23 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/12122/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г. М. - головуючого, Краснова Є. В., Рогач Л. І.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства соціальної політики України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 (колегія суддів: Шаптала Є. Ю. - головуючий, Станік С. Р., Тищенко О. В.) та ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.08.2023 (суддя Полякова К. В.)
за позовом Міністерства соціальної політики України
до: 1) Консорціуму в складі Belintech Ltd
2) Приватного акціонерного товариства "Центр комп'ютерних технологій "Інфоплюс"
3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс"
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс Карт Сервіс"
про визнання недійсною арбітражної угоди
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Міністерство соціальної політики України звернулося до суду з позовом до Консорціуму в складі Belintech Ltd (далі - відповідач - 1), Приватного акціонерного товариства "Центр комп'ютерних технологій "Інфоплюс" (далі - відповідач - 2), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс" (далі - відповідач - 3), Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайм Системс Карт Сервіс" (далі - відповідач - 4), згідно з яким, просило визнати недійсною арбітражну угоду, укладену у формі арбітражного застереження в статті 6 Загальних умов та статті 6 Спеціальних умов Договору ІСВ-А1/1 «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)» від 28.02.2018 (далі - арбітражна угода).
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що арбітражна угода є такою, яку неможливо виконати та в арбітражному застереженні не призначена існуюча арбітражна установа із місцем проведення арбітражу.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023, у відкритті провадження у справі відмовлено.
2.2. Судові рішення мотивовані тим, що заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки спір не підсудний господарським судам України.
3. Короткий зміст касаційної скарги та позиція інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказані судові рішення та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
3.2. На обґрунтування касаційної скарги заявник посилався на те, що оскаржувані судові рішення прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права. Заявник касаційної скарги вважає, що суди не врахували правові висновки, які викладено у постановах Верховного Суду від 15.01.2019 у справі № 910/17566/17, від 16.06.2023 у справі № 926/4889/22, від 16.10.2018 у справі № 910/22527/15, від 12.11.2020 у справі № 910/13366/18, від 17.04.2018 у справі № 904/4384/17; суд першої інстанції безпідставно відмовив позивачу у відкритті провадження у справі.
3.3. Подані позивачем додаткові пояснення від 11.10.2024, які за своєю суттю є доповненням до касаційної скарги не можуть бути прийняті до розгляду разом із касаційною скаргою виходячи із наступного.
3.4. Відповідно до приписів частини першої статті 298 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) особа, яка подала касаційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на касаційне оскарження.
3.5. Згідно положень частини першої статті 118 вказаного Кодексу право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч.1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч.2).
3.6. Отже скористатися таким правом на подачу доповнень до касаційної скарги особа може лише протягом вказаного строку.
3.7. Із змісту оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції вбачається, що повний текст постанови складено 29.01.2024, тому останнім днем подачі касаційної скарги та доповнення до неї слід вважати 19.02.2024 згідно приписів частини першої статті 288 ГПК України.
3.8. За вказаних обставин такі доповнення до касаційної скарги судом касаційної інстанції залишаються без розгляду.
4. Мотивувальна частина
4.1. Суди встановили, що арбітражна угода укладена між сторонами у вигляді арбітражного застереження в статті 6 Загальних умов та статті 6 Спеціальних умов Договору ІСВ-А1/1 «Розробка та удосконалення прикладного програмного забезпечення інформаційної системи управління (перша черга)» від 28.02.2018 (далі - Договір).
4.2. У пункті 6.2.2 статті 6 Загальних умов договору вказано, що спір, стосовно якого надсилається повідомлення про намір розпочати арбітражне провадження згідно зі статтею 6.2.1 ЗУ, остаточно вирішується арбітражним судом. Арбітражне провадження дозволяється розпочинати до або після Встановлення Інформаційної системи.
4.3. У статті 6 Спеціальних умов Договору (пункт 6.1.4 Загальних умов) передбачено орган, відповідальний за призначення радника по вирішенню спорів: Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-Промисловій палаті України, вулиця Велика Житомирська, 33, Київ, Україна, 01601.
4.4. Також, у статті 6 Спеціальних умов Договору (пункт 6.2.3 Загальних умов) зазначено, що арбітражне провадження здійснюється у відповідності з наступними процесуальними нормами: будь-які спори, розбіжності чи претензії, що виникають за цим договором або у зв'язку з ним або його порушенням, недійсністю чи припиненням його дії, повинні врегульовуватися в арбітражному порядку згідно з чинними арбітражними правилами ЮНСІТРАЛ.
4.5. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог, викладених у касаційній скарзі, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.6. У касаційній скарзі заявник, як на підставу для скасування судових рішень посилається на те, що судові рішення ухвалено з неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, вважає, що судами застосовано норми права без урахування висновку щодо їх застосування у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, зазначає, що у даному спорі провадження у справі повинно було відкрито господарським судом, і під час розгляду справи відповідач має право доводити обставини, що така справа не може розглядатися господарським судом, однак матеріали справи не містять таких заяв.
4.7. Пунктом 1 частини першої статті 175 ГПК України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
4.8. Відповідно до статті 1 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" до міжнародного комерційного арбітражу можуть за угодою сторін передаватися спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін знаходиться за кордоном.
4.9. У статті 2 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" передбачено, що "арбітраж" - це будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи, чи здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України.
4.10. Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" арбітражна угода - це угода сторін про передачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретними правовідносинами, незалежно від того, чи мають вони договірний характер чи ні. Арбітражна угода може бути укладена у вигляді арбітражного застереження в контракті або у вигляді окремої угоди.
4.11. У пункті 194 постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду від 30.08.2024 у справі № 911/1766/22 зазначено, що якщо позов містить лише одну позовну вимогу про визнання третейської/арбітражної угоди недійсною, приписи пункту 7 частини першої статті 226 ГПК не підлягають застосуванню, а суд має відмовити у відкритті позовного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 175 ГПК або, якщо таке провадження було помилково відкрито, то закрити його на підставі пункту 1 частини першої статті 231 ГПК ("спір не підлягає розгляду у господарських судах)".
4.12. Згідно з пунктом 6 частини другої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
4.13. Таким чином, призначенням Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи.
4.14. Зважаючи на викладене, колегія суддів погоджується з висновками судів про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки подана позивачем заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства України.
4.15. При цьому слід зазначити, що суди правильно звернули увагу позивача на те, що він має право звернутися із відповідним позовом до міжнародного комерційного арбітражу в порядку, визначеному умовами статті 6 Загальних умов та статті Спеціальних умов Договору.
4.16. Згідно положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1). Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ч. 2).
4.17. За вказаних обставин підстав для скасування оскаржених судових рішень та задоволення касаційної скарги немає.
Керуючись статтями 240, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України,
Касаційну скаргу Міністерства соціальної політики України залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.12.2023 у справі № 910/12122/23, залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Г.М. Мачульський
Судді Є.В. Краснов
Л.І. Рогач