23 жовтня 2024 року
м. Київ
cправа № 914/2450/22(914/286/24)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,
за участі секретаря: Купрейчук С.П.,
за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 23.10.2024
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Енергетичної митниці
на рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2024
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024
у справі № 914/2450/22(914/286/24)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна"
до Енергетичної митниці
про стягнення 2 169 884,18 грн
у межах справи №914/2450/22
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Бел-Петрол Трейдінг"
про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "БНК-Україна",-
Історія справи
1. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 02.11.2022 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «БНК-Україна». Визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора ТОВ «Бел-Петрол Трейдінг» до боржника у розмірі 325 736 124,00 грн заборгованості та 24 810,00 грн судового збору. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника та процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Коваля Віталія Валерійовича.
2. Постановою суду від 24.05.2023 припинено процедуру розпорядження майном ТОВ «БНК-Україна» та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Коваля В.В.; боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, а ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Коваля В.В.
3. ТОВ «БНК-Україна» звернулось із позовом до Енергетичної митниці про стягнення 2 169 884,18 грн, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що ТОВ «БНК-Україна» здійснювало імпортування нафтопродуктів та заявляло їх до митного оформлення шляхом подання митних декларацій. Після завершення митного оформлення шляхом подання кінцевих декларацій, ТОВ «БНК-Україна» встановило, що ним надміру сплачені кошти у розмірі 2 169 884,18 грн, з яких: ПДВ (код 028) - 2 169 884,18 грн за митними деклараціями згідно додатку №1. З огляду на це, звернулось до Енергетичної митниці з заявою про повернення цих коштів, на що отримало відмову Енергетичної митниці у поверненні надмірну сплачених коштів.
Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи
4. Протягом 2021-2022 років ТОВ «БНК-Україна» здійснювало діяльність з імпортування нафтопродуктів та заявляло їх до митного оформлення шляхом подання митних декларацій по типу ТФ (тимчасова митна декларація) на товари, ціна яких визначається за встановленою формулою.
5. Надалі, після фактичного перевезення, оформлювались та подавались через електронний кабінет митні декларації по типу ДТ (додаткова декларація до тимчасової декларації).
6. За вказаною процедурою декларування ціна в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідома. Завершення митного оформлення здійснюється шляхом подання кінцевих декларацій із зазначенням точних відомостей про товари.
7. У зв?язку із тим, що кінцеві ціни за імпортовані нафтопродукти виявились нижчими і як наслідок виникла переплата за митними деклараціями по типу ТФ.
8. ТОВ «БНК-Україна» у митних деклараціях зазначено як резидента, який уклав зовнішньоекономічний договір (контракт) - графа 9 «Особа, відповідальна за фінансове врегулювання» митних декларацій по типу ТФ та по типу ДТ.
9. Під час здійснення повноважень ліквідатора ТОВ « БНК-Україна» арбітражний керуючий Коваль В.В. виявив, що позивачем надміру сплачені грошові зобов'язання із сплати мита та податків, а тому такі підлягають поверненню.
10. ТОВ «БНК-Україна» 05.07.2023 звернулось до Енергетичної митниці із трьома заявами:
- № 01-27/914/2450/22/224 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 126 763 665,64 грн, з яких: ПДВ (код 028) - 119 788 548,66 грн, спеціальне мито (код 030) - 5 277 442,92 грн, акцизний податок (код 092) - 1 350 642,81 грн, ввізне мита (код 020) - 347 031,25 грн за митними деклараціями, згідно з додатком №1на 48 арк.;
- № 01-27/914/2450/22/225 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 2 169 884,18 грн ПДВ (код 028) за митними деклараціями згідно з додатком №1 на 1 арк.;
- № 01-27/914/2450/22/226 про повернення надміру сплачених коштів у розмірі 3 217 488,31 грн, з яких: ПДВ (код 028) на суму 542 459,80 грн, спеціальне мито (код 030) на суму 2 675 028,51 грн, відповідно до додатку №1 на 11 арк.
11. Енергетична митниця листом від 25.07.2023 за № 7.6-2/7.6-15.1/13/3062 повідомила, що станом на 19.07.2023 у ТОВ «БНК-Україна» (код ЄДРПОУ 36949031) дійсно обліковуються надміру сплачені до Державного бюджету України кошти у сумі 125 825 383,81 грн за митними деклараціями, наведеними у додатку 1. При цьому вказала на те, що ТОВ «БНК-Україна» не виконало свій обов'язок стосовно завершення митного оформлення, а саме - подання додаткових (кінцевих) декларацій.
12. У вказаному листі Енергетична митниця зазначила, що у ТОВ «БНК-Україна» існує боргове зобов'язання за митними деклараціями згідно з додатком 2. До листа Енергетичною митницею долучено додаток 1 - перелік митних декларацій типу «ІМ40ТД» та додаток 2 -перелік митних декларацій типу «ІМ40ТФ».
13. Енергетичною митницею відмовлено у поверненні надміру сплачених коштів.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
14. Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.03.2024 у справі №914/2450/22(914/286/24), яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024, позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто на користь ТОВ "БНК-Україна" з Державного бюджету України надмірно сплачені суми митних платежів, платежів з податку на додану вартість та акцизного податку у розмірі 2 169 884,18 грн та з Енергетичної митниці 26 038, 61 грн сплаченого судового збору.
14.1. Суди виходили з того, що матеріалами справи підтверджується, що під час митного оформлення товарів позивачем надміру сплачено кошти у розмірі 2 169 884,18 грн, однак Енергетичною митницею безпідставно відмовлено у їх поверненні позивачу.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
15. До Верховного Суду від Енергетичної митниці надійшла касаційна скарга, у якій скаржник просить Суд скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі №914/2450/22(914/286/24) та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
15.1. На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України скаржник зазначає, що під час прийняття оскаржуваних рішень судами попередніх інстанцій не повно з'ясовано всі обставини справи та неправильно застосовано норми ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України.
Скаржник доводить, що судами не враховано, що Порядком № 643 встановлюються вимоги до процедури повернення з бюджету надміру сплачених митних платежів, а саме: подача відповідної заяви до митного органу та зазначає, що у зв'язку з тим, що позивач не виконав вимоги пунктів 1-3 розділу ІІІ Порядку №643, то Енергетична митниця не має можливості встановити наявність підстав для повернення з Державного бюджету України коштів у розмірі 2 169 884,18 грн.
Зазначає, що суди не врахували, що у справі №912/2450/22(914/2413/23) суд визнав неправомірною відмову Енергетичної митниці у поверненні надміру сплачених коштів та повернув ТОВ «БНК-Україна» надміру сплачені до Державного бюджету України кошти у розмірі 125 825 383, 81 грн.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
16. Відзиву не надано
Провадження у Верховному Суді
17. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/2450/22(914/286/24) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І. Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024.
18. Ухвалою Верховного Суду від 05.09.2024 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Енергетичної митниці на рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі №914/2450/22(914/286/24) та призначено до розгляду касаційну скаргу Енергетичної митниці у справі №914/2450/22(914/286/24) на 23 жовтня 2024 року о 12:10 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.
19. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №914/2450/22(914/286/24) визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Огородніка К.М., Пєскова В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2024.
20. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.
21. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
22. Предметом касаційного розгляду у цій справі стало питання щодо обґрунтованості позовних вимог заявлених ліквідатором ТОВ «БНК-Україна» до Енергетичної митниці про стягнення 2 169 884,18 грн, як надміру сплачених боржником коштів після завершення митного оформлення.
23. Засади державної митної справи, зокрема, правовий статус органів доходів і зборів, митна територія та митний кордон України, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, митні режими та умови їх застосування, заборони та/або обмеження щодо ввезення в Україну, вивезення з України та переміщення через територію України транзитом окремих видів товарів, умови та порядок справляння митних платежів, митні пільги, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
24. Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ «БНК-Україна» у процесі діяльності з імпортування нафтопродуктів подавало митні декларації типу ТФ - тимчасові митні декларації на товари, ціна яких визначається за формулою, а надалі після фактичного перевезення та визначення остаточної ціни товару позивачем подавались митні декларації по типу ДТ - додаткові декларації до тимчасової декларації, копії яких містяться в матеріалах справи.
25. Відповідно до ст. 261 Митного кодексу України у разі подання відповідно до статей 259 і 260 цього Кодексу попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати органу доходів і зборів додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку. У разі відсутності інформації, необхідної для визначення числових значень складових митної вартості товарів, яка стане відомою після випуску товарів у вільний обіг та сплати роялті, ліцензійних платежів, інших складових вартості, які визначаються залежно від обсягів продажу або прибутку від продажу, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 180 днів з дати випуску товарів. У разі якщо значення ціни товару в зовнішньоекономічному договорі визначається за формулою і на дату декларування невідоме, декларант або уповноважена ним особа має право подати додаткову декларацію протягом 90 днів з дати випуску товарів. Додаткова декларація подається до відповідного органу доходів і зборів, яким була оформлена відповідна попередня, тимчасова або періодична митна декларація. Дозволяється подання однієї додаткової декларації до кількох попередніх, тимчасових або періодичних митних декларацій, що були оформлені одним органом доходів і зборів в межах одного зовнішньоекономічного договору та одного митного режиму, за умови дотримання строків подання додаткової декларації, визначених відповідно до цього Кодексу.
26. Відповідно до норм Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (пункт 43.1 статті 43).
27. У ст. 301 Митного кодексу України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата. Повернення не здійснюється: якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.
28. Пунктами 43.2 - 43.6 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
29. Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.
30. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.
31. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.
32. Судами попередніх інстанцій від час розгляду справи встановлено відсутність у ТОВ «БНК-Україна» станом на 05.07.2023 податкового боргу, що підтверджується витягом з інформаційної системи органів ДПС щодо стану розрахунків платника ТОВ «БНК-Україна» з бюджетом та цільовими фондами.
33. Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку.
34. Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів № 643 (надалі - Порядок №643).
35. Вказаний Порядок визначає процедури під час повернення суб'єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у ч. 9, 10статті 55, ч. 6 ст. 244, ч. 5 ст. 299, ч. 3, 5 ст. 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, ч. 1 ст. 9 глави V додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), ч. 3 ст. 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.
36. Відповідно до розділу ІIІ Порядку №643 повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня їх виникнення. Платник податків подає до митниці Держмитслужби заяву довільної форми в паперовому вигляді або за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу, або в електронній формі через систему електронної взаємодії державних інформаційних ресурсів та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці Держмитслужби, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).
37. Відповідно до пп. 6, 7 Порядку №643, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу. Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання. Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.
38. Згідно з п. 8 Порядку №643 у разі, якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.
39. Судами встановлено, що Енергетична митниця, як на підставу для відмови, посилається на не виконання ТОВ «БНК-Україна» обов'язку щодо завершення митного оформлення, а саме: не подання додаткових (кінцевих) декларацій.
40. Відхиляючи наведені доводи, суди виходили з того, що такої підстави для відмови чинним законодавством не передбачено, а також спростували наведені доводи щодо невиконання позивачем обов?язку із завершення митного оформлення, встановивши, що позивачем було подано декларації по типу ДТ (додаткова декларація до тимчасової декларації). Також, встановили, що звертаючись до Енергетичної митниці із листом про повернення надміру сплачених коштів, позивач вказав, на підставі яких митних декларацій та у якій сумі здійснено переплату коштів, зазначивши рахунок, на який необхідно здійснити повернення коштів
41. Аналіз наведених законодавчих положень з урахуванням встановлених судами обставин свідчать про відсутність правових підстав для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів.
42. Крім того, суд апеляційної інстанції відхиляючи доводи апеляційної скарги встановив, що 05.07.2023 позивач звернувся до Енергетичної митниці із трьома заявами: № 01-27/914/2450/22/224, № 01-27/914/2450/22/225, № 01-27/914/2450/22/226 про повернення надміру сплачених коштів, однак Енергетична митниця відмовила у поверненні коштів ТОВ «БНК-Україна», оформивши відмову одним листом № 7.6-2/7.6-15.1/13/3062 від 25.07.2023.
43. ТОВ «БНК-Україна» звернулася до суду, зокрема із позовом про стягнення надміру сплачених сум митних платежів, платежів з податку на додану вартість та акцизного податку у розмірі 125 825 383,81 грн, які вона просила повернули Енергетичну митницю, звертаючись із заявою за № 01-27/914/2450/22/224.
44. Рішенням Господарського суду Львівської області від 18.09.2023 у справі №921/2450/22(914/2413/23) позов задоволено повністю: визнано протиправною відмову Енергетичної митниці, зазначену в листі від 25.07.2023 за № 7.6-2/7.6-15.1/13/3062, повернути надміру сплачені до Державного бюджету України грошові кошти у розмірі 125 825 383,81 грн.; стягнуто з Державного бюджету України надміру сплачені суми митних платежів, платежів з податку на додану вартість та акцизного податку у розмірі 125 825 383,81 грн на користь ТОВ "БНК-Україна". Вказане рішення набрало законної сили.
45. Отже, лист Енергетичної митниці № 7.6-2/7.6-15.1/13/3062 від 25.07.2023 був предметом судового розгляду у іншій справі лише в частині відмови у поверненні коштів у розмірі 125 825 383, 81 грн, про повернення яких позивач звертався листом від 05.07.2023 за №01-27/914/2450/22/224.
46. Як правильно встановив суд другої інстанції, предметом розгляду у цій справі є відмова у поверненні коштів, про які просив позивач, звертаючись із листом № 01-27/914/2450/22/225.
47. А також встановив, що вказані суми коштів, про стягнення яких просив позивач у трьох різних листах-заявах були сплачені під час оформлення митних декларацій за різними реквізитами, які є відмінними між собою у трьох різних заявах.
48. Тож, суд другої інстанції правильно відхилив доводи апеляційної скарги, які є тотожними доводам касаційній скарзі про те, що позивачу уже було повернуто 125 823 383, 81 грн надміру сплачених коштів, оскільки, такі кошти були переплачені за іншими митними деклараціями, аніж ті, на підставі яких позивач просить стягнути кошти у цій справі.
49. При цьому, судом другої інстанції встановлено, що доказів того, що сума коштів, яка є предметом розгляду у цій справі, підлягає стягненню на підставі митних декларацій, за якими уже було повернуто позивачу кошти на виконання рішення у справі №921/2450/22(914/2413/23) відповідачем не надано та не доведено, що 2 169 884,18 грн є частиною уже повернутих 125 823 383, 81 грн.
50. Оскільки, відповідно до ч. 1 ст. 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси, тому надміру сплачені митні платежі є активом боржника у справі про банкрутство (яким є позивач) та підлягають включенню в ліквідаційну масу для подальшого погашення вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства.
51. За наведеного вище, колегія суддів вважає, що судами попередніх інстанцій прийнято по суті правильне рішення щодо задоволення позовних вимог, доводи скаржника за змістом зводяться до незгоди з рішенням суду першої та апеляційної інстанції, а також до переоцінки доказів та встановлених обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
52. Відповідно до положень статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
53. Таким чином, оскільки доводи, викладені в касаційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, скаржником не доведено неправильного застосування судами норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваних рішень, підстав для їх скасування немає. Тому касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судові рішення - без змін.
54. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.
55. Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
56. Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
57. Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
58. За вказаних обставин оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування судових рішень та задоволення касаційної скарги немає.
Судові витрати
59. Відповідно до положень статті 129 ГПК України судові витрати з касаційної скарги покладаються на заявника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-
1. Касаційну скаргу Енергетичної митниці залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 13.03.2024 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 06.06.2024 у справі № 914/2450/22(914/286/24) залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді В.І. Картере
К.М. Огороднік