Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
04 листопада 2024 року Справа №200/7519/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо припинення нарахування та виплати мені пенсії з 01.10.2024; Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Донецькій області з 01.10.2024 відновити нарахування та виплату мені пенсії на рахунок в АТ «Ощадбанк» із виплатою заборгованості, яка виникла за період з 01.10.2024 по дату відновлення виплати пенсії.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суд після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст.161 КАС України.
Згідно з ч. 3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивачем до позовної заяви не надано платіжне доручення про сплату судового збору відповідно до норм Закону України «Про судовий збір».
Позивачем в позовній заяві викладено клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач не має змоги сплатити судовий збір. Зазначає, що пенсія є єдиним джерелом доходу позивача, яка не з його вини не виплачується.
Розглянувши клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» та ч. 1 ст. 133 КАС України передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір належних до оплати судових витрат або звільнити від їх оплати повністю або частково.
Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що підставою для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору, відстрочення або розстрочення його сплати є знаходження сторони у тяжкому майновому стані, який не дає можливості сплатити судовий збір. Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість сплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з позовною заявою. Відповідна позовна заява розглядається судом виходячи з наведених у ній обставин, підтверджених належними доказами. Разом з тим, матеріали позовною заяви та додатки не в повній мірі відображають скрутний майновий стан позивача та не містять необхідних обставин і достатніх доказів щодо майнового стану позивача чи інших підстав для відстрочення сплати судового збору. Позивач зазначаючи про відсутність доходів, з яких може бути сплачений судовий збір надає лише довідку з Державного реєстру фізичних осіб платників податків ДПС України про суми виплачених доходів за 2022 по 2024 роки з яких вбачається, що за зазначені періоди позивач не отримував ніякого доходу, однак сам по собі факт відсутності інформації в базах даних ДПС України щодо отриманих доходах не свідчать про неможливість сплати судового збору.
Позивач звернувся до суду з позовом щодо припинення пенсії з 01.10.2024, разом з тим не надає довідку про суму пенсії яку отримує, тому суд не може зробити висновок, щодо того, що позивач не має можливості сплатити судовий збір у розмірі передбаченому Законом України «Про судовий збір».
Також не надано докази, того що розмір судового збору, який необхідно сплатити перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Підставою для вчинення судом дій, зазначених у ст.8 Закону України «Про судовий збір», є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві, яка подається до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.77 КАС України, повинна довести ті обставини і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Вказаною нормою передбачено право суду, а не його обов'язок щодо відстрочення сплати судового збору, при цьому, ст.129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Загальні засади щодо відстрочення або розстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати наділяють суд правом а не обов'язком. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних доказів та обставин справи, що впливають на задоволення клопотання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.8 Закону України «Про судовий збір» та ст.133 КАС України, за змістом яких рішення про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд може прийняти лише у випадку, якщо при дослідженні доказів та встановленні інших обставин справи, дійде висновку про можливість задоволення відповідного клопотання.
Обґрунтування обставин, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору, виходячи з вимог ст.72-77 КАС України покладається на особу, яка звертається з відповідним клопотанням.
Європейський суд з прав людини також вказав, що гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов'язків» (Рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11.10.2001, п.65; Рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26.10.2000).
Інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення у справі «Креуз проти Польщі», від 19.06.2001).
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (Рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20.02.2014, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26.07.2005).
Таким чином, суду не надано достатніх доказів на підтвердження відсутності коштів у позивача для сплати судового збору, а саме лише посилання позивача на складне фінансове становище не може бути підставою для звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 09.11.2023 №3460-IX визначено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 01.01.2024 становить 3028 гривень.
Відповідно до ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подачу даного позову в сумі 968,96 гривень (3028,00грн. х 04, х 0,8).
У зв'язку з чим, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 968,96 гривень за подачу даного позову до Донецького окружного адміністративного суду за наступними реквізитами: отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) 37967785; банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.); код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача (ІВАN): UA 308999980313111206084005658; код класифікації доходів бюджету 22030101. Призначення платежу: «Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа), код ЄДРПОУ 35099148 (суду, де розглядається справа)» та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір».
Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч.2 ст.169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, позовна заява подана позивачем без дотримання вимог ч. 3 ст. 161 КАС України та підлягає залишенню без руху.
У зв'язку з чим, позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 гривень.
Також слід роз'яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у встановлений строк, відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява буде повернута позивачеві.
Керуючись ст.133, 161, 169, 248, 256, 293, 294, 370 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 968,96 гривень, або доказів на підтвердження скрутного фінансового стану, роз'яснивши при цьому позивачеві, що у разі не усунення недоліків позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В. Шинкарьова