Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 листопада 2024 року Справа№200/5393/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Військова частина НОМЕР_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
05 серпня 2024 року з використанням підсистеми "Електронний суд" адвокат Копичко І.А., представник позивача - ОСОБА_1 , подав до суду позовну заяву до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Військова частина НОМЕР_2 (далі - відповідач), в якій просив:
- визнати протиправним рішення відповідача щодо не звільнення позивача за абзацом 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", як військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку із необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю II групи, за відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;
- зобов'язати відповідача прийняти рішення про звільнення позивача за абзацом 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" як військовослужбовця, який проходить військову службу за контрактом під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку із необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків, який є особою з інвалідністю II групи, за відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що проходить військову службу за контрактом у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України
Позивач подав рапорт від 20.06.2024 року про звільнення його з військової служби у запас на підставі підпункту "г" пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у зв'язку з тим, що його мати є особою з інвалідністю ІІ групи довічно та потребує постійного стороннього догляду та долучив до рапорту, на його думку, повний пакет документів, що є підставою для звільнення.
У відповідь на вищезазначений рапорт від 20.06.2024 року (зареєстрований 21.06.2024 вх.№25.3/22645/24-Вн) позивач отримав лист №08/4877-24 від 25.06.2024 року, в якому викладені підстави відмови в задоволенні його рапорту про звільнення з військової служби.
Для усунення підстави для відмови додатково до командування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ направлено заяву від 15.07.2024 року з проханням прийняти нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2 , до компетентних органів, установ та організаціям за місцем вимоги в якій вона стверджує про відсутність в неї інших осіб, окрім ОСОБА_1 (її сина), першого та другого ступеня спорідненості і додатково повідомляє про те, що вона бажає щоб такий догляд здійснював саме її син - ОСОБА_1 , та повторно розглянути рапорт на звільнення з урахуванням доповнення.
08.07.2024 отримано відповідь №08/C-471/434 від командування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, де повідомлялось що з урахуванням наданої ОСОБА_1 заяви від 15.07.2024 року вони все одно не вбачають за можливе звільнити ОСОБА_1 , так як такий документ від ОСОБА_2 не виключає наявність у неї інших членів сім'ї.
На переконання позивача, відповідачем відмовлено позивачу у звільненні з військової служби за формальними підставами, оскільки ним було додано всі необхідні документи, які підтверджують факт необхідності догляду за матір'ю.
Таким чином, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справа розподілена на суддю Донецького окружного адміністративного суду Циганенка А.І.
Ухвалою суду від 12 серпня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Військова частина НОМЕР_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, відкрито провадження у справі №200/5393/24, призначено розгляд адміністративної справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) Донецьким окружним адміністративним судом.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, зазначив, що при подачі рапорту, як підставу для звільнення, позивач посилається на підпункт «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону 2232-XII, а саме через сімейні обставини, відповідно до абзацу 12 п. 3 ч. 12 ст. 26 -необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Разом з цим, згідно законодавства військовослужбовець має право на звільнення з військової служби, якщо відсутні члени сім'ї першої та другої ступені споріднення особи, що потребує постійного стороннього догляду.
Щодо осіб першої та другої ступені споріднення особи, що потребує постійного стороннього догляду, у Законі 2232-XII відсутнє визначення таких осіб, проте згідно підпункту 14.1.263. Податкового кодексу України визначено, що членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
З вищевикладених норм законодавства вбачається, що особою першого ступеню споріднення є подружжя (чоловік), батьки.
Свідоцтвом про народження ОСОБА_1 визначено - батько ОСОБА_7 , мати ОСОБА_2 .
Отже, на думку відповідача, у ОСОБА_2 є подружжя (чоловік), що підтверджується наявним в матеріалах справи свідоцтвом про народження ОСОБА_1 .
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_2 - батько ОСОБА_8 , мати - ОСОБА_9 . Тобто, у ОСОБА_2 є батьки, які є членами сім'ї першого ступеню споріднення, та позивачем не надано жодного документу, якій би підтверджував їх відсутність або, у відповідності до статті 26 статті Закону України 2232-XII, документів які б підтверджували той факт, що вони самі потребують постійного догляду.
Позивач зазначив, що його матір стверджує про відсутність в неї осіб першого та другого ступеню споріднення, окрім сина ОСОБА_1 , що оформлено нотаріально посвідченою заявою, проте відповідач просив суд врахувати, що сама нотаріальна заява жодним чином не може підтверджувати факт відсутності осіб.
Таким чином, позивачем не надано жодних документів, які б підтверджували факт відсутності матері, батька, чоловіка ОСОБА_2 , саме тому позивачу відмовлено у задоволені рапорту, тобто звільненні з військової служби.
Просив відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Представник позивача надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що припущення відповідача щодо наявності у матері позивача чоловіка у зв'язку із зазначенням у свідоцтві про народження позивача в графі батько- ОСОБА_7 є хибним, так як інформація про батька позивача внесена до актового запису про народження зі слів його матері. Також, мати позивача ніколи не перебувала у шлюбі, що підтверджується відповідно до законодавства України нотаріально посвідченою заявою.
Батько матері позивача помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_8 .
Мати ОСОБА_2 - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на думку представника позивача є особою похилого віку, пенсіонером за віком (посвідчення пенсіонера за віком додається).
Зауважив, що ОСОБА_9 є непрацездатною особою в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та в неї відсутній обов'язок доглядати, утримувати свою повнолітню доньку.
Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Разом з тим, розпорядженням керівника апарату Донецького окружного адміністративного суду від 07.10.2024 "Щодо повторного автоматичного розподілу справи", відповідно до підпункту 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02.04.2015 № 25 зі змінами та доповненнями, частини 9 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 200/5393/24.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматичного розподілу справи між суддями від 07.10.2024, адміністративну справу № 200/5393/24 перерозподілено на суддю Донецького окружного адміністративного суду Зінченка О.В.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2024 року прийнято до свого провадження адміністративну справу № 200/5393/24, розгляд справи призначено одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , є учасником бойових дій відповідно до посвідчення НОМЕР_4 від 08.04.2021, копія якого наявна в матеріалах справи.
Позивач вважається військовослужбовцем військової служби за контрактом з 12.11.2020 та проходить військову службу в НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України Військова частина НОМЕР_2 .
Матір'ю позивача є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_5 , свідоцтвом про народження НОМЕР_6 , та яка є інвалідом другої групи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_7 , виданим 25.03.2024 року Управлінням праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, Довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією Серія 12 ААВ №787193 від 08.02.2024 року, на підставі висновку 86/626/3 від 14.06.2024 року ЛКК при КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Краматорської міської ради ОСОБА_2 є особою, що потребує постійного стороннього догляду.
20.06.2024 року позивач звернувся з рапортом (зареєстрований 21.06.2024) до командування НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України з проханням звільнити його з військової служби через сімейні обставини, а саме у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за своєю матір'ю - ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи додавши до рапорту наступні посвідчені копії документів: свідоцтва про народження НОМЕР_5 , свідоцтва про народження НОМЕР_6 , РНКОПП та паспорта ОСОБА_2 , посвідчення серії НОМЕР_7 від 25.03.2024 року, довідки до акту огляду МСЕК Серія 12 ААВ №787193 від 08.02.2024 року, висновку 86/626/3 від 14.06.2024 року ЛКК при КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Краматорської міської ради, ID-картки ОСОБА_1 , згоду на оброблення його ( ОСОБА_1 ) персональних даних.
Листом №08/4877-24 від 25.06.2024 року позивачеві відмовлено в задоволенні його рапорту про звільнення з військової служби.
Позивачем на підтвердження підстав для звільнення з військової служби за сімейними обставинами направлено заяву від 15.07.2024 року з проханням прийняти нотаріально посвідчену заяву ОСОБА_2 , до компетентних органів, установ та організаціям за місцем вимоги, в якій вона стверджує про відсутність в неї інших осіб, окрім ОСОБА_1 (її сина), першого та другого ступеня спорідненості і додатково повідомляє про те, що вона бажає щоб такий догляд здійснював саме її син - ОСОБА_1 , та повторно розглянути рапорт на звільнення з урахуванням доповнення.
18.07.2024 року листом №08/C-471/434 командування НОМЕР_1 прикордонного загону ДПСУ, відмовлено в задоволенні рапорту на звільнення, зазначено, що з урахуванням наданої ОСОБА_1 заяви від 15.07.2024 року не вбачається за можливе його звільнити, так як такий документ від ОСОБА_2 не виключає наявність у неї інших членів сім'ї.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00046736318 від 29.08.2024 відомості про батька позивача записані відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України, якою встановлено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Мати позивача - ОСОБА_2 .
Згідно із свідоцтвом про народження НОМЕР_5 батьками ОСОБА_2 є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_8 .
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є отримувачем пенсії за віком.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного.
Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регулюються Законом України від 25.03.1992 № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі-Закон № 2232-XII).
Частинами 1, 2, 4-6 статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки; військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Водночас підстави звільнення з військової служби встановлені статтею 26 Закону № 2232-XII і залежать від виду військової служби.
Так, підстави звільнення з військової служби військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби на підставах, передбачені частиною п'ятої цієї статті.
Зокрема пунктом 2 визначені підстави для звільнення таких військовослужбовців під час дії особливого періоду (крім періоду дії воєнного стану), а пунктом 3 під час воєнного стану.
За змістом відповідної норми військовослужбовці, які проходять військову службу за за контрактом, звільняються з військової служби на підставах:
через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу);
Частиною 12 статті 26 Закону № 2232-XII визначено, що військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах:
під час дії воєнного стану:
військовослужбовці-жінки - у зв'язку з вагітністю;
військовослужбовці-жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку;
дружина, якщо обоє із подружжя проходять військову службу і мають дитину (дітей) віком до 18 років;
перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;
військовослужбовці, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;
військовослужбовці, які є усиновлювачами, на утриманні яких перебуває (перебувають) дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, патронатними вихователями, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;
виховання військовослужбовцем дитини з інвалідністю віком до 18 років, у разі відсутності інших осіб, які зобов'язані її виховувати;
утримання військовослужбовцем повнолітньої дитини, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;
виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитини, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров'я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, але якій не встановлено інвалідність, за умови що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов'язаних відповідно до закону їх утримувати;
необхідність здійснювати постійний догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи;
необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;
необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім'ї другого ступеня споріднення, який є особою з інвалідністю I або II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я;
у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над особою, визнаною судом недієздатною, за умови що за такою особою не здійснюється піклування (опіка) іншими особами;
якщо їхні близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі у антитерористичній операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;
якщо їхнім близьким родичам (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року - лютий 2014 року).
Щодо осіб першої та другої ступені споріднення, у Законі 2232-XII відсутнє визначення таких осіб.
Відповідно до ч.6 ст.7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Водночас, при повній або частковій відсутності норм, які регулюють певні суспільні відносини, можливо застосувати аналогію закону, тобто, вирішення справи або окремого юридичного питання на основі правової норми, розрахованої на схожі випадки.
Приписами абзацу другого частини 1 статті 1265 Цивільного кодексу України унормовано, що ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.
Статтею 1261 Цивільного кодексу України встановлено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до статті 1262 Цивільного кодексу України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.
Членами сім'ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Суд дійшов висновку щодо можливості застосування до спірних правовідносин приписи Цивільного та Податкового кодексів України.
Отже, ОСОБА_9 є особою першого ступеня споріднення матері позивача - ОСОБА_2 .
Як вказувалось судом вище, згідно із частиною 12 статті 26 Закону № 2232-XII, військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану: зокрема, але не виключно, у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Аналіз наведених положень Закону дає підстави для висновку, що у розглядуваному випадку звільнення з військової служби через сімейні обставини можливе у зв'язку із необхідністю здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови, якщо у такої особи відсутні інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення або ж, якщо такі особи є, то вони самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Як установлено судом, у матері позивача, крім самого позивача, є інша особа першого ступеня споріднення - ОСОБА_10 . Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_10 , як передбачає згадана вище норма Закону, сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
З огляду на вказане, суд не приймає до уваги доводи представника позивача, що ОСОБА_10 є непрацездатною особою в розумінні Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки факт непрацездатності певної особи за приписами частини 12 статті 26 Закону № 2232-XII не може розглядатися, що дана особа позбавлена можливості здійснювати догляд.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позивачем вимог та, як наслідок, відсутність підстав для їх задоволення.
Враховуючи те, що норми КАС України та Закону України "Про судовий збір" не передбачають розподілу (стягнення) судових витрат, які не були здійснені, тому питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124, 125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України Військова частина НОМЕР_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Рішення прийнято в порядку письмового провадження 05 листопада 2024 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко