ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"05" листопада 2024 р. справа № 300/8306/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Комарницький Едуард Григорович (далі - представник позивча) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) в якому просить суд:
- визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 , при призначенні пенсії 02.04.2019: до страхового стажу періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 19.05.1988 по 01.01.1991 в пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік фактичної роботи за 1 рік і 6 місяців, тобто з коефіцієнтом 1,5 та незарахування періоду роботи з 01.04.1980 по 30.04.1980 в колгоспі 17 Вересня;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 02.04.2019 із зарахуванням ОСОБА_1 : періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 19.05.1988 по 01.01.1991 в пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік фактичної роботи за 1 рік і 6 місяців, тобто з коефіцієнтом 1,5 та зарахувати до стажу період роботи з 01.04.1980 по 30.04.1980 в колгоспі 17 Вересня.
Пунктами 3 та 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також частиною 6 статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Абзацом 1 частини 2 статті 122 КАС України визначено, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до позиції Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав, викладеної у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Крім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Суд звертає увагу на те, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Крім цього, при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Перевіряючи позовну заяву ОСОБА_1 на відповідність вимогам КАС України, судом встановлено, що позивачем пропущено встановлений частиною 2 статті 122 КАС України строк звернення до суду, та всупереч вимогам частини 6 статті 161 КАС України, не надано обґрунтованої заяви про поновлення цього строку та доказів поважності причин його пропуску.
Так, позивач просить визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування ОСОБА_1 , при призначенні пенсії 02.04.2019: до страхового стажу періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 19.05.1988 по 01.01.1991 в пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік фактичної роботи за 1 рік і 6 місяців, тобто з коефіцієнтом 1,5 та незарахування періоду роботи з 01.04.1980 по 30.04.1980 в колгоспі 17 Вересня; зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з 02.04.2019 із зарахуванням ОСОБА_1 : періоду роботи в районах Крайньої Півночі з 19.05.1988 по 01.01.1991 в пільговому обчисленні з розрахунку 1 рік фактичної роботи за 1 рік і 6 місяців, тобто з коефіцієнтом 1,5 та зарахувати до стажу період роботи з 01.04.1980 по 30.04.1980 в колгоспі 17 Вересня.
Зі змісту адміністративного позову та доданих документів судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02.04.2019 отримує пенсію по Списку №2 відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням страхового стажу 35 років 04 місяці 07 днів.
Враховуючи те, що пенсія є щомісячним періодичним платежем позивач починаючи з травня 2019 року, знав або щонайменше - мав би знати, чи мав можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання від пенсійного органу інформації про зараховані та не зараховані періоди його роботи до страхового стажу.
Натомість, позивач тільки в 2024 році почав вчиняти активні дії з метою отримання від пенсійного органу інформації про зараховані та не зараховані періоди його роботи до страхового стажу, шляхом звернення через уповноваженого представника з запитом від 05.09.2024 на який Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надано відповідь 10.09.2024 з приводу порушених у ньому питань.
Суд звертає увагу на те, що факт отримання позивачем (представником позивача) листа відповідача від 10.09.2024 за №0900/0202/8/48729, у відповідь на звернення, не змінює моменту, з якого позивач повинний був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли ОСОБА_1 почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується та не змінює початок перебігу строку звернення до суду.
Разом з тим, до суду з цим позовом позивач звернувся через засоби поштового зв'язку лише 29.10.2024.
Таким чином позов подано поза межами шестимісячного строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
У позовній заяві представник позивача не навів жодних об'єктивних і непереборних обставин, що перешкоджали позивачу вчасно реалізувати своє право на звернення до суду. Будь-які докази про поважність причин пропуску позивачем відповідного строку представник позивача також не подав.
Посилання представника позивача у позовній заяві на те, що нормами статті 46 зазначеного Закону встановлено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів та на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях № 8- рп/2013 і № 9-рп/2013 є без підставними, оскільки вони стосуються уже нарахованих та не виплачених пенсій.
Зважаючи на вказане, позовну заяву подано без додержання вимог частини 6 статті 161, частини 1 статті 123 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Комарницький Едуард Григорович до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків, шляхом подання до Івано-Франківського окружного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.