Єдиний унікальний номер: 448/1519/24
Провадження № 2/448/577/24
(повний текст)
23.10.2024 року Мостиський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Кічака Ю.В.,
при секретарі судового засідання Тхір О.Т.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м.Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович про визнання права власності в порядку спадкування, -
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 звернулися до суду із зазначеним позовом, покликаються на те, що житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області відносився до суспільної групи «колгоспний двір» та станом на 15.04.1991 року головою такого був ОСОБА_6 , 1939р.н., а членами такого ОСОБА_7 , 1945р.н. (дружина голови двору), ОСОБА_2 , 1970р.н., (син голови двору), ОСОБА_1 , 1966р.н., (дочка голови двору), ОСОБА_3 , 1987р.н. (онука), ОСОБА_8 , 1988р.н. (онука), ОСОБА_5 , 1990р.н. (онук) та ОСОБА_1 , 1963р.н. (зять), а виходячи із принципу рівності часток у майні колгоспного двору, кожен із даних осіб володіли станом на 15.04.1991р. часткою у розмірі по 1/8 у такому майні.
Зазначили те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_7 , після смерті якої відкрилась спадщина на належне їй майно, в тому числі на 1/8 частку у майні колгоспного двору. Ствердили, що після смерті ОСОБА_7 спадщину прийняла дочка ОСОБА_1 (позивачка). Факт прийняття нею спадщини стверджується спільним проживанням разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого строку не заявила про відмову від прийняття спадщини. З огляду на що вважає, що її, ОСОБА_1 , частка у спірному житловому будинку збільшилась і становить 2/8 частки (1/8 частка, яка належала їй як члену колгоспного двору та 1/8 частки, яку вони успадкувала після смерті матері ОСОБА_7 ).
Вказують, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер голова двору - спадкодавець ОСОБА_6 , котрий за життя всім своїм майном розпорядився, склавши заповіт на користь дочки - позивачки ОСОБА_1 , яка прийняла дану спадщину. З огляду на що вважають, що її, позивачки ОСОБА_1 частка у спірному житловому будинку збільшилась і становить: 3/8 частки (1/8 частка, яка належала їй, як члену колгоспного двору, 1/8 частка, яку вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_7 і 1/8 частки, яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_6 )
Покликаються на те, що з метою оформлення своїх спадкових прав звернулись до нотаріуса, однак у позасудовому порядку отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на спірний житловий будинок не мають можливості, так як такий відносився до суспільної групи «колгоспний двір».
Ствердили, що у зв'язку з відсутністю належних правовстановлюючих документів на спірне будинковолодіння, нотаріус роз'яснив їм звернутися до суду із позовною заявою про визнання права власності.
З огляду на наведене, просять суд визнати за ними, позивачами право власності на спірне будинковолодіння за вищевказаною адресою, зокрема: за позивачкою ОСОБА_1 право власності на 3/8 частки житлового будинку з господарськими спорудами по АДРЕСА_1 , а за позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 по 1/8 частці у такому за кожним.
Ухвалою судді від 23.08.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено провести розгляд справи в порядку загального позовного провадження; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті (відзиву, відповіді на відзив, заперечення на відповідь).
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , в підготовче судове засідання не з'явились, однак подали через канцелярію суду заяви, в яких зазначили, що підтримують позовні вимоги в повному обсязі, просять розглядати справу за наявними матеріалами без їх участі.
Представник відповідача - Мостиської міської ради Львівської області в підготовче судове засідання не з'явився, проте надіслав на адресу суду клопотання в якому зазначив, що не заперечують проти позовних вимог та просять розглядати справу у їх відсутності.
Третя особа - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Р.С. в підготовче судове засідання не з'явився, проте надіслав заяви-повідомлення від 27.09.2024р.; копії сторінок із спадкової справи за №17/24, заведеної після смерті ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та спадкової справи за №314/2019, заведеної після смерті ОСОБА_7 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також клопотання про здійснення розгляду даної справи у його відсутності.
Оскільки розгляд справи відбувся за відсутності учасників справи, то відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
У ч.4 ст.206 ЦПК України зазначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи. Кожна сторона повинна довести обставин, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, що врегульовано частиною 3 ст.12 ЦПК України.
Судом встановлено, що будинковолодіння по АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області відносилося до суспільної групи «колгоспний двір», головою якого був ОСОБА_6 , 1939р.н., а членами такого: ОСОБА_7 , 1945р.н. (дружина голови двору), ОСОБА_2 , 1970р.н., (син голови двору), ОСОБА_1 , 1966р.н., (дочка голови двору), ОСОБА_3 , 1987р.н. (онука), ОСОБА_8 , 1988р.н. (онука), ОСОБА_5 , 1990р.н. (онук) та ОСОБА_1 , 1963р.н. (зять), що підтверджується виписками із по-господарської книги по селі Воля Садківська Яворівського району, - про суспільну групу двору та склад його членів станом з 01.04.1988-15.04.1991р.р. Всі зазначені члени колгоспного двору станом на 15.04.1991 року зберегли право на частку в майні такого.
Згідно вимог ст.7 Конституції СРСР 1936 року колгоспним двором є родинно-трудове об'єднання осіб, всі або більшість працездатних членів якого є членами колгоспу, беруть участь особистою працею в колгоспному виробництві, отримують основні доходи від суспільного господарства колгоспу і, крім того, ведуть особисте підсобне господарство на присадибній земельній ділянці.
Відповідно затверджених ЦСУ СРСР 13 квітня 1979 року № 11215 «Вказівок по веденню погосподарського обліку в сільських радах народних депутатів», визначення в сільській місцевості громадського типу господарства в погосподарській книзі та відомостей щодо членів колгоспного двору, що має правове значення, було покладено на сільські ради.
Надалі порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 12 травня 1985 року № 5-24/26, а згодом - Вказівками, затвердженими постановою Держкомстату СРСР від 25 травня 1990 року № 69.
Згідно з п.9 зазначених Вказівок окремим господарством є особи, що проживають разом та ведуть спільне домашнє господарство.
Відповідно до змісту Вказівок №5-24/26 і №69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім'ї). Особи, які працюють у колгоспі, але не є членами колгоспу, належать до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.
Згідно Закону України «Про власність» від 15.04.1991 року, пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» № 20 від 22.12.1995 року, право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).
Відповідно до ст.ст.120, 123 ЦК УРСР (в редакції 1963 року), чинного на час існування колгоспних дворів, майно колгоспного двору належало його членам на праві сумісної власності. Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору.
Спори щодо майна колишнього колгоспного двору мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору.
Виходячи з вимог ст.ст.120, 123 ЦК України в редакції 1963 року, які діяли станом на 15.04.1991р. і регулювали власність колгоспного двору, право на майно колгоспного двору (спірне будинковолодіння) в рівних частках мали: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_1 , тобто кожен по 1/8 частці будинковолодіння за вищевказаною адресою.
ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_7 .
До складу даної спадщини входило право на 1/8 частку спірного будинковолодіння за вищевказаною адресою, що належала їй як члену колгоспного двору.
Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_7 за життя своїм майном не розпорядилася, заповіту не склала. У зв'язку з відсутністю заповіту, спадкування здійснюється за законом.
Згідно матеріалів справи, зокрема довідки, виданої виконавчим комітетом Мостиської міської ради Львівської області від 10.06.2024 року, спадкодавець ОСОБА_7 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час смерті була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 ., разом із нею проживали, в тому числі і дочка ОСОБА_1 (позивачка).
Тобто, в силу ст.1268 ЦК України дочка спадкодавця ОСОБА_7 - ОСОБА_1 , вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7 .
Інші можливі спадкоємці, а саме ОСОБА_6 та ОСОБА_2 , відповідно чоловік і син спадкодавиці ОСОБА_7 заявили про відмову від належних їм часток у спадщині після смерті останньої, що стверджується матеріалам спадкової справи за №314/2019.
Таким чином, ОСОБА_1 (позивачка) стали фактичними власниками 2/8 часток у спірному будинковолодінні (1/8 частка, яка належала їй як члену колгоспного двору та 1/8 частка, яку вона успадкували в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_7 ).
ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_6 .
До складу даної спадщини входило право на 1/8 частку спірного будинковолодіння, що належала йому як члену колгоспного двору.
Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_6 за життя своїм майном розпорядився, а саме 18.06.2020 року склав заповіт, яким усе своє майно заповів своїй дочці ОСОБА_1 . Даний заповіт зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №32.
Відповідно до копій сторінок спадкової справи №17/2024, заведеної після смерті ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , - ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину після смерті останнього (батька), зокрема звернулася в нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини (отже, факт прийняття нею спадщини підтверджується поданою нотаріусу заявою про прийняття спадщини) та отримала Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину спадкового майна. Спадщина, на яку видано свідоцтво, складається із земельної ділянки площею 1,2730га, яка розташована на території Крукеницької сільської ради Мостиського району Львівської області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Тобто, в силу ст.1269 ЦК України позивачка ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_6 .
Інших спадкоємців, які б мали право на обов'язкову частку у спадщині та які б у встановлений законом строк прийняли таку, - судом не встановлено.
Протягом встановленого законом шестимісячного строку, що передбачений ч.1 ст.1270 ЦК України, ОСОБА_1 не заявила про відмову від даної спадщини.
Підсумовуючи вищевказане, суд вважає, що належне спадкодавцю ОСОБА_6 спадкове майно, в тому числі право на 1/8 частку спірного будинковолодіння успадкувала саме - ОСОБА_1 (позивач).
Таким чином, ОСОБА_1 стала фактичним власником 3/8 часток спірного будинковолодіння (1/8 частка, яка належала їй як члену колгоспного двору, 1/8 частка, яку вона успадкувала в порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_7 та 1/8 частка, яку вона успадкувала в порядку спадкування після смерті батька ОСОБА_6 ).
При цьому, нотаріусом позивачам було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину на дане спадкове майно - спірний житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, така відмова була зумовлена відсутністю належних правовстановлюючих документів, виданих на ім'я спадкодавця. Нотаріус роз'яснив позивачам можливість реалізації права на спадкування вказаного житлового будинку в судовому порядку.
Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року №56, передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п.4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).
Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Так, до 01.01.2013р. державна реєстрація права особи на частку у майні колгоспного двору здійснювалась МБТІ, відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року на підставі рішення, яке виносилось сільською радою про розподіл часток майна колгоспного двору.
Пунктом 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших законодавчих актів України» (зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.12.2011 року № 4152- VI) визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно в порядку визначеному цим Законом, буде здійснюватися з 1 січня 2013 року.
З 1 січня 2013 року право власності на нерухоме майно посвідчуються на загальних засадах, свідоцтвом про право власності, що видає державний реєстратор прав з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав майно та їх обтяжень». Згідно з вимогами, які визначені ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державний реєстратор з 01.01.2013 року, не посвідчує прав власності на об'єкт нерухомого майна та не видає свідоцтва про права власності на підставі рішення сільської ради про розподіл часток майна колгоспного двору між його співвласниками.
Отже, через відсутність належних правовстановлюючих документів на спірний будинок з господарськими спорудами за вищевказаною адресою та через належність такого до суспільної групи «колгоспний двір» право позивачів на спірне будинковолодіння не може бути вирішено в позасудовому порядку, у зв'язку з чим такі звернулися до суду із вказаним позовом.
Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копіями свідоцтв про смерть спадкодавців ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ; копіями сторінок із спадкової справи №314/2019, заведеної після смерті ОСОБА_7 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копіями сторінок із спадкової справи №17/2024, заведеної після смерті ОСОБА_6 , котрий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , виписками із погосподарської книги по селі Воля Садківська Яворівського району, - про суспільну групу двору та склад його членів станом з 01.04.1988-15.04.1991р.р.; листом-повідомленням нотаріуса про відмову у оформленні спадкових прав на спірне будинковолодіння; копією технічного паспорта на спірне будинковолодіння; копіями паспортів позивачів; іншими матеріалами справи.
Статтею 55 Конституції України передбачено право кожного на захист своїх прав і свобод від порушень і протиправних посягань будь-якими не забороненими законом засобами.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Права власника майна підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права на належне йому майно за умови, якщо власник не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб.
Відповідно до ч.3 ст.12, ст.81 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.77-78 ЦПК України.
Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Узагальнюючи, суд вважає, що є всі підстави для визнання за позивачкою ОСОБА_1 права власності на 3/8 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області (1/8 частка, що належала їй як члену колгоспного двору + 1/8 частка, яку вона успадкувала після смерті матері ОСОБА_7 + 1/8 частку, яку вона успадкувала після смерті батька ОСОБА_6 ); за позивачами ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_5 - право власності на 1/8 частку такого за кожним з них, що належала їм як членам колгоспного двору.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, ст.200 ч.3, ст.206 ч.4, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 до Мостиської міської ради Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Яксманицький Роман Степанович про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на 3/8 частини житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.
Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.
Визнати за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.
Визнати за ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 право власності на 1/8 частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (до набрання чинності постановою Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» - «Мостиського району») Львівської області.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 04.11.2024 року.
Відомості про учасників справи:
Позивачі:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , проживаючий за адресою: с.Ятвяги, Яворівського району Львівської області, РНОКПП: НОМЕР_2 ;
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ;
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 ;
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 ;
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .
Відповідач: Мостиська міська рада Львівської області, код ЄДРПОУ: 26307500; місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 6, Яворівського району Львівської області;
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Яворівського районного нотаріального округу Львівської області Яксманицький Роман Степанович (місцезнаходження: 81300, м.Мостиська, вул.Грушевського, 22, Яворівського району Львівської області).
Суддя Ю.В. Кічак