ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 755/2373/24
провадження № 2/753/10307/24
"05" листопада 2024 р.
Суддя Дарницького районного суду м. Києва Заставенко М.О. вивчивши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по прострочені заборгованості по сплаті аліментів,
07.10.2024 до Дарницького районного суду м. Києва за підсудністю з Дніпровського районного суду м. Києва надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по прострочені заборгованості по сплаті аліментів, у якій позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 1 відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення.
17.10.2024 постановлено ухвалу про залишення вказаного позову без руху, надано строк - 5 днів - для усунення недоліків, вказаних ухвалі.
Ухвала від 17.10.2024 була надіслана позивачу на адресу електронної пошти, вказаної нею у позові. 21.10.2024 ухвалу доставлено до електронної скриньки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р.).
Разом з тим, сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).
Суддя також бере до уваги, що на виконання Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-ІV, ухвалу суду від 17.10.2024 оприлюднено також і в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є безперешкодний - безоплатний та цілодобовий.
За ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Особа на власний розсуд користується своїми процесуальними правами та обов'язками відповідно до зазначених положень, а також положень, визначених ст. ст 43, 49 ЦПК України, але зобов'язана здійснювати їх добросовісно (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).
Відповідно до п.п. 1, 2, 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, судом вжито заходів щодо вручення стороні позивача ухвали від 17.10.2024 про залишення позову без руху, а також її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень з безперешкодним доступом, проте позивач не вчинив дій, спрямованих на усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
З урахуванням наведеного, вказана позовна заява підлягає поверненню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 260, 353, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення пені по прострочені заборгованості по сплаті аліментів - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту їх підписання суддею та може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.
Суддя М.О. Заставенко
Повний текст ухвали складено 05.11.2024.