05 листопада 2024 року (09:35)Справа № 280/8327/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу,
06.09.2024 Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 25616,37 грн.
В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - ПК України) та зазначає, що згідно облікової картки платника у відповідача наявна заборгованість, яка виникла в результаті несплати узгодженої суми податкового зобов'язання самостійно задекларованого платником податків шляхом подання заяви про застосування строщеної системи оподаткування та нарахованих податковим органом податковим повідомленням-рішенням. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача суму податкового боргу у загальному розмірі 25616,37 грн.
Ухвалою суду від 11.09.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.
Відзив на позовну заяву відповідачем до суду не надано.
На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.
Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.
Згідно із інтегрованою карткою платника податків у ФОП ОСОБА_1 наявна заборгованість на загальну суму 25616,37 грн., у т.ч.: з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 616,37 грн. та з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн.
Податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб виник на підставі наступного.
27.02.2020 ОСОБА_1 звернулась до контролюючого органу із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №11536 (а.с.11-12).
У зазначеній заяві відповідач просила перевести її на спрощену систему оподаткування починаючи з 01.03.2020. Відповідно до заяви про застосування спрощеної системи оподаткування відповідач обрав 2 групу платників єдиного податку за ставкою податку 20% до розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до п.293.2 ст.293 Податкового кодексу України, фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - не більше 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Пунктом 295.1 статті 295 Податкового кодексу України передбачено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.
Згідно із п.295.2 ст.295 Податкового кодексу України, нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.
Згідно з пунктом 300.1 статті 300 Податкового кодексу України, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до ст.129 ПК України відповідачу з єдиного податку з фізичних осіб 15.09.2023 нарахована пеня в сумі 616,37 грн. за несвоєчасну сплату по заяві про застосування спрощеної системи оподаткування №11536 від 27.02.2020.
Після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня, що передбачено п.129.1 ст.129 ПК України.
Згідно із п.п. 129.3.1 п. 129.3 ст.129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Відповідач суми узгоджених грошових зобов'язань у встановлені Податковим кодексом України строки не сплатив.
Податковий борг з транспортного податку з фізичних осіб виник на підставі наступного.
26.03.2024 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №0235600-2409-0830-UA23060070000082704, яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2023 рік на суму 25000,00 грн. (а.с.13).
Указане рішення направлено на адресу відповідача поштою. Проте, як вбачається із наданих позивачем копії поштового конверту, кореспонденція повернулась на адресу податкового органу без вручення платнику податків.
Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: на адресу відповідача поштою направлено податкова вимога від 28.10.2020 № 7183-13 на загальну суму 1889,20 грн., яка повернута до податкового органу не врученою (а.с.14).
У зв'язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДПС у Запорізькій області звернулась із даним позовом до суду.
Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
За змістом п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання не сплаченого платником податку на встановлений строк набуває статусу податкового боргу.
Згідно із п. 59.1 ст.59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).
Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).
Із матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача надіслана податкова вимога форми «Ф» від 28.10.2020 № 7183-13, яка повернута до податкового органу не врученою.
Згідно із п. 58.3 ст. 58 ПК України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога форми «Ф» від 18.02.2020 № 3967-49 вважається врученою відповідачу належним чином.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Суму податкового боргу відповідачем погашено не було, у зв'язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.
За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).
Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов'язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання протягом установленого строку.
Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 - 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 616,37 грн. відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Відзив на позовну заяву не надав, доводи позивача не спростував.
Щодо позовних вимог в частині стягнення податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн., суд зазначає наступне.
Сума податкового боргу у розмірі 25000,00 грн. виникла внаслідок несплати позивачем суми грошового зобов'язання, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 26.03.2024 №0235600-2409-0830- НОМЕР_2 , яким відповідачу визначено податкове зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб за 2023 рік.
У постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд сформував правовий висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав, свобод чи інтересів.
Отже, днем виникнення підстав, що дають позивачу право на пред'явлення заявленої у позові вимоги про стягнення податкового боргу, є закінчення шестимісячного строку для звернення відповідача до суду щодо оскарження відповідних рішень контролюючого органу.
Шестимісячний строк на оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.03.2024 №0235600-2409-0830- НОМЕР_2 , на підставі якого позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення податкового боргу з транспортного податку, спливає у платника податку 27.09.2024. Натомість, позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості подана до суду 04.09.2024 (відповідно до штемпелі поштового зв'язку).
Таким чином, позовна вимога про стягнення податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000,00 грн. подана до закінчення строку на оскарження податкового повідомлення-рішення від 26.03.2024 №0235600-2409-0830- НОМЕР_2 .
При цьому суд враховує, що позивачем на надано доказів, які б свідчили про оскарження такого рішення в адміністративному порядку, що могло б змінювати розрахунок строку судового оскарження.
Зважаючи на те, що вищевказане податкове повідомлення-рішення винесено 26.03.2024, тоді як позовну заяву про стягнення з відповідача вказаної суми податкового боргу подано до закінчення строку його оскарження, встановленого статтею 122 КАС України (шість місяців), позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з транспортного податку у розмірі 25000,00 грн. є передчасними.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у повному обсязі.
Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст.9, 139, 243-246 КАС України, суд,
Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 616,37 грн. (шістсот шістнадцять гривень 37 копійок) на р/р UA968999980314000699000008479, отримувач - ГУК у Зап.обл/м.Запоріжжя/18050400, код отримувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
В іншій частині позовних вимог, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 05.11.2024.
Суддя Ю.В. Калашник