ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"05" листопада 2024 р. справа № 300/8438/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Боршовський Т.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання до вчинення дій, -
Романенко Євген Олександрович в інтересах ОСОБА_1 05.11.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить суд: визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 , період роботи відбуття покарання у виді позбавлення волі за період з 1985 по 1997 рік, згідно рішення від 04.10.2024 ЕПС №926120146539; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в ІваноФранківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період відбуття покарання у виді позбавлення волі за період з 1985 по 1997 рік.
З'ясовуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження в адміністративній справі та дотримання позивачем вимог до позовної заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України “Про судовий збір».
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 01.01.2024 складає 3028,00 гривні.
Положенням підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за подання цього позову до суду становить 1211,20 грн. (3028,00*0,4=1211,20 грн.).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на те, що позовна заява подана представником позивача до Івано-Франківського окружного адміністративного суду в електронній формі за допомогою системи “Електронний суд», сума судового збору, що підлягає сплаті позивачем становить 968,96 грн. (1211,20*0,8=968,96 грн.).
Одночасно в позовній заяві представник позивача заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору. Вказане клопотання мотивовано тим, що предметом цього позову є захист соціальних прав, а позивач є пенсіонером, значного доходу немає, що є підставою для звільнення від сплати судового збору за подання цієї позовної заяви.
Розглянувши клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору, суд вказує на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з частиною другою статті 8 вищевказаного Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставах, зазначених у частині першій цієї статті.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою статті 8 Закону визначено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, здійснивши системний аналіз норм Закону суд дійшов висновку, що за наявності вищевказаної умови суд має право, а не обов'язок, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
У пункті 70 рішення від 03.02.2011 у справі "Стебницький і Комфорт проти України», заява № 10687/02, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив:
“Суд також зазначає, що касаційна скарга підприємства-заявника на відмови судів нижчих інстанцій у задоволенні позову була повернута без розгляду внаслідок того, що підприємство-заявник не сплатило державне мито, яке вимагалося. У цьому зв'язку Суд повторює, що національні суди мають кращі можливості для тлумачення та застосовування норм матеріального та процесуального права (див., серед багатьох інших джерел, рішення у справі “Ріжамадзе проти Грузії» (Rizhamadze v. Georgia), заява №2745/03, п.21, від 31 липня 2007 року). Підприємство-заявник не скаржилося на те, що зазначене положення було нечітким і непередбачуваним, та не заявляло, що не мало коштів, аби сплатити державне мито, яке вимагалося, і, таким чином, було позбавлене можливості подати касаційну скаргу. Воно просто наполягало на своєму власному тлумаченні цього положення. Оскільки відповідні судові рішення не виявляють будь-якого явно свавільного мотивування (див., для порівняння, рішення у справі “Донадзе проти Грузії» (Donadze v. Georgia), заява №74644/01, п.32, від 7 березня 2006 року), Суд вважає, що скарга підприємства-заявника за пунктом 1 статті 6 Конвенції щодо несправедливості провадження про відшкодування шкоди є явно необґрунтованою та повинна бути відхилена згідно з підпунктом “а» пункту 3 та пунктом 4 статті 35 Конвенції».
Отже, доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури, зокрема необхідністю сплати судового збору за подання позовної заяви до суду, і це не є порушенням права на справедливий суд.
Так, що стосується судового збору за подання заяв, скарг, оскарження судових рішень, то цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору, необхідно вважати прийнятними, враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи. Крім цього, такі витрати діють стримуючим фактором для легковажних претензій. Проте судовий збір не повинен бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.
Як зазначено вище, за подання цього адміністративного позову позивач має сплатити судовий збір у загальному розмірі 968,96 грн.
В позовній заяві представник позивача зазначив, що ОСОБА_1 є пенсіонером та немає значного доходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу в своїх рішеннях на необхідність врахування розміру пенсії, як різновиду доходу, при оцінці фінансового становища особи для звільнення її від сплати судового збору.
Так, оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ “Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ “Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
В спірному випадку, суд звертає увагу на те, що для з'ясування питання про те, чи розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, необхідно володіти інформацією про розмір такого доходу за попередній календарний рік, тобто за 2023 рік.
Проте представник позивача не надав суду разом з позовною заявою жодної інформації про загальний розмір доходу, який ОСОБА_1 отримав за 2023 рік або відсутність будь-якого доходу за 2023 рік. При цьому, щомісячна пенсійна виплата при застосуванні статті 8 Закону "Про судовий збір" має бути врахована судом як дохід при оцінці майнового стану позивача на предмет того, чи не буде сума судового збору надмірним тягарем для особи. Також представником позивача не подано суду доказів того, що в ОСОБА_1 відсутнє рухоме чи нерухоме майно, цінні папери, або, що таке майно наявне, але не може бути використано для сплати судового збору в цій справі без значного погіршення його фінансового становища.
З огляду на викладене, за відсутності інформації хоча б про загальний розмір доходу, який ОСОБА_1 отримав за 2023 рік (наприклад, відомості Державної податкової служби про отримані доходи за 2023 рік), в суду немає підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору. В разі отримання таких доказів та надання їх суду, позивач вправі також повторно подати відповідне клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
За змістом частини першої статті 9 Закону України “Про судовий збір» суд не вправі відкрити провадження у справі, в разі якщо до спеціального фонду Державного бюджету України не надійшов судовий збір в розмірі, передбаченому цим Законом.
За вказаних обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, згідно з вимогами частини першій статті 169, частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву належить залишити без руху та надати позивачу строк для їх усунення.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії та зобов'язання до вчинення дій, - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Виправити недоліки позовної заяви у спосіб: подати до Івано-Франківського окружного адміністративного суду: документ про сплату судового збору в розмірі 968,96 грн. або документ, який підтверджує підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків у зазначений строк позовна заява в частині вищевказаної вимоги буде повернена.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.