про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2024 року м. Київ № 320/50460/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Деснянського районного у м. Києві ТЦК та СП, в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо не проведення повного обстеження ВЛК, за яким послідувало незаконне рішення про призив на військову службу позивача; визнання незаконними дій відповідача-1 при проведенні мобілізації позивача та зобов'язання скасувати рішення про його мобілізацію; зобов'язання відповідача-2 вирішити питання про звільнення з військової служби позивача у зв'язку із тим, що він є заброньованою особою та не підлягає проходженню служби на час бронювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 5 статті 160 КАС України у позовній заяві, зокрема, зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зауважує, що адміністративний позов завжди має індивідуальний характер і спрямований на захист конкретних прав, свобод чи інтересів особи в її особистих правовідносинах з певним суб'єктом владних повноважень.
Тому позовна заява має містити конкретизовані відомості про суб'єкта владних повноважень, який порушив права позивача, вказувати на суб'єктивне право, що підлягає захисту та яке порушив відповідач, обставини чи факти (події життя), з якими позивач пов'язує порушення свого суб'єктивного права та які утворюють привід для звернення до суду, а також містити конкретні вимоги до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права.
Враховуючи відсутність конкретизації у вимогах:
- щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача-1, позаяк загальний характер має формулювання: "...не було проведено повне обстеження ВЛК...";
- щодо визнання протиправними дій відповідача-1 при проведенні мобіліазції позивача, адже не зазначено, які саме дії позивач вважає протиправними;
- щодо зобов'язання відповідача-2 "вирішити питання про звільнення з військової служби позивача", так як чітко не визначено, які саме дії відповідач-2 має вчинити для поновлення прав позивача, які на його думку є порушеними.
Відтак, суд вважає, що в наведених частинах зміст позовних вимог є абстрактним, що в свою чергу позбавляє суд однозначно визначити зміст спірних правовідносин для їх подальшого вирішення, шляхом ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Крім цього, вимога до особи, яка звернулась до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, навести конкретні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обумовлена необхідністю здійснення судом під час розгляду справи по суті перевірки оскаржуваних рішень (дій, бездіяльності) на предмет їх відповідності критеріям, визначеним у ч. 3 ст. 2 КАС України.
Відтак, позивач має надати до суду виправлену позовну заяву із чітко сформованими позовними вимогами в наведеній частині.
Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон України “Про судовий збір»), судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з ст. 4 Закону України “Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 № 3460-IX встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028,00 гривень.
Оскільки даний адміністративний позов містить три вимоги немайнового характеру, відтак за його подання позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 3633,60 грн. (1211,20 грн. * 3 вимоги).
Згідно матеріалів позову, позивачем до позовної заяви долучено квитанцію, якою сплачено 1211,20 грн судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Київського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху позовну заяву ОСОБА_2 з наданням часу для усунення зазначених недоліків.
Також суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Указані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви із конкретизацією позовних вимог до кожного з відповідачів;
- доказ сплати судового збору на суму нестачі - 2422,40 грн.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Деснянського районного у м. Києві ТЦК та СП, в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, незаконними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
2. Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачеві.
5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Марич Є.В.