» 20.07.2007 році.
Трудова книжка НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 прізвище змінено у зв'язку із реєстрацією шлюбу відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 ) ОСОБА_4 , в якій наявні записи. про дату народження 04 березня 1964 року, освіту середню, спеціальність повар, дату заповнення 01 вересня 1981 року.
Оригінал трудової книжки Позивача був викрадений як і усі первинні бухгалтерські документи, звіти, особові справи, іншу документацію Міського комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» відповідно до довідки № 23/05-01 від 23.05.2023 року.
Довідка № 23/05-01 від 23.05.2023 р. містить інформацію, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 03.09.2007 р. і по теперішній час працює на комунальному підприємстві «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона» прибиральником території міських очисних споруд, що також узгоджується з довідкою за формою ОК 5 та ОК 7.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. До стажу роботи зараховується також період одержання допомоги по безробіттю.
Згідно з частиною першою статті 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Пунктами 2.3, 2.4 Інструкції №58 встановлено, що записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно з підпунктом «е» пункту 2.18 Інструкції №58 до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи безробітним особам про період одержання допомоги по безробіттю заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення.
Згідно з пунктом 2 постанови правління Пенсійного фонду України від 03.12.2013 №25-2 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління Пенсійного фонду України від 08 жовтня 2010 року №22-2», зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2013 року за № 2141/24673, облік застрахованих осіб, звіти щодо сум нарахованих внесків та сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за періоди до 01 січня 2011 року ведуться відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 10 червня 2004 року № 7-6 «Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 серпня 2004 року за № 1000/9599, та постанови правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009 року за № 1136/17152.
Правовий висновок про те, що недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, викладений у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 по справі №677/277/17.
Верховний Суд у постановах від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а та від 04.09.2018 у справі №423/1881/17 висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Судом встановлено, що відповідачем не було вжито заходів для отримання додаткових відомостей щодо перебування позивачки на обліку, як безробітної особи у спірний період.
Враховуючи те, що відмова у зарахуванні періоду отримання допомоги по безробіттю з посиланням на порушення вимог законодавства в частині заповнення трудової книжки не ґрунтується на положеннях чинного законодавства, суд дійшов висновку, що період отримання допомоги по безробіттю 2002-2003 роки (4 місяці 06 днів) підлягає зарахуванню до страхового стажу роботи позивачки.
З цих же підстав суд критично оцінює доводи відповідачів щодо не зарахування періодів роботи згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 від 01.09.1981, оскільки надано копію трудової книжки.
Відповідно до п.4.2 Порядку №22-1, при прийманні документів працівник сервісного центру: реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (п.4.7 Порядку №22-1).
Згідно частини 3 статті 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, до компетенції органу Пенсійного фонду України входить перевірка належного оформлення поданих документів та за наявності розбіжностей у таких, пенсійний орган уповноважений вчинити дії щодо здійснення перевірки таких документів.
Перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а його сумніви щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 21.02.2020 по справі №291/99/17.
Відповідно до п.п.13, п.4 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №280 від 23.07.2014саме на Пенсійний фонд України (а не визначеного громадянина, який претендує на призначення йому пенсії) покладено виконання зобов'язань, узятих за міжнародними договорами України з питань, що належать до його компетенції в тому числі і щодо виконання Угоди між Урядом України і Урядом рф про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і росії, які працюють за межами кордонів своїх країн, яка підписана та набрала чинності 14.01.1993 та Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 по справі №812/292/18 вказала, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019, прийнятій за результатами перегляду рішення у зразковій справі №822/524/18 з посиланням на положення статей1,8,92 Конституції України, а також статті 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, дійшла висновку, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Таким чином, на підставі зазначених записів у трудовій книжці спірний період роботи позивача має бути зарахований до її страхового стажу.
На підставі вищевикладених обставин суд дійшов висновку визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у м. Києві № 213050037259 від 14.02.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку), поновлення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.
Пунктом 4.3 Порядку №22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Статтею 58 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії (переводить ) та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд України має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Виходячи зі змісту положень КАС України щодо компетенції адміністративного суду, останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.
За таких обставин суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з призначення пенсій громадянам, а належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов'язання відповідача повторно розглянути його заяву про призначення пенсії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2018 року по справі №348/2160/15-а.
Відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо призначення позивачу пенсії.
Відтак, з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати ГУ ПФУ в Херсонській області, в якому позивач перебуває на обліку, повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду в даній справі.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати розподілити відповідно до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 139, 242-246 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ЄДРПОУ 42098368), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73028, м. Херсон, вул. Комкова, 76а; ЄДРПОУ 21295057) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві № 213050037259 від 14.02.2024 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 08.02.2024, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, а саме в частині врахування до страхового стажу періоду роботи згідно з трудовою книжкою НОМЕР_5 від 01.09.1981 (засвідченою копією трудової книжки).
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одну тисячу двісті одинадцять грн. 20 коп.).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя І.В. Завальнюк