про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/20885/24
категорія 108020200
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Приходько О.Г., розглядаючи позовну заяву ОСОБА_1 до Житомирської митниці про визнання протиправною картки відмови та скасування рішення,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Житомирської митниці, в якому позивачка просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 25 вересня 2024 року № UА101000/2024/000367/2 про коригування митної вартості товарів;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА101020/2024/007524.
Перевіряючи матеріали позовної заяви на відповідність вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цієї норми Кодексу з таких підстав.
Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Позивачкою заявлено позовні вимоги майнового (оскарження рішення про коригування митної вартості) та немайнового (оскарження картки відмови) характеру, однак, в порушення частини третьої статті 161 КАС України, доказів сплати судового збору не надано.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року встановлений у розмірі 3028,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання позову із заявленими вимогами позивачці належало сплатити судовий збір у загальній сумі 1937,92 грн:
- за позовну вимогу немайнового характеру щодо оскарження картки відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА101020/2024/007524 судовий збір становить 968,96 грн (розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 3028,00 грн х 0,4 х 1 х 0,8, де: 3028,00 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову немайнового характеру; 1 - кількість позовних вимог немайнового характеру, заявлених позивачем у поданій позовній заяві; 0,8 - коефіцієнт пониження);
- за позовну вимогу майнового характеру щодо оскарження рішення Житомирської митниці від 25 вересня 2024 року № UА101000/2024/000367/2 про коригування митної вартості товарів судовий збір становить 968,96 грн (розрахунок судового збору, що підлягає сплаті: 3028,00 грн х 0,4 х 1 х 0,8, де: 3028,00 грн - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 0,4 - ставка судового збору з подання до суду позову майнового характеру (83229,491 грн х 1 % = 839,29 грн, що є менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений на 01 січня 2024 року); 0,8 - коефіцієнт пониження.
Окрім того, частиною четвертою статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно з частинами першою, другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, згідно зі статтею 94 КАС України письмові докази, додані до позову, мають бути засвідченими в порядку, встановленому чинним законодавством, або самим позивачем, якщо оригінали доказів знаходяться у нього.
Частиною першою статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Як визначено у частині першій статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суд встановив, що позивачкою при зверненні до суду з цим позовом додано письмові докази, викладені іноземною мовою без надання офіційного перекладу українською мовою, що унеможливить встановлення обставин (фактів), на підтвердження яких вони надані.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху з наданням позивачці строку у десять днів для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- належним чином засвідчених перекладів доданих до позовної заяви доказів, складених іноземною мовою;
- оригінала документа щодо сплати судового збору в сумі 1937,92 грн за подання до суду позову у цій адміністративній справі або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону із зазначенням відповідних підстав у позовній заяві.
Керуючись статтями 161, 169, 248 КАС України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Встановити позивачці строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява буде повернута позивачці без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя О.Г. Приходько