ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/9008/24
провадження № 2-др/753/155/24
06 вересня 2024 року Дарницький районний суд м. Києва у складі головуючого судді Трусової Т. О. з секретарем судового засідання Лузовою І. В., розглянувши в судовому засіданні в м. Києві питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справіза позовом ОСОБА_1 , представник позивача: ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , представники відповідача: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про поділ майна подружжя,
21.08.2024 Дарницький районний суд м. Києва ухвалив рішення у цивільній справі № 753/9008/24 за позовом ОСОБА_1 (далі також - ОСОБА_1 , позивачка) до ОСОБА_3 (далі також - ОСОБА_3 , відповідач) про поділ майна подружжя.
Вказаним рішенням позов задоволено в повному обсязі. В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості частки у праві спільної сумісної власності на автомобіль KIA SORENTO, 2016 року випуску, номер кузова: НОМЕР_1 , в розмірі 446 256,00 грн. Також з відповідача на користь позивачки стягнуто судовий збір в розмірі 4 462,56 грн.
Оскільки у позовній заяві містилась вказівка на подання доказів понесених позивачкою витрат позивачки, пов'язаних з розглядом справи, у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України, для вирішення питання про такі витрати суд призначив окреме судове засідання без виклику сторін.
Наведена обставина відповідно до положень частини третьої статті 268 ЦПК України є підставою для ухвалення судом додаткового рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.
У встановлений вказаною нормою п'ятиденний строк від представника позивачки ОСОБА_2 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідача витрат позивачки на оплату послуг з оцінки майна в розмірі 3 500 грн та на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000 грн разом з доказами на підтвердження здійснення таких витрат.
Вирішуючи питання про судові витрати у даній справі, суд застосовує такі процесуальні норми та виходить з таких мотивів.
Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами частини восьмої статті 141 цього Кодексу розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Судом установлено, що відповідно до договору про надання правничої допомоги від 24.03.2024 № 13-24 адвокат Шиян М. М. прийняв на себе зобов'язання надавати правову допомогу позивачці ОСОБА_1 .
За умовами пункту 4.1. цього договору розмір оплати правничої допомоги адвоката (гонорар) сторони визначили у фіксованій сумі 20 000 грн.
Згідно зі складеним адвокатом Шияном М. М. детальним описом виконаних робіт (наданих послуг) від 26.08.2024 на надання правової допомоги у цій справі ним витрачено 12 годин (без урахування його участі у двох судових засіданнях).
Цієї ж дати (26.08.2024) сторони договору про надання правничої допомоги підписали акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), відповідно до якого загальна вартість наданих адвокатом за цим договором послуг (гонорар) становить 20 000 грн.
Факт сплати позивачкою адвокату вказаної грошової суми підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 26.08.2024.
Вищевказані докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження заявленого до відшкодування розміру витрат позивачки ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу у цій справі.
Співмірність та пов'язаність з розглядом справи понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу відповідач не оспорював, клопотання про зменшення їх розміру ним не заявлялось.
Пунктом 1 частини другої статті 141 ЦПК України визначено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Отже з огляду на результат розгляду справи суд покладає на відповідача у повному обсязі понесені позивачкою витрати на професійну правничу допомогу.
Що стосується витрат позивачки, пов'язаних з оплатою послуг з оцінки спірного майна, то підстав для їх покладення на відповідача суд не вбачає.
Так, частиною першою статті 246 ЦПК України визначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Отже за змістом наведеної процесуальної норми сторона може реалізувати право подати докази на підтвердження розміру судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог лише за умови неможливості подання таких доказів до закінчення судових дебатів у справі.
З матеріалів справи убачається, що у позовній заяві було зазначено про те, що витрати позивачки на оплату звіту по оцінку майна складають 3 500 грн з вказівкою на подання доказів на їх підтвердження у визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України строк, а у її прохальній частині містилась вимога про стягнення вказаної суми з відповідача.
До заяви про ухвалення додаткового рішення додано рахунок-фактуру № 3001/24 від 17.04.2024 на оплату за проведення робіт з незалежної оцінки майна в розмірі 3 500 грн та платіжну інструкцію від цієї ж дати (17.04.2024), проте жодних даних про наявність поважних причин, які перешкоджали поданню вказаних доказів до закінчення судових дебатів у справі, позовна заява не містить, такі дані відсутні і у заяві про ухвалення додаткового рішення.
Наведене означає, що докази на підтвердження витрат позивачки на оплату послуг з оцінки майна подано без додержання вимог, встановлених частиною першою статті 246 та частиною восьмою статті 141 ЦПК України, а тому законні підстави для урахування вказаних витрат для цілей розподілу судових витрат у цій справі відсутні.
Керуючись статтями 141, 270 ЦПК України, суд
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 (двадцять тисяч) гривень.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 .
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя:
Повне додаткове рішення складене 05.11.2024.