Україна
Донецький окружний адміністративний суд
05 листопада 2024 року Справа№200/6298/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Аляб'єва І.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2023 №536369-24/05-29,
10.09.2024 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби України у Донецькій області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 №536369-24/05-29.
В обґрунтування позову зазначає, що від ГУ ДПС у Донецькій області позивачу надійшло податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 №536369-24/05-29, яким визначено податкове зобов'язання у розмірі 5581,31 грн, зі сплати мінімального податкового зобов'язання. Зазначаємо, що позивач вважає вказане повідомлення-рішення необґрунтованим та таким, що не відповідає нормативно правовим актам, які регулюють вказані відносини.
З оскаржуваного повідомлення-рішення податковим періодом, за який нараховано мінімальне податкове зобов'язання, є 2022 рік. Відповідно до підпункт 69.15 пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, доповненого Законом № 2120-IX від 15.03.2022 (встановленого в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (далі - Наказ 309), Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, територія Олександрівської селищної територіальної громади відноситься до розділу 1 пункту 1 (Території, на яких ведуться (велися) бойові дії _ Території можливих бойових дій).
Просить задовольнити позов.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву в якому заперечує проти задоволення позовних вимог. Зазначає, що 06.05.2023 набув чинності Закон України від 11.04.2023 №3050-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» (далі - Закон №3050).
Законом змінено механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - Перелік територій). Згідно з Законом Перелік територій визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку (пункт 2831.2 статті 2831, пункт 286.1 статті 286, пункт 288.8 статті 288, підпункт 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Постанова Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 (далі - постанова № 1364) визначає деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Зокрема, пунктом 1 постанови № 1364 визначається орган виконавчої влади (Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій), якому делегуються повноваження щодо затвердження переліку територій, а також визначаються складові переліку територій, вимоги до формату територій, за якими ці території відображаються у переліку, та затверджена форма переліку територій.
Враховуючи зазначене, у контексті Закону №3050 постанова №1364 може вважатися такою, що встановила порядок визначення Переліку територій.
У зв'язку з цим Перелік територій, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004 (далі - наказ №309), може застосовуватися при справлянні плати за землю на відповідних територіях.
Наказом № 309 у розділі І затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), у розділі ІІ затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України. Отже, для цілей справляння плати за землю відповідно до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина друга розділу І) та тимчасово окупованих російською федерацією (розділ ІІ).
Згідно з інформацією наявною у контролюючому органі за ОСОБА_1 рахується земельна ділянка площею 5,98 га з кадастровим номером 1420386800:02:000:0390, розташована на території Новоолександрівського старостинського округу Олександрівської селищної територіальної громади Краматорського району Донецької області, яка відповідно до Наказу №309, з 24.02.2022 та станом на теперішній час відносяться до території можливих бойових дій.
Керуючись підпунктом 170.14.3 пункту 170.14 статті 170 ПКУ ОСОБА_2 було винесено податкове повідомлення-рішення від 18.08.2023 №536369-24/05-29 на суму 5581,31 грн. зі сплати мінімального податкового зобов'язання.
07.03.2024 року поштою направлено ППР рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Позивачем лист отримано 12.03.2024 року. Термін сплати складає 60 днів з дня вручення податкового повідомлення - рішення (пункт 170.14.6 пункту 170.14 статті 170 Податкового кодексу України).
Вважає податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим, просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 16.09.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
23.09.2024 позивачкою усунуто недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 30.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 09.10.2024 клопотання Головного управління ДПС у Донецькій області про розгляд справи в порядку загального позовного провадження - залишено без задоволення.
За приписами частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.
Дослідивши докази, які містяться у матеріалах справи, судом встановлено наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджено паспортом серії НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) є власником земельної ділянки площею 5,98 га з кадастровим номером 1420386800:02:000:0390, розташована на території Новоолександрівського старостинського округу Олександрівської селищної територіальної громади Краматорського району Донецької області з цільовим призначенням «ведення особистого селянського господарства», про що видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ №362234 від 28.12.007. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №01071650108. Кадастровий номер земельної ділянки згідно плату меж земельної ділянки - «1420386800020000390».
18.08.2023 Головним управлінням ДПС у Донецькій області складено податкове повідомлення-рішення №536369-24/05-29 (форма МПЗФ), яким повідомлено позивача про суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік у сумі 5581,31 грн. Податкове зобов'язання розраховано згідно з п.п. 54.3.3 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України та відповідно до п.170.14 ст. 170 Податкового кодексу України на земельну ділянку за кодом ТТГ UA14120170000011133.
Додатком до податкового повідомлення-рішення є розрахунок загального мінімального податкового зобов'язання за податковий (звітний) рік для фізичних осіб - власників земельних ділянок, сільськогосподарських угідь згідно якого кадастровий номер земельної ділянки б/н, код ТТГ місцезнаходження земельної ділянки - «UA14120170000011133», площа - «5,9800 га», нормативна грошова оцінка - «31111 грн», коефіцієнт - «0,04», мінімальне податкове зобов'язання - 7441,75 грн.
Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення податкове повідомлення-рішення відправлено 08.03.2024, та отримано позивачем 12.03.2024.
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернулася до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Обов'язок зі сплати земельного податку виникає з моменту набуття права власності (користування) відповідною земельною ділянкою.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 № 1914 -IX введено поняття «мінімального податкового зобов'язання» - мінімальна величина податкового зобов'язання із сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до цього Кодексу. Сума мінімальних податкових зобов'язань, визначених щодо кожної із земельних ділянок, право користування якими належить одній юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, є загальним мінімальним податковим зобов'язанням (п.п.14.1.114-2 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 64 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України першим роком, за який визначається мінімальне податкове зобов'язання, є 2022 рік.
Відповідно до п.п. 170.14.1. п.170.14 ст. 170 Податкового кодексу України для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов'язання визначається контролюючим органом.
До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника податку - фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб (далі - податок) та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь, що передбачено п.п. 170.14.5 п. 170.14 ст. 170 Податкового кодексу України.
Згідно з п.п.170.14.3. п.170.14 ст. 170 Податкового кодексу України, визначення загального мінімального податкового зобов'язання фізичним особам здійснюється контролюючими органами за податковою адресою таких осіб.
Мінімальне податкове зобов'язання обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування.
Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь (далі у цьому пункті - загальна сума сплачених податків, зборів, платежів), надсилається (вручається) платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, наступного за звітним.
Якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) таке податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку у зазначений строк, фізична особа звільняється від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату річного податкового зобов'язання на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів.
Таке річне податкове зобов'язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
При обчисленні мінімального податкового зобов'язання нормативна грошова оцінка земельних ділянок застосовується контролюючими органами з урахуванням вимог, встановлених пунктом 271.2 статті 271 цього Кодексу.
Згідно п.271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Відповідно до пп.38-1.1.2 п.38-1.1 ст.38-1 Податкового кодексу України мінімальне податкове зобов'язання (МПЗ) щодо земельної ділянки, нормативна грошова оцінка якої не проведена, обчислюється за формулою:
МПЗ = НГО x S x К x М / 12, де: МПЗ - мінімальне податкове зобов'язання; НГО - нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по Автономній Республіці Крим або по області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом для справляння плати за землю; S - площа земельної ділянки, гектарах; К - коефіцієнт, що становить 0,05; М - кількість календарних місяців, протягом яких земельна ділянка перебуває у власності, оренді, користуванні на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) платника податків.
Згідно п.67 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України тимчасово, для розрахунку мінімального податкового зобов'язання за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки коефіцієнт "К", визначений у підпунктах 38-1.1.1 і 38-1.1.2 статті 38-1 цього Кодексу, застосовується із значенням 0,04.
З аналізу наведених норм вбачається, що за 2022 рік контролюючі органи на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного земельного кадастру та/або на підставі оригіналів чи належним чином засвідчених копій відповідних документів платника податків, зокрема документів, що підтверджують право власності/користування нараховують власникам земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, мінімальне податкове зобов'язання, за формулою визначеною в статті 38-1.1.2 п.38-1.1 ст.38-1 Податкового кодексу України, із застосуванням коефіцієнта 0,04 згідно п.67 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Податкове повідомлення-рішення разом з детальним розрахунком суми податку про сплату річного податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, на суму позитивного значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов'язання та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов'язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь, надсилається (вручається) платнику податку у порядку до 1 липня року, наступного за звітним. Таке річне податкове зобов'язання може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач є власником земельної ділянки площею «5,9800 га» з цільовим призначенням «ведення особистого селянського господарства», що розташована на території Новоолександрівського старостинського округу Олександрівської селищної територіальної громади Краматорського району Донецької області.
Головним управлінням ДПС у Донецькій області 18.08.2023 складено податкове повідомлення-рішення № 536369-24/05-29 (форма «МПЗФ»), яким позивачу визначено суму загального мінімального податкового зобов'язання (позитивне значення різниці мж сумою загального мінімального податкового зобов'язання та загальною сумою сплачених податків та збору) за 2022 рік, як власнику земельної ділянки, віднесеної до сільськогосподарських угідь.
Суд зазначає, що таке податкове повідомлення-рішення прийнято у строк, передбачений п.п.170.14.3. п.170.14 ст. 170 Податкового кодексу України.
Щодо встановленої у Перехідних положенням Податкового кодексу України пільги на сплату загального мінімального податкового зобов'язання за земельні ділянки суд враховує таке.
В позові позивач зазначив, що за приписами підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України має пільгу щодо сплати загального мінімального податкового зобов'язання за земельні ділянки.
Таке посилання є неприйнятним, оскільки ця норма стосується таких платежів як «плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї)», а у спірному рішенні визначено «загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки», пільги щодо якого встановлені в підпункті 69.15 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами. Воєнний стан діє і станом на цей час.
Як вбачається з ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Через збройну агресію Російської Федерації у відношенні України, Законом України № 2120-ІХ від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі Закон №2120-ІХ) внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема доповнено підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» підпунктом 69.15 такого змісту: «Тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки, визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди». Закон набрав чинності 17.03.2022.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 за №1364 визначено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. До територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, включаються території можливих бойових дій та території активних бойових дій.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Вказаний Перелік має два розділи: Розділ І «Території, на яких ведуться (велись) бойові дії», до якого у т.ч. входять: 1) території можливих бойових дій, 2) території активних бойових дій, 3) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; Розділ ІІ «Тимчасово окуповані Російською Федерацією території України».
Судом встановлено, що Олександрівська селищна територіальна громада (UA14120170000011133) відноситься до територій на яких ведуться (велись) бойові дії (розділ І пункт 1) з 24.02.2022 (дата припинення можливих дій - відсутня).
Зазначене надавало позивачу право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.15 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме звільняло від обов'язку сплати загального мінімального податкового зобов'язання за земельні ділянки, сільськогосподарських угідь за 2022 рік.
Разом з тим, 11.04.2023 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" №3050-IX (далі Закон №3050-ІХ), який набрав чинності 06.05.2023, яким підпункт 69.15 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України викладено в наступній редакції:
"69.15. Не нараховується та не сплачується загальне мінімальне податкове зобов'язання за земельні ділянки, земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України:
за 2022 рік - у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні фізичних осіб;
з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - у частині земельних ділянок, земельних часток (паїв), що перебувають у власності чи користуванні юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців."
Тобто, було встановлено для застосування відповідної пільги необхідність розташування земельної ділянки саме на територіях, де були наявні активні бойові дії.
Відповідач вказує, що згідно змін, внесених Законом №3050-ІХ, у контролюючого органу відсутні підстави для не нарахування податкового зобов'язання, а у позивача відсутні пільги щодо сплати загального мінімального податкового зобов'язання за земельні ділянки, сільськогосподарських угідь за 2022 рік.
Суд враховує, що обов'язок нарахування та сплати загального мінімального податкового зобов'язання за земельні ділянки, сільськогосподарських угідь, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії фізичним особам за 2022 рік Законом №3050-ІХ було відновлено ретроспективно, а саме не лише щодо правовідносин, які виникають після набуття чинності з 06.05.2023, а й щодо зобов'язань за 2022 рік.
В той же час, суд зазначає, що відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.
Враховуючи те, що у спірному податковому повідомленні-рішенні від 18.08.2023 визначено відповідне податкове зобов'язання за 2022 рік, при цьому Законом №2120-ІХ (який набрав чинності з 17.03.2022) внесені до Податкового кодексу України зміни, зокрема, які передбачали пільгу щодо не нараховування та не сплати такого податкового зобов'язання за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії (п.п. 69.15 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»), суд дійшов висновку, що контролюючим органом протиправно не враховано норми Закону №2120-ІХ, що діяли в період 2022 року.
Зміни в цей підпункт внесені Законом № 3050-ІХ у 2023 році. Застосування відповідачем Закону № 3050-ІХ у спірних правовідносинах не відповідає принципу правової визначеності, складовою якого є принцип легітимних очікувань, який має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування чинних норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій.
Отже, оскаржуване рішення відповідача не відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною 2 статті 2 КАС України, позаяк прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, а тому є протиправним і підлягає скасуванню.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на вищевикладене, враховуючи те, що вимоги задоволені, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд
Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.08.2023 №536369-24/05-29.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Донецькій області форми «МПЗФ» від 18.08.2023 №536369-24/05-29 про визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2022 рік у сумі 5581,31 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (ідентифікаційний код 44070187, 87515, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Італійська, б.59) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено і підписано в нарадчій кімнаті 05.11.2024.
Суддя І.Г. Аляб'єв