04 листопада 2024 рокуСправа №160/4331/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши матеріали заяви представника відповідача ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні у справі №160/4331/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.04.2024 року рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
28.10.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 про виправлення описки в судовому рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 по справі № 160/4931/24, зазначивши правильно РНОКПП позивача - НОМЕР_1 , замість помилково зазначеного - 230040432.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 253 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів.
Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Суд, виправляючи описку у своєму рішенні, не може змінювати зміст цього рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Аналогічна позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року № 14, в якій передбачено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.
Так, судом встановлено, що у абз. 1 та 4 резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року у справі №160/4331/24 помилково зазначено РНОКПП позивача « НОМЕР_2 », замість правильного « НОМЕР_1 ».
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає за необхідне виправити описку допущену у абз. 1 та абз. 4 резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року у справі №160/4331/24, зазначивши РНОКПП позивача « НОМЕР_1 », замість помилково зазначеного « НОМЕР_2 ».
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заяви представника відповідача ОСОБА_1 про виправлення описки, у зв'язку з чим остання підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді у період з 28.10.2024 року по 01.11.2024 року у відпустці, питання щодо розгляду заяви про виправлення описки у судовому рішенні розглянуто - 04.11.2024 року.
Керуючись ст. ст. 243, 248, 253, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 про виправлення описки у судовому рішенні у справі №160/4331/24 за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Виправити описку у абз. 1 та абз. 4 резолютивної частини рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.04.2024 року у справі №160/4331/24, зазначивши РНОКПП позивача « НОМЕР_1 », замість помилково зазначеного « НОМЕР_2 ».
Копію ухвали про виправлення описки надіслати особам, які брали участь у справі.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець