про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
04 листопада 2024 р. Справа № 120/14616/24
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Чернюк Алла Юріївна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами вважаю, що заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статтей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Окрім того, відповідно до частини шостої статті 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно частин першої- другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п'ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Відповідно до пункту першого глави XIX "Прикінцеві положення" КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 р. № 383 "Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338 і постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 р. № 1236" дію карантину через COVID-19 продовжено до 30 червня 2023 року.
З огляду на вказане, право на звернення до суду із цим позовом, відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року), не обмежене будь-яким строком, при цьому, строк визначений частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19 липня 2022 року, продовжено на строк дії карантину до 30.06.2023 р.
Тобто, після 30.06.2023 р. підлягають застосуванню строки визначені ст. 233 КЗпП України, зокрема, в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Так, предметом спору, серед іншого, є не виплата додаткової винагороди з 01.08.2022 р. по 31.12.2022 р., отже на спірні правовідносини, щодо нарахування та виплати винагороди за даний період поширюється норма статті 233 КЗпП України чинна з 19.07.2022 р. Відтак, позивач має в тримісячний строк звернутись до суду, в той час, як звернувся до суду 30.10.2024 р., тобто із пропуском строку.
Представник позивача в позовній заяві вказує, що порушення є триваючим, однак такі аргументи до уваги не приймаються, адже законодавець чітко визначив строки звернення із вимогами стосовно стягнення заробітної плати, а саме, три місяці з дня коли особа дізналась, або повинна була дізнатись про порушення своїх прав.
Відтак, строк звернення становить 3 місяці з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Слід вказати, що про порушення свого права позивач мав дізнатись з моменту не отримання спірної виплати, тобто з вересня 2022 р. по січень 2023 р.
Так, представник позивача, обґрунтовуючи причини пропуску строку звернення зазначає, що позивач, як військовослужбовець не міг вільно переміщатись, що перебування останнього на службі, в тому числі в зоні проведення бойових дій, унеможливлювало своєчасне звернення до суду.
Так, перебування позивача на військовій службі (в тому числі в зоні проведення бойових дій) у період з серпня 2022 р. по жовтень 2024 р. (дата звернення до суду), ймовірно може бути підставою для поновлення строків звернення до суду, однак дану обставину слід підтвердити відповідними доказами.
В той же час, до позовної заяви долучено лише довідку №5089 від 02.03.2023 р. , яка дійсно посвідчує, що з 01.08.2022 р. по 31.12.2022 р. позивач перебував в зоні бойових дій. Також долучено службове посвідчення позивача, однак воно не посвідчує факт перебування позивача на військовій службі в іншому місці, ніж м. Вінниця (місце проживання позивача) чи перебування в зоні бойових дій.
Відтак, позивачем не надано доказів його перебування на військовій службі в період з 01.01.2023 р. по 30.10.2024 р. в іншому місті, ніж м. Вінниця чи перебування в зоні бойових дій.
А отже, слід надати докази перебування позивача на військовій службі саме в період з 01.01.2023 р. по 03.10.2024 р. в іншому місті, ніж м. Вінниця чи перебування в зоні бойових дій, з метою вирішення питання щодо поважності причин пропуску строків звернення до суду (зокрема, але не виключно довідки з військової частини).
За правилами визначеними частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду, шляхом надання доказів його перебування на військовій службі з 01.02.2023 р. по 30.10.2024 р.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Чернюк Алла Юріївна