29 жовтня 2024 рокум. Ужгород№ 260/5721/24
17:03 год
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Скраль Т.В.
при секретарі Гриб А.В.,
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 -не з'явився,
представник позивача - адвокат Меренич Мирослава Іванівна,
відповідач: Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області - представник Гутич Оксана Володимирівна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Болгарська,2, код ЄДРПОУ 38629032) про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до статті 243 частини 3 КАС України 29 жовтня 2024 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі складено 04 листопада 2024 року.
29 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправною відмову ГУ ДСНС України в Закарпатській області у наданні відпустки по догляду за дитиною ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до досягнення нею п'ятирічного віку відповідно до Довідки ЛКК № 22 від 20.06.2024 року про потребу дитини у домашньому догляді за рапортом від 20.06.2024 року; 2) зобов'язати ГУ ДСНС України в Закарпатській області вчинити дії щодо забезпечення права на відпустку ОСОБА_1 по догляду за дитиною ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до досягнення нею п'ятирічного віку відповідно до Довідки ЛКК № 22 від 20.06.2024 року про потребу дитини у домашньому догляді за рапортом від 20.06.2024 року; 3) зобов'язати ГУ ДСНС України в Закарпатській області продовжити дію контракту, укладеного на строк перебування у відпустці по догляду за дитиною ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до досягнення нею п'ятирічного віку відповідно до Довідки ЛКК № 22 від 20.06.2024 року про потребу дитини у домашньому догляді.
02 вересня 2024 року ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
1. Позиції сторін.
Позовні вимоги аргументувано тим, що 20 червня 2024 року ним було подано особисто рапорт про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею п'ятирічного віку із представленням всіх необхідних документів. Одночасно він просив продовжити строк дії контракту, укладеного з ним на відповідний строк. Вважає, що на надання такої відпустки він має право відповідно до підп. 8 п.137 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 р. № 593 та підп.8 пункту 1 статті 129 Кодексу Цивільного захисту України. Крім цього, статтею З Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків» від 08.09.2005 року визначено забезпечення рівних можливостей чоловіком і жінкою щодо поєднання професійних та сімейних обов'язків. Ця рівність ґрунтується на приписах статті 24 Конституції України. Вважає, що якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження зарплати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
25 вересня 2024 року відповідачем до суду подано відзив на позовну заяву. В обґрунтування якого вказано, що начальником 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області від 06.06.2024 року №52.2 01-548/52.2 06 проінформовано позивача про припинення дії контракту про проходження служби цивільного захисту 24 червня 2024 року та буде звільнено зі служби цивільного захисту відповідно до підпункту 1 пункту 176 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу. Однак позивач відмовився від його отримання і лист було повернуто до 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області без належного вручення адресату. Відмічають, що перебуваючи безперервно у тимчасовій непрацездатності з 31.03.2024 по теперішній час, 20.06.2024 Позивачем направлено рапорт до Головного правління ДСНС України у Закарпатській області та 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 5 (п'ятирічного) віку, з 21.06.2024 року по 22.03.2025 року. В той же час, позивач просить продовжити строк дії контракту щодо подальшого проходження служби. Відповідно до листа Головного управління ДСНС України у Закарпатській області від 11.07.2024 №5202-4124/5237 Позивача проінформовано про неможливість надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 5 віку у зв'язку з припиненням дії Контракту про проходження служби цивільного захисту. Зокрема, питання щодо надання відпустки може бути розглянуто після укладання нового контракту про проходження служби цивільного захисту згідно з Положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу. Враховуючи вищенаведене, Головним управлінням ДСНС України у Закарпатській області не порушено права позивача про надання відпустки, оскільки таке не розглядалося у зв'язку із закінченням терміну дії контракту 24.06.2024 року.
Під час розгляду справи по суті уповноважений представник позивача позов підтримала повністю, просила суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позову заперечила та просила суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 25 червня 2021 року між ДСНС, в особі начальника Головного управління ДСНС України у Закарпатській області полковником служби цивільного захисту Гудаком Романом Васильовичем та ОСОБА_1 укладено контракт про проходження служби цивільного захисту № 313/2021 на 3 роки, (а.с. 49-50).
02 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом до начальника Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, в якому просить відповідно до пунктів 41, 48 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, його буде звільнено з цивільного захисту продовжити службу з укладенням нового контракту про проходження служби цивільного захисту строком на 3 роки, (а.с. 145).
Рапорт залишено без реалізації на підставі листа від 20 травня 2024 року № 52.2 01-488/52.2 06, ( а.с.44).
За листом №52.2.01-547/52.2.06 від 05.06.2024 року ОСОБА_4 повідомляє начальника Головного управління ДСНС України в Закарпатській області, за яким просить розглянути матеріали щодо звільнення зі служби цивільного захисту за п.176 підпунктом 1 (у зв'язку із закінченням контракту) сержанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 пожежного-рятувальника 8 державної пожежно-рятувальної частини (смт. Великий Березний) 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України в Закарпатській області. Лист 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України в Закарпатській області від 05.06.2024 року №52.2 01-546/52.2 06 просить залишити без реалізації, ( а.с.45).
06 червня 2024 року Головне управління ДСНС України у Закарпатській області листом № 52.2 01-548/52.2 06 повідомило ОСОБА_1 , що 24 червня 2024 року у нього припиняється дія контракту про проходження служби цивільного захисту. Відповідно до пункту 176 підпункту 1 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, його буде звільнено з цивільного захисту, (а.с. 45, зворот).
Лист надіслано засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 , однак такий повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання», (а.с. 46).
20 червня 2024 року, засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 звернувся з рапортом до начальника Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, в якому просить надати йому відпустку по догляду за його дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею п'ятирічного віку, з 21 червня 2024 року по 22 березня 2025 року. Одночасно, просить продовжити строк дії контракту, укладеного з ним на відповідний строк, (а.с. 6-12). До вказаного рапорту додатками є: копія свідоцтва про народження дитини, Довідка № 22 від 20.06.2024 року форми 080-1/о, довідка №263/01-28 від 19.06.2024 року. В описі про вкладення до цінного листа вказано також лист про відмову від отримання рапорту, (а.с.10-11).
11 липня 2024 року Головне управління ДСНС України у Закарпатській області листом № 52 02-4124/52 37 повідомило ОСОБА_1 , що відповідно до Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу проходите службу цивільного захисту за контрактом. Питання щодо надання відпустки може бути розглянуто після укладання нового контракту про проходження служби цивільного захисту у зв'язку з тим, що строк дії попереднього контракту закінчився 24.06.2024 року, (а.с. 17).
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо позовної вимоги визнати протиправною відмову ГУ ДСНС України в Закарпатській області у наданні відпустки по догляду за дитиною ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до досягнення нею п'ятирічного віку відповідно до Довідки ЛКК № 22 від 20.06.2024 року про потребу дитини у домашньому догляді за рапортом від 20 червня 2024 року та зобов'язати ГУ ДСНС України в Закарпатській області вчинити дії щодо забезпечення права на відпустку ОСОБА_1 по догляду за дитиною ( ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до досягнення нею п'ятирічного віку відповідно до Довідки ЛКК № 22 від 20.06.2024 року про потребу дитини у домашньому догляді за рапортом від 20.06.2024 року, судом встановлено наступне.
Відповідно до частини п'ятої та сьомої статті 179 Кодексу законів про працю України підприємства, установи та організації за рахунок власних коштів можуть надавати одному з батьків дитини частково оплачувану відпустку та відпустку без збереження заробітної плати для догляду за дитиною більшої тривалості. У разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, одному з батьків дитини в обов'язковому порядку надається відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку.
Відповідно до пункт 3 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку: матері або іншим особам, зазначеним у частині третій статті 18 та частині першій статті 19 цього Закону, в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.
Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів тощо, що дає право працівнику на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлена інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Позивач посилається на те, що відповідно до підпункту 8 пункту 137 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 №593 та підпункту 8 пункту 1 статті 129 Кодексу Цивільного захисту України має право на відпустку без збереження грошового забезпечення по догляду за дитиною до досягнення нею 5 (п'ятирічного віку).
Відповідно до підпункту 8 пункту 137 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 №593 особи рядового і начальницького складу мають право на відпустку без збереження грошового забезпечення а в разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі, коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне (орфанне) захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а в разі, коли дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.
Відповідно до підпункту 8 пункту 1 статті 129 Кодексу Цивільного захисту України ( далі по тексту - КЦЗ України) особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту мають право на відпустку без збереження грошового забезпечення в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, - тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний) або якщо дитина, якій не встановлено інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, - до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку, а якщо дитині встановлено категорію "дитина з інвалідністю підгрупи А" або дитина, якій не встановлено інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, - до досягнення дитиною вісімнадцятирічного віку.
Відповідно до довідки № 22 про потребу дитини (дитини - інваліда) у домашньому догляді, ОСОБА_2 потребує домашнього догляду з 20 червня 2024 року до 22 березня 2025 року, (а.с. 8).
20 червня 2024 року, засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 звернувся з рапортом до начальника Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, в якому просить надати йому відпустку по догляду за його дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею п'ятирічного віку, з 21 червня 2024 року по 22 березня 2025 року. Одночасно, просить продовжити строк дії контракту, укладеного з ним на відповідний строк, (а.с. 6-12).
Однак, 15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» набрав чинності 24 березня 2022 року, який визначає особливості проходження державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, особливості трудових відносин працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності в Україні, а також осіб, які працюють за трудовим договором, укладеним з фізичними особами (далі - працівники), у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до пункту 2 цього Закону на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина передбачених статтями 43, 44 Конституції України.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю, законів України "Про державну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", інших законодавчих актів, що регулюють діяльність державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану надання працівнику щорічної основної відпустки за рішенням роботодавця може бути обмежено тривалістю 24 календарні дні за поточний робочий рік.
Якщо тривалість щорічної основної відпустки працівника становить більше 24 календарних днів, надання не використаних у період дії воєнного стану днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
У період дії воєнного стану надання працівнику будь-якого виду відпустки (крім відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки у зв'язку з усиновленням дитини) понад щорічну основну відпустку, передбачену абзацом першим цієї частини, за рішенням роботодавця може здійснюватися без збереження заробітної плати. Надання невикористаних днів такої відпустки переноситься на період після припинення або скасування воєнного стану. За рішенням роботодавця невикористані дні такої відпустки можуть надаватися без збереження заробітної плати.
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні невикористаних днів щорічної відпустки. Норми частини сьомої статті 79, частини п'ятої статті 80 Кодексу законів про працю України та частини п'ятої статті 11, частини другої статті 12 Закону України «Про відпустки» у період дії воєнного стану не застосовуються.
У разі звільнення працівника у період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсація відповідно до статті 24 Закону України «Про відпустки».
У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об'єктах критичної інфраструктури, робіт з виробництва товарів оборонного призначення або до виконання мобілізаційного завдання (замовлення).
Протягом періоду дії воєнного стану роботодавець на прохання працівника може надавати йому відпустку без збереження заробітної плати без обмеження строку, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про відпустки», без зарахування часу перебування у такій відпустці до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку, передбаченого пунктом 4 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки».
ОСОБА_1 перебуває на службі цивільного захисту на посаді пожежного рятувальника 1 ДПЗ 8 ДПРЧ Головного управління ДСНС України у Закарпатській області.
27 червня 2024 року відповідно до протоколу засідання комісії щодо визнання підрозділів ДСНС критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період визнано 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Закарпатській області таким, що відповідає критеріям визначеним у наказі ДСНС від 21 лютого 2023 року № 152 та пункту 2 Критеріїв та Порядок, за яким здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань в особливий період, затвердженого постановою КМУ від 27 січня 2023 року № 76, (а.с. 68-70).
28 червня 2024 року відповідно до наказу (з основної діяльності) Державної служби України з надзвичайних ситуацій №НС-686 «Про визначення підприємств, установ і організацій такими, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період» затверджено протокольні рішення комісії щодо визнання підрозділів ДСНС критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення на особливий період від 27 червня 2024 року, (а.с. 66-67).
Пунктом 13 статті 1 Закону України «Про критичну інфраструктуру» визначено, що об'єкти критичної інфраструктури - об'єкти інфраструктури, системи, їх частини та їх сукупність, які є важливими для економіки, національної безпеки та оборони, порушення функціонування яких може завдати шкоди життєво важливим національним інтересам.
Враховуючи наведене, Головне управління ДСНС у Закарпатській області може відмовити ОСОБА_1 у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв'язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку) у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану та залученням ОСОБА_1 до робіт на об'єктах критичної інфраструктури, відповідно до статті 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а відтак дана позовна вимога не підлягає задоволенню.
Крім того, суд вважає необхідним відмітити, що у випадку коли одночасно постає питання про необхідність продовження контракту та на надання відпустки по догляду за дитиною до шести років, першочерговим є продовження контракту. Якщо контракт завершився, юридично трудові відносини зупиняються, і право на відпустку не може бути реалізовано без чинного трудового договору.
Отже спочатку необхідно продовжити контракт, щоб забезпечити збереження трудових відносин, а вже після цього працівник може скористатися відпусткою для догляду за дитиною на умовах, передбачених законодавством.
Позовна вимога зобов'язати ГУ ДСНС України в Закарпатській області продовжити дію контракту, укладеного на строк перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею п'ятирічного віку відповідно до Довідки ЛКК № 22 від 20.06.2024 року не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Порядок проходження служби цивільного захисту регламентується нормами 23 глави Кодексу цивільного захисту України.
Так, відповідно до положень частини першої статті 101 КЦЗ України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Згідно з частиною п'ятою статті 99 КЦЗ України трудові відносини працівників, а також відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, в органах та підрозділах цивільного захисту регулюються законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами).
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 101 КЦЗ України).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 103 КЦЗ України про проходження служби цивільного захисту може бути укладено контракт про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу служби цивільного захисту.
Згідно з частиною третьою статті 21 КЗпП України особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року № 593 (далі - Положення № 593).
Пунктом 11 Положення № 593 передбачено, що служба цивільного захисту закінчується у разі звільнення особи рядового чи начальницького складу із служби цивільного захисту, загибелі (смерті), визнання її судом безвісно відсутньою або оголошення померлою.
Відповідно до пунктів 45 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту - це письмова угода, що укладається на добровільній основі між громадянином та державою, від імені якої виступає ДСНС, для встановлення правових відносин між сторонами під час проходження такої служби.
Для проходження служби цивільного захисту може бути укладений контракти про проходження служби цивільного захисту - з особою, яка призначається на посаду рядового або начальницького складу в порядку, встановленому цим Положенням (підпункт 1 пункту 46 Положення № 593).
Контракт укладається про проходження служби цивільного захисту - на строк: від одного до п'яти років - з особами, які приймаються на службу за контрактом на посади, що заміщуються особами рядового і начальницького складу, або проходять службу цивільного захисту; три роки - з випускниками закладу вищої освіти із специфічними умовами навчання, який належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, або його відокремленого структурного підрозділу (підпункт 1 пункту 47 Положення № 593).
Згідно з пунктом 48 Положення № 593 контракт може бути продовжено після закінчення строку дії попереднього контракту на строк, визначений у пункті 47 цього Положення.
Відповідно до приписів пункту 54 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту, укладений з громадянами, прийнятими на службу, а також з особами, які прибули до ДСНС для подальшого проходження служби з інших державних органів, набирає чинності з дня прийняття їх на службу цивільного захисту з одночасним зарахуванням до кадрів ДСНС, присвоєнням спеціальних звань (присвоєнням спеціальних звань у порядку переатестування) та призначенням на посади, про що оголошується у наказі по особовому складу.
Пунктом 55 Положення № 593 встановлено, що новий контракт про проходження служби укладається між посадовою особою, якій надано право на підписання контракту, та особою рядового і начальницького складу не пізніше, ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту.
Про укладення нового контракту оголошується у наказі по особовому складу не пізніше наступного дня після закінчення строку дії попереднього контракту, після чого він набирає чинності.
Згідно з пунктом 56 Положення № 593 днем припинення строку дії контракту вважається, серед іншого, день закінчення строку дії контракту.
Відповідно до підпункту 1 пункту 176 Положення № 593 контракт про проходження служби цивільного захисту припиняється (розривається), а особи рядового і начальницького складу звільняються із служби цивільного захисту, у зв'язку із закінченням строку контракту, про що особи рядового і начальницького складу попереджаються за два тижні.
Нормами пункту 122 Положення № 593 передбачено, що з метою визначення рівня професійної підготовки, ділових та моральних якостей, відповідності займаним посадам проводиться атестування осіб рядового і начальницького складу.
Порядок проведення атестування осіб рядового і начальницького складу визначається МВС (пункт 128 Положення № 593).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.09.2014 № 929 затверджено Порядок проведення атестування осіб рядового і начальницького складу в органах і підрозділах цивільного захисту (далі - Порядок № 929).
Згідно з пунктом 3 розділу І Порядку № 929 головним завданням атестування є оцінка ділових, професійних та особистих якостей осіб рядового і начальницького складу, їх освітньо-кваліфікаційного рівня, фізичної підготовки, визначення відповідності займаним посадам, стимулювання їх творчої активності та відповідальності, зміцнення дисципліни, визначення перспектив їх службової кар'єри.
При цьому, відповідно до підпункту 2 пункту 5 Розділу I Порядку № 929, атестування осіб рядового і начальницького складу проводиться у разі закінчення строку контракту про проходження служби цивільного захисту - не пізніше ніж за два тижні до закінчення строку дії чинного контракту - незалежно від строку попереднього атестування.
Законодавчими нормами регламентована обов'язковість проведення атестації осіб рядового і начальницького складу органів цивільного захисту у разі закінчення строку контракту.
Отже, продовження дії контракту з пожеником-рятувальником це процес, який здійснюється для продовження трудових відносин між працівниками та відповідним державним органом, де він працює. Однак, для продовження контракту визначені певні етапи продовження контракту, що включає оцінку роботи рятувальника, подачу заяви на продовження контракту, проходження медичних оглядів, перевірка фізичної та психологічної готовності, оформлення та підписання конртакту.
Всі ці правила створені, щоб підтримати високий рівень підготовки і захисту прав пожежників, а також забезпечити надійність і стабільність рятувальних служб.
Таким чином, вирішення питання укладення з особою контракту на проходження служби в органах цивільного захисту відноситься до дискреційних повноважень відповідача, оскільки укладенню контракту повинна передувати певна законодавчо встановлена процедура, в тому числі проведення атестації.
Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11 березня 1980 року, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за встановленими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Судом встановлено, що 02 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернувся з рапортом до начальника Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, в якому відповідно до пунктів 41, 48 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, просить продовжити службу цивільного захисту строком на 3 роки, (а.с. 145).
Рапорт залишено без реалізації на підставі листа від 20 травня 2024 року № 52.2 01-488/52.2 06.
06 червня 2024 року Головне управління ДСНС України у Закарпатській області листом № 52.2 01-548/52.2 06 повідомило ОСОБА_1 , що 24 червня 2024 року у нього припиняється дія контракту про проходження служби цивільного захисту. Відповідно до пункту 176 підпункту 1 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, його буде звільнено з цивільного захисту, (а.с. 45, зворот).
Лист надіслано засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 , однак такий повернувся з відміткою «за закінченням терміну зберігання», (а.с. 46).
20 червня 2024 року, засобами поштового зв'язку, ОСОБА_1 звернувся з рапортом до начальника Головного управління ДСНС України у Закарпатській області, в якому просить надати йому відпустку по догляду за його дитиною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення нею п'ятирічного віку, з 21 червня 2024 року по 22 березня 2025 року. Одночасно, просить продовжити строк дії контракту, укладеного з ним на відповідний строк, (а.с. 6-12).
Укладення контракту є волевиявленням двох сторін, саме по собі направлення позивачем рапорту за два місяці до закінчення дії контракту не свідчить про продовження дії контракту, оскільки позивач із 31 березня 2024 року по теперішній час перебуває у відпустках по тимчасовій втраті працездатності, що обмежує реалізацію прав як позивача так і відповідача по справі, а сам позов є передчасним, (а.с. 50-59).
Слід вказати, що за обставинами справи, які судом описувалися вище, юридично трудові відносини зупинені через закінчення дії контракту та через тимчасову непрацездатність внаслідок захворювання або травми позивача, і право на відпустку не може бути реалізовано без чинного трудового договору або ж, особливої форми трудового договору -контракту.
Крім того, посилання позивача на пункт 50 Положення № 593 є безпідставним, оскільки дані вимоги стосуються осіб, які перебувають у таких відпустках. В даній справі позивач в день закінчення контракту подав заяву про право на відпустку по догляду за дитиною.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Відповідно до частин 1-2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, позивач скористався правом на звернення до суду і його право не може бути обмежене, однак із врахуванням дійсних обставин справи судом не встановлено протиправності в діях відповідача, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати, у відповідності до статті 139 КАС України, не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 14, 242-246, 255, 295 КАС України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України в Закарпатській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяТ.В.Скраль