Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 листопада 2024 року Справа№200/173/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення
(виклику) сторін адміністративний позов ОСОБА_1
до відповідачів: 1. Військової частини НОМЕР_1
2. Військової частини НОМЕР_2
про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн. починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що він проходить військову службу в НОМЕР_6 прикордонному загоні (військовій частині НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України, однак, відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.09.2022 року № 165 гриф., його у складі другого відділу прикордонної служби НОМЕР_6 прикордонного загону (військова частина НОМЕР_1 ) було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ), де він продовжува проходити військову службу по час звернення до суду.
Зазначає, що під час проходження військової служби, перебуваючи у відрядженні в ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) він виконував бойові завдання на кордоні з Білорусією на підставі бойових наказів (розпорядження), які видавались начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з чим, на думку його думку, він набув право на отримання збільшеної додаткової винагороди до 100000 грн. відповідно до постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», оскільки брав безпосередньою участю у бойових діях або забезпечуванні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, та фактично виконував бойові завдання на підставі бойових розпоряджень (наказів) перебуваючи у службовому відрядженні.
Вказує, що його представником було направлено адвокатський запит із проханням надати інформацію щодо підстав і причин не нарахування та не виплати йому щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 від 28.02.2022р. за його безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з вересня по сьогоднішній день, а також надати відповідні підтверджуючі документи, що стали умовою для не нарахування та не виплати вищевказаної додаткової винагороди. Листом від 03.01.2023 року за №14-37-23-вих. відповідач повідомив, що збільшена додаткова винагорода йому не нараховувалась у зв'язку з відсутністю підстав здійснення такої виплати, передбачених наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року № 392-АГ «Про реалізацію вимог постанови КМУ від 28 лютого 2022 року № 168».
Зазначає, що його представник звернувся з адвокатським запитом до військової частини НОМЕР_2 , де він перебуває у службовому відрядженні та продовжує проходити військову службу із проханням надати інформацію щодо підстав і причин не нарахування та не виплати щомісячної доплати у вигляді додаткової винагороди, передбаченою Постановою КМУ №168 від 28.02.2022 року за його безпосередню участь у бойових діях та забезпеченні здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у період з вересня по сьогоднішній день, а також надати відповідні підтверджуючі документи, що стали умовою для не нарахування та не виплати вищевказаної додаткової винагороди. Листом військової частини НОМЕР_2 від 27.12.2022 року за №22/5559-22-вих позивача було повідомлено, що він перебуває в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_7 ), проходить службу та виконує завдання відповідно до бойових розпоряджень начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19.09.2022 № 276/гриф (скасоване), від 25.09.2022 № 1348/гриф (скасоване) та від 25.10.2022 № 1697/дск та продовжує здійснювати відповідні завдання по теперішній, перебуваючи в оперативному підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Наголошує, що відповідач ігноруючи вимоги Постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» та протиправно починаючи з 26.09.2022 року та до дати звернення до суду, здійснював йому виплату додаткової винагороди у розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Вважає, що відповідач протиправно не нараховував та не виплачував підвищену додаткову грошову винагороду у розмірі 100000,00 гривень, оскільки наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 30 липня 2022 року №392-АГ «Про реалізації вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» не є актом у розумінні Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», а тому на підставі вказаного наказу позивач не може бути позбавлений підвищеної додаткової винагороди, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року.
Зазначає, що як направлення його в оперативне підпорядкування до військової частини НОМЕР_2 , так і виконання ним завдань у відрядженні здійснювалося на підставі бойових розпоряджень, що свідчить про здійснення ним заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, що є достатньою підставою для виплати збільшеної додаткової винагороди.
Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
У відзиві на адміністративний позов відповідач 1 вказав на його безпідставність та зазначив, що позивач протягом спірного періоду перебував у відрядженні (оперативному підпорядкуванні) в інших військових частинах, а тому оформлення документів щодо залучення або не залучення позивача до участі у бойових діях мало здійснюватись у військових частинах до яких був відряджений позивач.
Відтак, підвищена додаткова винагорода за період перебування позивача у відрядженні, зокрема у ВЧ НОМЕР_2 , останньому не нараховувалась і не виплачувалась, оскільки відсутні документи, що підтверджують безпосередню участь позивача у бойових діях.
Крім того, відповідачем 1 отримано лист від ВЧ НОМЕР_2 , де повідомлено про відсутність підстав для складення довідок відносно військовослужбовців, відряджених з ВЧ НОМЕР_1 для отримання підвищеної додаткової винагороди, оскільки такі військовослужбовці не виконують бойові завдання на лінії бойового зіткнення.
Відповідач 1 звертає увагу суду на відсутність у нього довідки про безпосередню участь позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, адже ані військова частина НОМЕР_2 , ані позивач такі довідки відповідачу не надавали.
Враховуючи наведене, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 23.10.2024 року до участі у справі в якості другого відповідача залучена Військова частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ).
У відзиві на адміністративний позов відповідач 2 вказав на його безпідставність та зазначив, що інформація та документи, визначені підпунктами 1-8 пункту 2 Наказу №392 (підпунктами 1-7 пункту 2 Наказу №628), які б підтверджували право позивача на отримання додаткової винагороди до 100 000 грн, на адресу військової частини НОМЕР_2 з НОМЕР_8 комендатури швидкого реагування НОМЕР_6 прикордонного загону стосовно позивача не надходили.
Рапорти, складені начальником 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_6 прикордонного загону ОСОБА_2 були направлені із супровідними листами до НОМЕР_6 прикордонного загону.
Підстави для складання відповідних рапортів, у тому числі з посиланням на відповідні положення Наказу № 392, у останніх не зазначено.
Будь-які інші бойові розпорядження, накази, журнали бойових дій, інші документи - відсутні.
Зазначає, що підтверджуючі документи щодо прийняття позивачем безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і струмування збройної агресії, з 26.09.2022 по 31.12.2022 на адресу військової частини НОМЕР_2 від 2 впс НОМЕР_6 прикордонного загону стосовно позивача не надходили.
Вказує, що у відповідача 2 відсутні будь-які докази виконання позивачем у спірному періоді безпосередніх бойових дій чи заходів з відсічі і стримування збройної агресії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2023 року, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.09.2024 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30.03.2023 року, та постанова Першого апеляційного адміністративного суду від 14.08.2023 року скасованні, справа направлена на новий розгляд до Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року прийнято до провадження адміністративну справу №200/173/23 за позовом ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, відзиву, суд з'ясував наступні обставини справи.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_9 , є учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_10 ), перебуває на військовій службі в НОМЕР_6 прикордонному загоні (в/ч НОМЕР_1 ) Державної прикордонної служби України (ДПС України).
Наказом від 25.06.2021 №238-ОС головний сержант ОСОБА_1 зарахований до НОМЕР_6 прикордонного загону (в/ч НОМЕР_1 ) з усіма видами забезпечення.
Наказом Адміністрації ДПС України від 16.09.2022 № 165 гриф. головного сержанта ОСОБА_1 у складі другого відділу прикордонної служби НОМЕР_6 прикордонного загону було направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_3 (в/ч НОМЕР_2 ).
Наказами від 26.10.2022 № 237-ВВ та від 12.11.2022 № 252-ВВ надано відпустку за сімейними обставинами.
Відповідно до наказу від 09.01.2023 № 7-ВВ, позивач повернувся з відрядження та приступив до виконання обов'язків 08.01.2023.
Згідно архівних даних з квітня по серпень 2022 року ОСОБА_1 нараховувалася додаткова винагорода до 100 000 грн, а з вересня по грудень 2022 року - 30 000 грн.
Представник позивача звернувся з адвокатським запитом до в/ч НОМЕР_1 та в/ч НОМЕР_2 щодо причин невиплати додаткової винагороди за вересень - грудень 2022 року.
Листом від 29.11.2022 № 22.4820-22вих НОМЕР_11 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_2 ) повідомив, що підрозділи в Чернігівській і Сумській областях не виконують бойових завдань на лінії зіткнення. Посилаючись на розпорядження Адміністрації Державної прикордонної служби України від 17 квітня 2022 року № 21-1215-2022 «Щодо однакового трактування положень» в/ч НОМЕР_2 указав, що збільшення додаткової винагороди військовослужбовцям здійснюється лише за дні безпосереднього виконання бойових завдань з відбиття атак (вогневого ураження, бойового контакту з ворогом), збройного нападу на об'єкти, які охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення (вогневого ураження), у тому числі безпосередньому перебуванні цих об'єктів під бомбардуванням, артилерійським, ракетним обстрілами.
Листом від 27.12.2022 № 22/5599-22-вих НОМЕР_11 прикордонний загін (в/ч НОМЕР_2 ) повідомив, що ОСОБА_1 перебуває в оперативному підпорядкуванні 105 загону та виконує завдання.
Згідно довідки Військової частини НОМЕР_2 від 01.08.2023 року № 5249 про проходження позивачем військової служби у військовій частині НОМЕР_1 та того, що він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії на території Чернігівської області в термін:
з 27.09.2022 року по 30.09.2022 року,
з 01.10.2022 року по 26.10.2022 року,
з 01.11.2022 року по 16.11.2022 року,
з 25.11.2022 року по 30.11.2022 року,
з 01.12.2022 року по 06.12.2022 року,
з 26.12.2022 року по 31.12.2022 року,
з 01.01.2022 року по 07.01.2023 року.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, в позовній заяві позивач просить задовільнити позовні вимоги в повному обсязі.
Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.
Згідно статті 16 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно абзаців першого і другого частини четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
У пункті 1 цієї постанови Уряд встановив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793 в абзаці першому пункту 1 Постанови №168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
У решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, на час виникнення спірних правовідносин (з 01 жовтня 2022 року до 20 січня 2023 року) не змінювався.
Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №168, вказано і в пункті 2-1 цієї постанови, доповненому згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 07 липня 2022 року №793.
30 липня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 2-1 постанови №168, видала наказ №392-/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року.
Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю Держприкордонслужби право на збільшення додаткової винагороди до 100000 грн у розрахунку на місяць пропорційно часу його безпосередньої участі:
1) бойових завдань із ведення руху опору на тимчасово окупованій території України;
2) бойових завдань з пошуку, виявлення і знешкодження диверсійно-розвідувальних груп, незаконних збройних формувань (озброєних осіб), поєднаних з безпосереднім контактом з такими групами, формуваннями, особами;
3) бойових завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій з виявлення та вогневого ураження повітряних цілей;
4) польотів у районах безпосереднього ведення бойових дій або ведення повітряного бою, а також заходів з виводу повітряних суден з-під удару противника з виконанням зльоту; 5) бойових (спеціальних) завдань у районах безпосереднього ведення бойових дій кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії, поєднаних з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником;
6) бойових завдань з відбиття збройного нападу (безпосереднього вогневого ураження) на об'єкти, що охороняються, у тому числі бойові позиції, блокпости, контрольно-пропускні пункти, спостережні пункти, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою, за умови безпосереднього зіткнення з противником або нанесення руйнувань чи пошкоджень цим об'єктам під час вогневого ураження;
7) бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення (в межах району виконання бойових (спеціальних) завдань органом (підрозділом, у тому числі зведеним) Держприкордонслужби оборони або наступу, контрнаступу, контратаки) під час перебування у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи, включеної до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави;
8) бойових (спеціальних) завдань із всебічного забезпечення органів Держприкордонслужби або їх підрозділів (у тому числі зведених), які виконують завдання у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районі ведення бойових дій згідно бойовим розпорядженням, поєднане з вогневим ураженням або безпосереднім зіткненням з противником.
У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:
1) бойового наказу (бойового розпорядження);
2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад;
3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Згідно пункту 5 наказу №392-/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).
Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).
У довідках, передбачених цим пунктом, обов'язково мають зазначатися відомості про підтверджуючі документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).
Відповідно до пункту 10 наказу №392-/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.
Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.
Відповідно до пункту 11 наказу №392-/0/81-22-АГ склад органів і підрозділів Держприкордонслужби, які беруть (брали) участь у бойових діях або заходах у відповідних районах ведення бойових дій, визначаються щомісячно наказом Адміністрації Держприкордонслужби відповідно до рішень (наказів, директив, розпоряджень) Головнокомандувача Збройних Сил України (абзац перший пункту 11 наказу).
Інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупування військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу (абзац другий пункту 11 наказу).
Згідно пункту 12 наказу №392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).
До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов'язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.
З 01 грудня 2022 року був уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168».
Цей наказ дещо змінив перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.
Так, згідно пункту 3 наказу Адміністрації Держприкордонслужби від 09 грудня 2022 року №628/0/81-22-АГ документами, що підтверджують безпосередньою участь військовослужбовців у бойових діях або заходах, є:
1) бойовий наказ (бойове розпорядження);
2) журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал), журнал ведення оперативної обстановки, бойове донесення або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад чи копії або витяги з них;
3) рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу (групи, загону, екіпажу) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях або заходах.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100000 гривень, в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) у період здійснення зазначених заходів.
Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв'язку з відмовою відповідача виплатити позивачу збільшену додаткову винагороду за період з 26.09.2022 по 31.12.2022, пояснюючи це відсутністю документів, які підтверджують час його безпосередньої участі у бойових діях та заходах.
Верховний Суд вказав, що застосовуючи принцип офіційного з'ясування усіх обставин необхідно з'ясувати, які саме завдання і де (на якому напрямку) виконував позивач, якого відповідно до бойового наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України 16.09.2022 року № 165 (гриф) направлено у службове відрядження в оперативне підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_2 ) упродовж спірного періоду, та якими доказами це підтверджується.
На виконання вказаних настанов, суд зазначає наступне.
Постановою КМУ № 168 (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначено 2 види додаткових доплат до грошового забезпечення військовослужбовців під час дії воєнного стану:
до 30 000,00 грн. військовослужбовцям, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні);
до 100 000,00 грн. військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.
Постановою КМУ від 07.07.2022 № 793 Постанову № 168 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: «Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
На виконання вказаного пункту постанови № 168 АДПСУ прийнято накази № 392 та № 682, вказаними наказами визначено умови, підстави та порядок нарахування додаткової доплати до грошового забезпечення у розмірі до 100 000,00 грн.
Так, наказами № 392 та № 682, зокрема, визначено, які саме дії та заходи відповідають вимогам у цілях нарахування додаткової винагороди до 100 тисяч гривень.
Крім цього, наказами № 392 й № 682 визначений порядок документування участі особи у виконанні таких завдань та заходів.
Так, відповідно до п. 3 наказів № 392, № 682 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах: бойовий наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій, журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення або постової відомості (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.
Крім цього, обов'язок оформлення документів, які є підставою для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди покладено на військові частини, куди відряджений військовослужбовець. У свою чергу, командир військової частини, де військовослужбовець перебуває на грошовому забезпеченні, видає наказ про нарахування та виплату підвищеної додаткової винагороди на підставі наданих документів, які підтверджують безпосередню участь особи у відповідних діях та заходах.
Суд, дослідивши пояснення відповідачів у справі та співставивши їх із відповідними положеннями наказів № 392, № 682 вважає, що обов'язок із документування участі військовослужбовців у діях та заходах, передбачених п. 2 наказу № 392 та п. 2 наказу № 682 покладений на відповідача 2.
Натомість, відповідач 2 стверджує, що відповідальним за облік та документування участі військовослужбовців у відповідних діях та заходах є НОМЕР_12 відділ прикордонної служби НОМЕР_6 прикордонного загону, зокрема, журнал бойових дій, книги оперативно-службової діяльності та журнал надходження розпоряджень по підрозділу (документи, які підтверджують виконання бойових завдань позивачем), відсутні у веденні ВЧ НОМЕР_2 , оскільки їх облік та ведення безпосередньо здійснюється у 2 відділі прикордонної служби НОМЕР_6 прикордонного загону, тому докази стосовно виконання позивачем під час перебування у відрядженні у НОМЕР_11 прикордонному загоні у період з 26.09.2022 по 31.12.2022 завдань, що визначені п. 2 наказів № 392, № 682 на адресу військової частини НОМЕР_2 з НОМЕР_12 відділу прикордонної служби НОМЕР_6 прикордонного загону не надходили.
Однак, суд критично оцінює посилання відповідача 2 на те що відповідальним за документування участі позивача у бойових діях та заходах є НОМЕР_12 відділ прикордонної служби НОМЕР_6 прикордонного загону, оскільки позивач відряджений до НОМЕР_11 прикордонного загону і саме останній, відповідно вимог наказів № 392 та № 682 несе обов'язок оформлення документів, які є підставою для нарахування та виплати збільшеної додаткової винагороди, а отже й відповідальність за достовірність та правильність їх оформлення.
Крім того, судом встановлено, що відповідачем 2 направлялись рапорти на адресу відповідача 1 щодо виплати збільшеної додаткової винагороди, які стосуються спірних правовідносин, однак до них не було додано підтверджуючої інформації, як того вимагають положення наказів № 392-АГ, № № 682.
Так, аналізуючи зміст наявних у матеріалах справи витягів з рапортів начальника 2 відділу прикордонної служби НОМЕР_6 прикордонного загону майора ОСОБА_3 , судом встановлено, що на виконання вимог п.4 наказу АДПСУ від 30.07.2022 №392-АГ «Про реалізацію вимог ПКМУ від 28 лютого 2022 року №168» представляю данні про участь військовослужбовців у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій викладено прохання виплатити додаткову винагороду до 70 тисяч гривень на місяць пропорційно часу безпосередньої участі військовослужбовців НОМЕР_12 відділу прикордонної служби НОМЕР_6 прикордонного загону у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районі ведення бойових дій:
витяг від 17.11.2022 № 1670:
в період з 01.09.2022 по 30.09.2022: період безпосередньої участі 27.09.2022 -30.09.2022, всього 4 дні;
в період з 01.10.2022 по 31.10.2022; період безпосередньої участі 01.10.2022 - 26.10.2022, всього 26 днів;
витяг від 01.12.2022 № 1879:
в період з 01.11.2022 по 30.11.2022: період безпосередньої участі 01.11.2022 - 16.11.2022, 25.11.2022 - 30.11.2022, всього 22 дні;
витяг від 01.12.2022 № 1878:
в період з 01.12.2022 по 31.12.2022: період безпосередньої участі 01.12.2022 - 06.12.2022, 26.12.2022 - 31.12.2022, всього 12 днів, підстава - БН АДПСУ № 165 гриф вiд 16.09.22 БР ПКШР 24 прикз №691 дск вiд 26.10.2022 КПС №276 (2впс) (с.143- 203).
Поряд із цим, позивач стверджує, що довідка від 01.08.2023 року № 5249 є доказом його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони на території Чернігівської області: з 27.09.2022 року по 30.09.2022 року, з 01.10.2022 року по 26.10.2022 року, з 01.11.2022 року по 16.11.2022 року, з 25.11.2022 року по 30.11.2022 року, з 01.12.2022 року по 06.12.2022 року, з 26.12.2022 року по 31.12.2022 року, з 01.01.2022 року по 07.01.2023 року.
Натомість лейтмотивом відзивів обох відповідачів є твердження, що вони не є відповідальними за документування безпосередньої участі позивача у відповідних діях та заходах, при цьому наполягаючи, що позивач немає права на отримання підвищеної додаткової винагороди.
Застосовуючи презумцію доказування, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає уваги на 2 аспекти: по-перше, обидва відповідачі у справі не визнали свого обов'язку документувати безпосередню участь позивача у бойових діях та заходах, однак відповідач 2 надав супровідні листи та витяги з рапортів про виплати збільшеної додаткової винагороди позивачу, по-друге, позивач надав довідку, яка підтверджує його безпосередню участь у бойових діях (заходах), відповідач 2, як суб'єкт, що видав відповідну довідку жодним чином не спростував її чинність, як і не застосовність до цього спору.
Таким чином, суд вказує на протиправну бездіяльність відповідача 2, яка полягає у неналежному обліку та документуванні видів робіт та заходів, які здійснювались позивачем під час перебування у відрядженні у НОМЕР_11 прикордонному загоні.
Враховуючи наведене, оскільки у матеріалах справи наявні рапорти на виплату позивачу додаткової збільшеної винагороди за постановою № 168 та довідка про безпосередню участь позивача у відповідних діях та заходах, то суд вбачає підстави задовольнити позов шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача 2 щодо неналежного обліку й документування участі позивача у бойових діях та заходах, які підлягають оплаті додатковою винагородою згідно постанови № 168 до 100000,00 грн., та зобов'язання відповідача 1 (як військову частину на грошовому забезпеченні якої перебуває позивач) здійснити позивачу нарахування та виплату збільшеної додаткової грошової винагороди за постановою №168 до 100000,00 грн., у зв'язку з безпосередньою участю у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах та з урахуванням вже виплачених сум.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачами не надані суду належних доказів правомірності дій щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди в розумінні зазначеної норми Закону.
Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.
В розумінні ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України питання про перерозподіл судових витрат не розглядається.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_4 , юридична адреса: АДРЕСА_2 ), Військової частини НОМЕР_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_5 , юридична адреса: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати додаткової винагороди відповідно п. 1 постанови КМУ від 28 лютого 2022 р. № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000 грн. починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100 000 грн починаючи з 26.09.2022 по 31.12.2022 року пропорційно дням участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо неналежного обліку й документування участі ОСОБА_1 у бойових діях та заходах, які підлягають оплаті додатковою винагородою згідно постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 року № 168 до 100000,00 грн.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову грошову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн., у зв'язку з безпосередньою участю у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період безпосередньої участі: з 27.09.2022 по 30.09.2022, всього 4 дні; з 01.10.2022 по 26.10.2022, всього 26 днів; з 01.11.2022 по 16.11.2022, з 25.11.2022 по 30.11.2022, всього 22 дні; з 01.12.2022 по 06.12.2022, з 26.12.2022 по 31.12.2022, всього 12 днів, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні іншої частини адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Т.В. Давиденко