Справа № 525/754/24
Провадження №2/525/258/2024
25.10.2024 селище Велика Багачка
Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді Прасол Я.В.,
секретаря судових засідань Хоменка М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Великобагачанського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Обгрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачі посилаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла їхня мати ОСОБА_4 .
Після її смерті відкрилася спадщина, у тому числі на земельну ділянку площею 5,73 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Балакліївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, що належала останній на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.12.2011 виданого державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області Сахаровою Л.І. після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
15.04.2024 приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Сахарова Л.І., відмовила позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину на вищевказану земельну ділянку, оскільки спадкоємцями надані документи які містять розбіжності.
Нотаріусом установлено, що відповідно до інформації, що міститься у Державному реєстрі речових прав, право власності на спірну земельну ділянку зареєстровано 03.06.2015 на ім'я ОСОБА_3 , підставою для проведення державної реєстрації права власності є державний акт про право власності на землю серії ПЛ №077354 виданий Великобагачанською районною державною адміністрацією 14.06.2005.
Проте на земельну ділянку з кадастровим номером 5320280600:00:001:0127 площею 5,73 га було видано державний акт про право власності на землю серії ПЛ №077354 на ім'я ОСОБА_5 , спадкоємцем якої була ОСОБА_4 .
Місце розташування земельної ділянки з кадастровим номером 5320280600:00:001:0127 відповідає місцю розташування земельної ділянки, яка була виділена в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 в межах розпайованих земель ВАТ «Балакліївське».
На ім'я ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на землю серії ЯИ №620616 від 10.12.2009, кадастровий номер земельної ділянки 5320280600:00:002:0127, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,85 га, що розташована на території Балакліївської сільської ради Великобагачанського району.
У 2015 році під час здійснення державної реєстрації договору оренди, укладеного між ОСОБА_6 та ПА «Агроінвест», було здійснено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 та державним реєстратором допущено помилку замість кадастрового номеру 5320280600:00:002:0127, вказано кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, унаслідок чого право власності на земельну ділянку, яку в порядку спадкування за заповітом отримала ОСОБА_4 , було зареєстроване за ОСОБА_3 .
Оскільки реєстрація права власності на спірну земельну ділянку за відповідачем перешкоджає реалізації права позивачів на отримання спадщини в установленому Законом порядку, позивачі звернулися до суду на просили витребувати у відповідача ОСОБА_6 по 1/2 частині права власності на користь кожного з позивачів на земельну ділянку площею 5,7329 га, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
13.06.2024 судом було відкрито загальне позовне провадження у справі, підготовче засідання було призначено на 11.07.2024, відповідачу направлено копію позову з додатками, роз'яснено порядок та строки подання відзиву на позов.
01.07.2024 відповідач ОСОБА_3 подав на адресу суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі, зазначає, що позовні вимоги визнає повністю.
11.07.2024 судом були витребувані додаткові докази по справі, продовжено строк підготовчого провадження, у підготовчому засіданні оголошено перерву.
05.09.2024 судом було закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.
У судове засідання 25.10.2024 усі учасники судового розгляду не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи були повідомлені належним чином.
Позивач ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 адвокат Беркута В.Л. подали на адресу суду заяви про розгляд справи без їхньої участі, позовні вимоги підтримують повністю, просять позов задовольнити (а.с. 56, 129-130).
Відповідач ОСОБА_3 подав заяви про повне визнання позову, просив проводити розгляд справи без його участі (а.с. 78, 126).
Оскільки усі учасники судового розгляду у судове засідання не з'явилися, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється, згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд, вивчивши та проаналізувавши в сукупності усі докази зібрані по справі, приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 в селі Балаклія Миргородського району Полтавської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 15.05.2023 (а.с. 8).
Померла ОСОБА_4 є матір'ю позивачів у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про їх народження серії НОМЕР_2 від 15.11.1986 та серії НОМЕР_3 від 05.10.1991 (а.с. 9, 10).
ОСОБА_4 за життя належала на праві приватної власності земельна ділянка площею 5,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Балакліївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки 5320280600:00:001;0127, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 28.12.2011 виданого державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Полтавської області Сахаровою Л.І. після смерті ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , якій земельна ділянка належала на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №077354 від 17.11.2004 (а.с. 12, 13).
Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яку в установленому порядку, в рівних долях, як спадкоємці за законом, прийняли позивачі по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи №98/2023 (а.с. 92-113).
15.04.2024 приватний нотаріус Миргородського районного нотаріального округу Сахарова Л.І. винесла постанову, якою відмовила ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 5,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Білоцерківської сільської ради Миргородського району Полтавської області ( колишня Балакліївська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області), кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, у зв'язку з тим, що спадкоємцями надані документи, які містять розбіжності (а.с. 13-14).
Згідно відповіді ГУ Держгеокадастру у Полтавській області на адвокатський запит №29-16-0.222-1094/2-24 від 13.03.2024, земельна ділянка з кадастровим номером 5320280600:00:001:0127, площа 5,7329, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) громадян ВАТ «Балакліївське» на території Балакліївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області відповідає місцю розташування земельної ділянки, яка була виділена в натурі (на місцевості) ОСОБА_5 в межах розпайованих земель ВАТ «Балакліївське».
Земельна ділянка з кадастровим номером 5320280600:00:002:0127, площею 2,8502 га, цільове призначення 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно проєкту землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) громадянам ВАТ «Балакліївське» на території Балакліївської сільської ради відповідає місцю розташування земельної ділянки, яка була виділена в натурі ( на місцевості) ОСОБА_7 в межах розпайованих земель ВАТ «Балакліївське». Інформація про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, площею 5,73 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Балакліївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області на ім'я ОСОБА_3 у відділі №2 управління надання адміністративних послуг Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області відсутня. Згідно Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі на ім'я ОСОБА_3 був виданий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №620616 від 10.12.2009 кадастровий номер 5320280600:00:002:0127, площею 2,85 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Балакліївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області (а.с. 15-18).
Факт належності відповідачу ОСОБА_3 земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,85 га на території Балакліївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320280600:00:002:0127, підтверджується копією державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №620616 та копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом виданого 22.01.2009 державним нотаріусом Великобагачанської державної нотаріальної контори Сахаровою Л.І. після смерті ОСОБА_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с. 19, 20).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320280600:00:002:0127: площа 2,8502; цільове призначення 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; право власності згідно відомостей про право власності/право постійного користування згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №620616, право оренди за ТОВ «Білагро» ( а.с. 22-26).
Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5320280600:00:001:0127: площа 5,7329 га; цільове призначення 01.01. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; право власності згідно відомостей про право власності/право постійного користування згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, зареєстроване за ОСОБА_3 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №077700 ( а.с. 28-32).
Згідно копії договору оренди землі №806-2015/11 від 17.02.2015 укладеного між ОСОБА_3 та ПА «Агроінвест», ОСОБА_3 передав ПА «Агроінвест» в оренду земельну ділянку площею 2,8502 га, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127 на 7 років ( а.с. 41-44).
Державна реєстрація права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень було здійснено 03.06.2015 щодо земельної ділянки площею 2,8502 га на території Балакліївської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, тоді ж було здійснено державну реєстрацію права оренди за ПА «Агроінвест», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень (а.с. 45).
Відповідно до Розпорядження КМУ №1635-р від 16.12.2020 здійснено реорганізацію районних державних адміністрацій районів, ліквідованих згідно з постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 р. № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів», утворено Миргородський район (з адміністративним центром у місті Миргород) у складі територій Білоцерківської сільської, Великобагачанської селищної, Великобудищанської сільської, Великосорочинської сільської, Гадяцької міської, Гоголівської селищної, Заводської міської, Комишнянської селищної, Краснолуцької сільської, Лохвицької міської, Лютенської сільської, Миргородської міської, Петрівсько-Роменської сільської, Ромоданівської селищної, Сенчанської сільської, Сергіївської сільської, Шишацької селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України; Великобагачанський район ліквідовано.
Відповідно до розпорядження КМУ від 12 червня 2020 р. № 721-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Полтавської області» до складу Білоцерківської територіальної громади ввійшла Балакліївська територіальна громада.
Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону ( стаття 14 Конституції України).
Відповідно до ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності. Особам (їх спадкоємцям), які мали у власності земельні ділянки до 15 травня 1992 року (з дня набрання чинності Земельним кодексом України), земельні ділянки не повертаються.
Суб'єктами права власності на землю є:
а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;
б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;
в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності (ст. 80 ЗК України).
Відповідно до ч. 12 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі:
а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;
б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності;
в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування;
г) прийняття спадщини;
ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Згідно положень ст. 126 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Згідно положень ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) загальними засадами державної реєстрації прав є:
1) гарантування державою об'єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження;
2) обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав;
2-1) одночасність вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості та державної реєстрації прав;
3) публічність державної реєстрації прав;
4) внесення відомостей до Державного реєстру прав виключно на підставах та в порядку, визначених цим Законом;
5) відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ст. 12 Закону, державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості та їх обтяження, а також про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна і ціну (вартість) нерухомого майна, об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості та речових прав на нього чи розмір плати за користування нерухомим майном за відповідними правочинами, відомості та електронні копії документів, подані у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, та відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав.
Відомості, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). За положеннями статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово ( ч. 1 ст. 1258 ЦК України).
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки ( ст. 1261 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України, частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ст. 1268 ЦК України).
Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини; якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину ( ст. 1296 ЦК України)
Згідно ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Із матеріалів справи установлено, що відповідач ОСОБА_3 ніколи не набував права власності на земельну ділянку площею 5,7329 га, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, право власності на яку було помилково зареєстроване за відповідачем, шляхом допущення помилки у кадастровому номері.
Позивачі прийняли спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_4 у встановленому Законом порядку, що надає право позивачем звернутися до суду з даним позовом для захисту своїх прав.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним ( ст. 387 ЦК України).
Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем. На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.
Аналогічний правовий висновок міститься у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що за загальним правилом, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними.
Близькі за змістом висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц (провадження № 14-256цс18, пункт 98), від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 115, 116), від 19 травня 2020 року у справі № 916/1608/18 (провадження № 12-135гс19, пункт 80), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження № 14-125цс20) та багатьох інших.
З урахуванням вищевикладеного, того, що відповідач провістю визнав заявлені позовні вимоги, визнання відповідачем позову не порушує нічиїх прав, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-78, 141, 247, 258, 263-265, 268 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 задовольнити.
Витребувати на користь ОСОБА_1 із володіння ОСОБА_3 1/2 частину у праві власності на земельну ділянку площею 5,7329 га, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Витребувати на користь ОСОБА_2 із володіння ОСОБА_3 1/2 частину у праві власності на земельну ділянку площею 5,7329 га, кадастровий номер 5320280600:00:001:0127, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
На виконання п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін:
позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
представник позивача ОСОБА_2 : адвокат Беркута Владислав Леонідович, РНОКПП НОМЕР_6 , свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ПТ №3206 видане Радою адвокатів Полтавської області від 14.01.2020, адреса: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Повне рішення суду складено 04.11.2024.
Суддя Я.В. Прасол