Справа № 420/26241/24
05 листопада 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд: - визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати йому - ОСОБА_1 , компенсації втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 30.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року, виплаченої 30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі №420/15702/21; - зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на його - ОСОБА_1 , користь компенсацію втрати частини грошових доходів за період з 01.12.2015 по 30.04.2024 року у зв'язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року, виплаченої 30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 у справі №420/15702/21.
Позивач зазначив, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 12.03.2015 року по 13.04.2018 року та наказом військовій частині НОМЕР_1 від 13.04.2018 року №93 було звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту, проте йому не нараховувалось та не виплачувалось грошове забезпечення у повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі №420/15702/21 зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із урахуванням раніше виплачених сум.
30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі №420/15702/21 відповідачем виплачено на його користь індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосування базового місяця січень 2008 року у загальній сумі 71121,74 грн.
Позивач вказує, що відповідачем в порушення статті 4 Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) не виплачено на його користь компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Таку бездіяльність позивач вважає протиправною та посилаючись на положення Закону №2050-ІІІ, Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159 (далі - Порядок №159), судову практику просив задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 26.08.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 05.09.2024 позов позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи в електронній формі.
Копія ухвали від 05.09.2024 року доставлена в електронний кабінет відповідача. Представник відповідача не подав до суду відзив на позов.
Справа розглянута у письмовому провадженні.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 12.03.2015 року по 13.04.2018 року та наказом військовій частині НОМЕР_1 від 13.04.2018 року №93 було звільнено з військової служби у зв'язку із закінченням строку контракту, проте йому не нараховувалось та не виплачувалось грошове забезпечення у повному обсязі, що стало підставою для звернення до суду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 року у справі №420/15702/21 задоволений частково позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 . Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 у нарахуванні та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 року 28.02.2018 року включно. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року 28.02.2018 року включно. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі №420/15702/21 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року в частині відмови у визначенні ОСОБА_1 місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року (включно) - січень 2008 року - скасовано та ухвалено в цій частині нове, яким зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року (включно) із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, із урахуванням раніше виплачених сум.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2021 року - залишено без змін.
30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі №420/15702/21 відповідачем виплачено позивачу 71121,74 грн.
Оскільки відповідачем виплачені кошти на виконання рішення суду без нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення, позивач вважаючи порушеними його права звернувся до суду з даним позовом.
Спірні правовідносини регламентовані Законом №2050-III.
Статтею 1 Закону №2050-III встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст.2 Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Закону слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Щодо суми індексації грошових доходів громадян, то внесення вказаних сум в доходи, які підлягають компенсації були внесені Законом №1214 -ІХ від 04.02.2021 року.
Основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Пункти 1,2 Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-III, конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Суд вважає, що право на отримання компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати є соціальним правом громадянина, тобто правом, яке закріплено у в законодавстві і перебуває під захистом держави.
Згідно зі ст.ст.3,4,5 Закону сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Статтею 7 Закону №2050-III, п.8 Порядку №159 визначено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
02.04.2024 року Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду прийняв постанову по справі №560/8194/20.
В постанові від 02.04.2024 року (пункти 31-36) зазначено, що аналіз норм статей 1, 2, 4 Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 свідчить, що ними фактично встановлено (визначено) обов'язок відповідного підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання (у цьому випадку - органу Пенсійного фонду України) у разі порушення встановлених строків виплати доходу (в тому числі пенсії) громадянам провести їх компенсацію (нарахувати та виплатити) у добровільному порядку в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості з перерахованої пенсії.
Судова палата вважала, що відмова відповідача у виплаті компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати у розумінні статті 7 Закону №2050-ІІІ не обов'язково має висловлюватися через ухвалення окремого акта індивідуальної дії, оскільки це не передбачено законодавством.
Зазначену норму варто тлумачити у її системному зв'язку з нормами статей 2-4 Закону № 2050-ІІІ, які визначають, що компенсація втрати частини доходів через порушення строку їх виплати повинна нараховуватись, у цій справі органами Пенсійного фонду України, у місяці, в якому проведено виплату заборгованості. Відповідно невиплата компенсації у вказаний період свідчить про відмову виплатити таку згідно із Законом № 2050-ІІІ і не потребує оформлення відмови окремим рішенням.
Вчинення ж відповідачем активної дії, що проявляється, зокрема, у наданні листа-відповіді на звернення особи щодо виплати належних їй сум компенсації, слід розглядати лише як додаткову форму повідомлення про відмову.
Врахувавши зазначене, Судова палата вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.06.2021,17.11.2021, 27.07.2022, 11.05.2023 (справи №№ 240/186/20, 460/4188/20, 460/783/20,460/786/20, відповідно) про застосування строків звернення до суду з адміністративним позовом у правовідносинах щодо компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їхньої виплати відповідно до Закону № 2050-ІІІ та сформулювати такі висновки:
а) у спорах цієї категорії справ суди повинні застосовувати шестимісячний строк звернення до суду з позовом, визначений частиною першою статті 122 КАС України, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
б) нарахування і виплата компенсації втрати частини доходів у випадку порушення строку їх виплати зокрема і пенсії, проводиться у чітко визначений Законом № 2050-ІІІ строк - у тому ж місяці, в якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць. Тому особі, права якої порушені невиконанням обов'язку нарахувати і виплатити компенсацію втрати частини доходів у випадку порушення строків їх виплати, достовірно відомо про час та розмір виплаченої заборгованості. При цьому така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про розмір належної до виплати компенсації, порядок її нарахування і підстави виплати/невиплати;
в) з першого дня наступного місяця після отримання заборгованості з виплати пенсії за попередні періоди особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів і з цього дня починається перебіг шестимісячного строку звернення з позовом до суду. Звернення до суду з позовом про нарахування і виплату компенсації втрати частини доходів після закінчення цього строку є підставою, передбаченою пунктом 8 частини першої статті 240, для залишення позовної заяви без розгляду;
г) отримання листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на заяву не змінює час, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права на отримання компенсації у позасудовому чи судовому порядку. Відповідно з вказаної дати не може розпочинатись відлік строку звернення з позовом до суду.
Саме такий підхід до обчислення строків звернення до суду з позовом у спорах зазначеної категорії справ відповідатиме принципу верховенства права та його складовій - принципу правової визначеності, сприятиме стабільності правовідносин щодо виплати компенсації громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Крім того, такий підхід відповідатиме і підходам Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо порядку обчислення строків звернення до суду в спорах про перерахунок пенсій, викладеним у постанові від 31.03.2023 у справі № 240/12017/19, яку взяв до уваги суд апеляційної інстанції під час розгляду цієї справи.
Враховуючи правові висновки Верховного Суду посилання представника відповідача на застосування до спірних правовідносин щодо строку звернення до суду положень ст.233 КЗпПУ є неспроможним.
Судом встановлено, що позивач не отримав при звільненні у повному обсязі розрахунок.
Лише на виконання рішення суду отримав кошти 30.04.2024 року, а 20.08.2024 року звернувся до суду з даним позовом. Обов'язком відповідача є виплата вказаної компенсації разом з виплатою заборгованості в силу приписів Закону № 2050-ІІІ .
Таким чином, позивачем дотриманий строк звернення до суду з даним позовом та з урахуванням правових висновків Верховного Суду, викладеними у постанові від 02.04.2024 року по справі №560/8194/20, а також на підставі положень Закону № 2050-ІІІ та Порядку № 159 позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача та зобов'язання його нарахувати та виплатити на користь позивача компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення - виплаченої 30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі №420/15702/21.
Керуючись статтями 2,3,6,7,8,9,12,139,241-246 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати у повному обсязі грошового забезпечення - виплаченої 30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі №420/15702/21.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення - виплаченої 30.04.2024 року на виконання постанови П'ятого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 року у справі №420/15702/21 відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.
Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.
Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.
Суддя Е.В. Катаєва