04 листопада 2024 рокуСправа № 160/28810/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бухтіярова М.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної казначейської служби України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
29.10.2024 через підсистему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної казначейської служби України, в якій просить:
-визнати протиправними дії територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області щодо нарахування та виплати судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з 01.01.2024 року по 31.08.2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді в розмірі 2102,00 грн;
-зобов'язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року включно, з 01.01.2024 року по 31.08.2024 року включно на підставі частин 2, 3, 4 статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2023 року складає 2 684,00 грн., на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн., з урахуванням надбавки за вислугу років у розмірі 60% від посадового окладу, з утриманням сум передбачених законом податків та обов'язкових платежів при їх виплаті;
-визнати протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з 01.01.2024 року по 31.08.2024 року, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2023 року у розмірі 2 684,00 грн., з 1 січня 2024 року у розмірі 3028,00 гривень;
-зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області з єдиного рахунку державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень суду на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з 01 січня 2024 року по 31 серпня 2024 року включно.
У позовних вимогах позивач також просить допустити до негайного виконання рішення суду в частині зобов'язання нарахувати та виплатити суддівську винагороду за один місяць.
Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.10.2024 позову присвоєно єдиний унікальний номер судової справи №160/28810/24 та дана адміністративна справа розподілена судді Бухтіяровій М.М.
Згідно з частиною восьмою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) питання про відкриття провадження в адміністративній справі суддя вирішує протягом п'яти днів з дня надходження до адміністративного суду позовної заяви, заяви про усунення недоліків позовної заяви у разі залишення позовної заяви без руху, або отримання судом у порядку, визначеному частинами третьою - шостою цієї статті, інформації про місце проживання (перебування) фізичної особи.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду.
Щодо строку звернення до суду.
Згідно із ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про виплату належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі відносини врегульовані положеннями статті 233 КЗпП України.
Відповідно до ч.2 ст.233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Водночас, відповідно до ч.1 та ч.2 ст.233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року), працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Таким чином, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01 жовтня 2024 року у справі № 160/21959/23, від 12 вересня 2024 року у справі № 380/6701/24, від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 380/15245/22.
Пунктом 1 глави ХІХ «Прикінцеві положення» Кодексу законів про працю України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Таким чином, зі скасуванням карантину встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) відпали підстави для продовження строків, визначених статтею 233 КЗпП України.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем до позовної заяви долучено заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
При вирішенні заяви позивача судом враховано також наступне.
24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та на час вирішення клопотань не припинений та не скасований.
В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.
Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
З огляду на викладене, враховуючи наведені позивачем обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, а також виходячи із завдань адміністративного судочинства в умовах воєнного стану, суд на час вирішення питання про відкриття провадження у справі не вбачає правових підстав для відмови позивачу у задоволенні її заяви та вважає за необхідне визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу пропущений строк звернення до суду із цим позовом.
Підстави для повернення адміністративного позову або відмови у відкритті провадження у справі відсутні.
Згідно частиною третьою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 1 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Відповідно до частини третьої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини 6 статті 12 КАС України, для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: 1) прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
У відповідності до положень статті 51-3 Закон України «Про запобігання корупції» судді є особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити розгляд справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
За змістом частиною 2 статті 173 КАС України завданням підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Частиною 1 статті 180 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи.
Частиною 4 статті 9 КАС України визначено обов'язок суду вжити визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З метою виконання обов'язку, покладеного на суд частиною 4 статті 9 КАС України, щодо вжиття визначених законом заходів, необхідних для з'ясування всіх обставин у справі, суд вважає за необхідне витребувати у відповідача-1 додаткові докази у справі, а саме: довідку про розмір нарахованої, утриманої та фактично виплаченої суддівської винагороди позивачу за період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з 01 січня 2024 по 31 серпня 2024 року включно.
Керуючись ст. ст.9, 12, 72, 80, 160 - 162, 171 - 173, 179, 180, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Прийняти позов до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі №160/28810/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, Державної судової адміністрації України, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державної казначейської служби України, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити позивачу строк звернення до адміністративного суду із цим позовом у адміністративній справі №160/28810/24.
Розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
Підготовче засідання призначити на 28.11.2024 о 14:00 год., яке відбудеться за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, буд. 5, зала судових засідань №3.
Здійснювати розгляд адміністративної справи суддею Бухтіяровою М.М. одноособово.
Запропонувати відповідачам, у разі невизнання позову, подати до суду відзив на позов разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відзивом із зазначенням причин їх неподання) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, відповідно до вимог ст. 162 КАС України.
Запропонувати позивачу подати відповідь на відзив разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь (в разі неможливості їх подання - зазначити докази, які не можуть бути подані разом з відповіддю із зазначенням причин їх неподання) та документами, що підтверджують надіслання (надання) відповіді і доданих до неї доказів відповідачам - у п'ятиденний строк з дня отримання відзиву на позов, у разі його подання відповідачем, дотримуючись вимог ст. ст. 162, 163 КАС України.
Запропонувати відповідачам подати заперечення у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив, у разі його подання позивачем, дотримуючись вимог ст.ст. 162, 164 КАС України.
Витребувати у Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області:
- довідку про розмір нарахованої, утриманої та фактично виплаченої суддівської винагороди судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за період з 01 липня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з 01 січня 2024 по 31 серпня 2024 року включно.
Витребувані документи надати до суду у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
У разі якщо особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 149 КАС України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Встановити третій особі строк для надання пояснень щодо позову або відзиву протягом десяти днів з дня їх отримання.
Роз'яснити третій особі, що відповідно до приписів ч.2 ст.165, ч.ч.3-4 ст.162 КАС України копія пояснень третьої особи щодо позову або відзиву та доданих до них документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) пояснень до суду, а до цих пояснень мають бути додані докази, які підтверджують обставини, на яких вони ґрунтуються; документи, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до них доказів іншим учасникам справи.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі.
Особам, які беруть участь у справі, направити повістки про виклик до суду.
Звернути увагу часників справи на належні їм процесуальні права і обов'язки, що передбачені статтями 44, 45, 47 КАС України.
Учасники справи, їх представники допускаються до участі у судовому засіданні при наявності документа, що посвідчує особу кожного, та документа, що засвідчує повноваження їх представників.
Учасникам справи:
- заяви, клопотання, заперечення, пояснення щодо суті справи подавати до суду у письмовому вигляді, використовуючи переважно систему «Електронний суд», з доказами надсилання на адресу іншим учасникам справи, з дотриманням визначених законом чи судом процесуальних строків та відповідно до вимог, серед іншого, статей 166, 167 КАС України.
Проінформувати учасників справи про обов'язковість як для учасників судового процесу, так і для суду, дотримання передбачених статтею 2 КАС України засад (принципів) адміністративного судочинства, одними з яких є розумність строків розгляду справи та неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Приймаючи рішення щодо вчинення процесуальних дій під час розгляду справи в умовах воєнного стану, пріоритетом вважати нормативні приписи статті 3 Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Інформацію щодо даної адміністративної справи учасники справи можуть отримати на офіційному порталі судової влади України у мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://adm.dp.court.gov.ua/sud0470/gromadyanam/csz/).
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Бухтіярова