Україна
Донецький окружний адміністративний суд
04 листопада 2024 року Справа№200/3256/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Христофорова А.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 200/3256/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
06 липня 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду, через систему "Електронний суд", надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії від 23.06.2023 № 05665000899 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.06.2023 року зарахувавши до пільгового стажу роботи, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. N 202 з повним робочим днем під землею, згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 : - до стажу роботи який передбачений Постановою КМУ від 31.03.1994 р. N 202 періоди роботи з 10.01.2000 по 20.05.2003, з 09.06.2003 по 30.04.2007, з 14.05.2007 по 04.12.2007, з 05.09.2018 по 26.09.2018, - на провідній посаді періоди роботи з 04.12.2007 по 29.10.2008, з 18.11.2008 по 11.01.2009, з 19.01.2009 по 13.04.2009, з 18.05.2009 по 01.12.2014, з 02.12.2014 по 21.02.2016, з 07.04.2016 по 04.05.2016, з 17.05.2017 по 05.09.2018, з 26.09.2018 по 16.06.2023, із застосуванням роз'яснень Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.09.2023 року по справі 200/3256/23, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправними дії, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 23.06.2023 № 05665000899 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (юридична адреса: 36014, Полтавська область, м. Полтава, вул. Соборності, 66; код ЄДРПОУ: 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 16.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202 періодів відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 : на провідній посаді: з 04.12.2008 по 10.12.2008, з 20.05.2009 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 01.12.2014, з 01.05.2016 по 04.05.2016, з 13.07.2016 по 12.10.2016, з 17.05.2017 по 26.05.2017, з 05.09.2018 по 11.09.2018, з 01.01.2019 по 04.01.2019, з 01.05.2019 по 01.05.2019, з 01.05.2020 по 05.05.2020, з 01.08.2020 по 01.08.2020, з 01.02.2021 по 01.02.2021, з 01.08.2021 по 01.08.2021, з 01.03.2022 по 01.03.2022, з 01.04.2022 по 24.04.2022, з 01.05.2022 по 06.05.2022, з 01.09.2022 по 01.09.2022, з 01.01.2023 по 01.01.2023; та періодів: з 22.01.2000 по 01.02.2000, з 09.04.2001 по 09.05.2001, з 10.05.2001 по 15.05.2001, з 01.07.2003 по 06.07.2003, з 14.05.2007 по 04.12.2007, з 05.09.2018 по 11.09.2018. В задоволенні іншої частини позовних вимог, відмовлено.
До суду, через систему електронний суд, надійшла заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення, в якій остання зазначила, що в результативній частині судового рішення не вирішено судом питання про зарахування періоду роботи позивача на провідній посаді з 05.12.2007 по 29.10.2008 до пільговго стажу роботи, який як було встановлено судом, підтверджено записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , а саме: 04.12.2007 позивача переведено на посаду прохідника підземного 5-го розряду з повним робочим днем в шахті на дільниці ПР-4; 29.10.2008 позивача звільнено з займаної посади за власним бажанням. Тобто, вказує представник, під час ухвалення рішення суд, щодо однієї з позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, не ухвалив рішення, що є підставою для ухвалення додаткового рішення.
Так, правилами статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Таким чином, можливість ухвалення у справі додаткового рішення виникає зокрема, з метою вирішення питання щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, з вирішення позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача зарахувати ОСОБА_1 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до пільговго стажу роботи на провідній посаді період його роботи з 05.12.2007 по 29.10.2008, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Згідно ч. 2, 3 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи та заяву позивача про ухвалення додаткового рішення, суд дійшов висновку про розгляд заяви в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Так, під час розгляду справи судом досліджувалися спірні періоди роботи позивача, та суд у мотивувальній частині рішенні від 11.09.2023 року прийшов до висновку, що періоди з 22.01.2000 по 01.02.2000, з 09.04.2001 по 09.05.2001, з 10.05.2001 по 15.05.2001, з 01.07.2003 по 06.07.2003, з 14.05.2007 по 29.10.2008, з 18.11.2008 по 03.12.2008, з 04.12.2008 по 10.12.2008, з 20.05.2009 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 01.12.2014, з 01.05.2016 по 04.05.2016, з 13.07.2016 по 12.10.2016, з 17.05.2017 по 26.05.2017, з 05.09.2018 по 11.09.2018, з 01.01.2019 по 04.01.2019, з 01.05.2019 по 01.05.2019, з 01.05.2020 по 05.05.2020, з 01.08.2020 по 01.08.2020, з 01.02.2021 по 01.02.2021, з 01.08.2021 по 01.08.2021, з 01.03.2022 по 01.03.2022, з 01.04.2022 по 24.04.2022, з 01.05.2022 по 06.05.2022, з 01.09.2022 по 01.09.2022, з 01.01.2023 по 01.01.2023, підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202.
Крім того судом під час розгляду справи було досліджено трудову книжку позивача серії НОМЕР_1 , що видана на його ім'я 04.09.1996, та встановлено, що: 14.05.2007 позивача прийнято до ТОВ "Ремшахтастрой" на посаду гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток 3-го розряду підземного з повним робочим днем у шахті; 04.12.2007 позивача переведено на посаду прохідника підземного 5-го розряду з повним робочим днем в шахті на дільниці ПР-4; 29.10.2008 позивача звільнено з займаної посади за власним бажанням.
Тобто судом було встановлено, що у період з 14.05.2007 по 04.12.2007, та з 05.12.2007 по 29.10.2008 (період з 14.05.2007 по 29.10.2008), позивач працював на посадах, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202.
Проте, як встановлено судом, в результативній частині рішення по цій справі не вирішено питання про зарахування позивачу періоду роботи на провідній посаді з 05.12.2007 по 29.10.2008 до пільговго стажу роботи, який, як було встановлено під час ухвалення рішення, підтверджено записами трудової книжки серії НОМЕР_1 , а саме: 04.12.2007 позивача переведено на посаду прохідника підземного 5-го розряду з повним робочим днем в шахті на дільниці ПР-4; 29.10.2008 позивача звільнено з займаної посади за власним бажанням.
Суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Суд констатує тотожність правила на вихід на пенсію згідно ст. 14 Закону №1788-XII та ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV.
Згідно ч. 6 ст. 56 Закону №1788-XII при призначенні пенсій на пільгових умовах відповідно до ст.13 і 14 та пенсій за вислугу років відповідно до статті 55 цього Закону провадиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цими статтями, за умови, що зазначені роботи дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі списками № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383).
П.10 Порядку № 383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637).
Відповідно до п.1, 2 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно з п.20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Міністерством праці та соціальної політики України та Міністерством фінансів України.
Аналіз вищезазначених положень свідчить, що право особи на призначення пільгової пенсії має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала на роботах, віднесених до Списків № 1 або № 2, і необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт за Списком № 1 або № 2.
Так, відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , що видана на ім'я позивача 04.09.1996, судом, поряд з іншим, встановлено, що 14.05.2007 останнього прийнято до ТОВ "Ремшахтастрой" на посаду гірничого робітника з ремонту гірничих виробіток 3-го розряду підземного з повним робочим днем у шахті; 04.12.2007 позивача переведено на посаду прохідника підземного 5-го розряду з повним робочим днем в шахті на дільниці ПР-4; 29.10.2008 позивача звільнено з займаної посади за власним бажанням.
Суд зазначає, що КМУ 31.03.1994 прийнято постанову № 202 Про затвердження Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, яка чинна на час розгляду справи.
Відповідно до п. І, ІІ Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, до зазначених вище робіт зокрема відносяться підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю); підземні гірничі роботи в рудниках для видобутку руд та інших корисних копалин з вмістом (в тому числі і у вміщуючих породах) двоокису кремнію 10 відсотків і більше або за наявності газодинамічних явищ, гірничих ударів: бурильники шпурів (крім зайнятих на видобутку руд чорних і кольорових металів); бурильники свердловин (підземні); гідромоніторники підземні; гірники підземні; гірники з ремонту гірничих виробок; гірничі майстри і механіки добувних і підготовчих (гірничо-капітальних) дільниць; гірничі майстри підземних дільниць; гірничомонтажники підземні; електрослюсарі підземні; енергетики підземних дільниць, їх заступники та помічники; кріпильники; майстри-підривники, підривники; машиністи бурових установок (крім машиністів бурових установок на підземному видобутку руд) та їх помічники; машиністи вантажних автомобілів (підземні); машиністи вібронавантажувальних установок; машиністи екскаваторів (підземні); машиністи електровозів (підземні); машиністи змішувальних установок гідрозакладання; машиністи навантажувальних машин; машиністи навантажувально-доставних машин; машиністи підіймальних машин (підземні); машиністи підземних установок; машиністи прохідницьких комплексів; машиністи скреперних лебідок; механіки підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних дільниць, їх заступники і помічники; начальники підземних змін; роздавальники ВР; стволові (підземні).
Відповідно до п. 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою КМУ від 23.06.2014 № 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.
Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.
Відповідно до положень ст.5 Закону № 1058-IV, у редакції, що діяла на час звернення за призначенням пенсії, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням.
Ст.114 Закону №1058-IV врегульовано питання призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.
Згідно з абз.1 ч.2 цієї статті страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом № 1058-IV питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом № 1788-XII.
Відповідно до ст. 56 Закону № 1058-IV до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
При цьому, суд зазначає що положеннями ст.62 Закону № 1058-IV передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється КМУ. Зазначене узгоджується з положеннями ст. 48 КЗпП України.
В той же час, відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно ч.3 ст.44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
На підставі п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок № 22-1) (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), при прийманні документів працівник сервісного центру:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01.01.2004, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч.3 ст.24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про витребування з відповідних інформаційних систем необхідних відомостей, передбачених пунктом 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 6). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних системах та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповіді органу, який веде відповідний інформаційний реєстр.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно із положеннями п.4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Отже, відповідач як суб'єкт владних повноважень має право витребувати додаткові документи з метою належного розгляду заяви про призначення пенсії.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202 (далі Постанова №202).
Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.
Суд зазначає, що суб'єктом владних повноважень в оскаржуваному рішенні взагалі не зазначено, які саме періоди роботи позивача не зараховані до пільгового стажу та з яких саме підстав.
Верховний Суд в постанові від 24.04.2019 року в справі №815/1554/17, аналізуючи практику Європейського Суду з прав людини, вказав на те, що принцип правової визначеності має застосовуватись не лише на етапі нормотворчої діяльності, а й під час безпосереднього застосування існуючих норм права, що даватиме можливість особі в розумних межах передбачати наслідки своїх дій, а також послідовність дій держави щодо можливого втручання в охоронювані Конвенцією та Конституцією України права та свободи цієї особи.
Як вже зазначалося судом, оскаржуване рішення не містить конкретних періодів роботи позивача, які не зараховані до пільгового стажу.
Вказане не відповідає загальному принципу правової визначеності.
Тому, період з 05.12.2007 по 29.10.2008 підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. №202.
З огляду на вказане, суд вважає вимогу позивача про зобов'язання відповідача зарахувати відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з зарахуванням до пільгового стажу за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до пільгового стажу його роботи на провідній посаді період з 05.12.2007 по 29.10.2008.
Таким чином, ураховуючи, що у спірному рішенні про відмову у призначенні пенсії відповідач не вказав періоди, які не зараховані до пільгового стажу, з метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи те, що суд у своєму рішенні від 11.09.2023 по цій справі визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відмову в призначенні пенсії від 23.06.2023 № 05665000899 ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з зарахуванням до пільгового стажу за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202 періоду його роботи відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 на провідній посаді з 05.12.2007 по 29.10.2008.
Керуючись статями 243, 246, 252, 255, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 200/3256/24 - задовольнити.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (юридична адреса: 36014, Полтавська область, м. Полтава, вул. Соборності, 66; код ЄДРПОУ: 13967927) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ) від 16.06.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст.114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з зарахуванням до пільгового стажу за ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Постанови КМУ від 31.03.1994 р. № 202 періоду його роботи відповідно до записів трудової книжки серії НОМЕР_1 на провідній посаді з 05.12.2007 по 29.10.2008.
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 04 листопада 2024 р.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя А.Б. Христофоров