79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
31.10.2024 Справа № 914/1676/24
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. за участю секретаря судового засідання Чорної І.Б., розглянув матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», м. Київ
до відповідача: фізичної особи-підприємця Дукача Романа Васильовича, м. Новий Розділ, Львівська область
про стягнення 21 665,47 грн
за участю представників:
від позивача: Тенета Н.Р. - представник;
від відповідача: Дукач Р.В.
Обставини розгляду справи.
28.06.2024 на розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», м. Київ до фізичної особи-підприємця Дукача Романа Васильовича, м. Новий Розділ, Львівська область про стягнення 21 665,47 грн.
Ухвалою від 03.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 18.07.2024.
Ухвалою від 18.07.2024 суд відклав розгляд справи на 02.09.2024.
01.08.2024 через канцелярію суду від фізичної особи-підприємця Дукача Романа Васильовича надійшов відзив на позовну заяву (вх. №19380/24 від 01.08.2024).
02.09.2024 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» надійшла відповідь на відзив (вх. №21408/24 від 02.09.2024).
В судовому засіданні 02.09.2024 було оголошено перерву до 16.09.2024.
16.09.2024 через канцелярію суду від фізичної особи-підприємця Дукача Романа Васильовича надійшло заперечення на відповідь на відзив (вх. №22468/24 від 16.09.2024).
16.09.2024 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» надійшли письмові пояснення (вх. №22447/24 від 16.09.2024).
В судовому засіданні 16.09.2024 було оголошено перерву до 30.09.2024.
В судовому засіданні 30.09.2024 було оголошено перерву до 31.10.2024.
21.10.2024 через канцелярію суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» надійшли додаткові пояснення (вх. №25467/24 від 21.10.2024).
28.10.2024 через канцелярію суду від фізичної особи-підприємця Дукача Романа Васильовича надійшло заперечення на додаткові пояснення (вх. №25984/24 від 28.10.2024).
Заяв про відвід суду не поступало.
Суть спору та правова позиція сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що позивач визначений виконавцем комунальних послуг з постачання теплової енергії та гарячої води на території міста Новий Розділ Львівської області. Відповідач здійснює свою господарську діяльність у приміщенні за адресою пр. Шевченка, 8 у м. Новий Розділ. 28.12.2019 між позивачем та відповідачем було укладено договір №54т/НР про закупівлю теплової енергії та гарячої води, на виконання умов якого відповідачу надано відповідні послуги. Вказаний договір припинився 31.12.2020 у зв'язку із закінчення строку. Надалі між сторонами договір на закупівлю теплової енергії та гарячої води не укладався, хоча позивач продовжив надавати відповідачу відповідні послуги до квітня 2022 року. У серпні 2022 року будинок за адресою пр. Шевченка, 8 у м. Новий Розділ було відключено від мереж централізованого постачання теплової енергії. Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості теплової енергії в гарячій воді за період часу з листопада по квітень 2022 року не виконав, відповідачу у зв'язку з обслуговуванням особового рахунку нараховувалась абонентська плата. Розмір заборгованості становить 19 693,59 грн. Відповідно до ст. 625 ЦК України відповідачу нараховано 3% річних в сумі 741,19 грн, інфляційні в сумі 1 230,69 грн. Таким чином, загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача, становить 21 665,47 грн.
В судових засіданнях відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Зокрема, зазначив, що відповідач не отримував від позивача жодних актів, рахунків та претензій. Водночас, у спірний період, який зазначений позивачем, останній жодних послуг не надавав. 11.06.2012 було розроблено проект встановлення вузла обліку теплової енергії за адресою пр. Шевченка, 8, кв. 3, а також відповідно до рішення №444 від 21.12.2012 у вказаному приміщенні було встановлено додаткове опалення, яке на даний час функціонує. 10.12.2018 у вказаному приміщенні було змонтовано лічильник із показником 3,26 GJ. 27.01.2021 вказаний було знято для проведення повірки, показник становив 3,26 GJ. 05.03.2021 даний лічильник було встановлено та опломбовано із показником 3,28 GJ. З огляду на те, за період часу з 10.12.2018 по 27.01.2021 покази є майже незмінними, тепло до приміщення не подавалося. На даний час показник лічильника становить 3,39 GJ.
Відповідач також зазначив, що відсутність подачі тепла до приміщення підтверджується актами, копії яких долучено до матеріалів справи. Також представникам позивача неодноразово пропонувалось перевірити якість надання послуг, однак такі не з'являлись. Обсяг нібито поставленої теплової енергії не підтверджено жодними документами, показами лічильників, а тому вартість послуги є не доведеною. Крім того, із долучених документів не вбачається, з врахуванням якої площі було здійснено розрахунок спірної суми. Долучені позивачем акти підписані лише позивачем та не були надіслані відповідачу. Сумнівним є також різке збільшення вартості послуг саме у спірному періоді, що саме і призвело до відповідної заборгованості. Після 31.12.2020 між сторонами відсутні договірні зобов'язання, які б підтверджували взяття на себе відповідних зобов'язань.
У процесі розгляду справи суд встановив наступне.
Виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області прийняв рішення №329 від 19.11.2019 «Про визначення виконавцем послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води» (надалі рішення № 329). Згідно з цим рішенням ТзОВ «Нафтогаз Тепло» визначено виконавцем послуг з постачання теплової енергії на території міста Новий Розділ та погоджено ТзОВ «Нафтогаз Тепло» застосування тарифів на теплову енергію, на послуги з постачання теплової енергії та на послуги з постачання гарячої води на рівні тарифів, що були погоджені ПП «Гарант Енерго М» (для інших споживачів: тариф на теплову енергію - 1 678,07 грн/Гкал з ПДВ; тариф на послуги з постачання гарячої води - 42,77 грн м3 з ПДВ).
28.12.2019 між фізичною особою-підприємцем Дукачем Романом Васильовичем (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло» (постачальник) було укладено договір №54т/НР про закупівлю теплової енергії та гарячої води.
За цим договором постачальник (позивач) взяв на себе зобов'язання передати замовнику (відповідачу) в договірних обсягах теплову енергію та гарячу воду, а замовник зобов'язувався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію та гарячу воду за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором. Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал.
Відповідно до додатку №1 до договору позивач постачає теплову енергію до об'єкта відповідача за адресою м. Новий Розділ, пр. Шевченка, 8.
Підпунктами 4.1. та 4.2. договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію та постачання гарячої води здійснюються за визначені фактичні обсяги та відповідно до діючих тарифів, встановлених уповноваженими органами. Розрахунковим періодом є календарний місяць.
Відповідно до п.п. 6.1.1. договору замовник зобов'язувався, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати за теплову енергію та гарячу воду.
Згідно з пунктами 10.1.-10.2. договору сторони дійшли згоди, що цей договір набуває чинності з 28.12.2019 і діє до 31.12.2020. В частині проведення розрахунків договір діє до повного їх завершення. Відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України сторони дійшли згоди, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме з 25.11.2019.
Відповідно до п. 10.1. договору він був припинений 31.12.2020 у зв'язку із закінченням його строку. Надалі сторони письмового договору про постачання теплової енергії не уклали.
Виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області прийняв рішення №438 від 12.10.2021 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з постачання теплової енергії ТзОВ «Нафтогаз Тепло» (далі рішення №438). Згідно з цим рішенням для інших споживачів встановлено тариф на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання у розмірі 1 645,14 грн/Гкал без ПДВ.
Будинок за адресою пр. Шевченка, 8, м. Новий Розділ обладнаний лічильником теплової енергії SHARKY 775, заводський номер 55581193, який встановлено на системі централізованого опалення будинку, що обліковує 16 квартир, та два нежитлових приміщення, зокрема і приміщення, у якому здійснює свою діяльність відповідач.
Згідно акту розпломбування приладу комерційного обліку теплової енергії №103 від 22.11.2021, вищевказаний лічильник було розпломбовано та знято з обліку.
Приміщення площею 52 кв.м у будинку за адресою пр. Шевченка, 8, м. Новий Розділ, у якому здійснює свою діяльність відповідач, обладнано лічильником теплової енергії APATOR, заводський номер 1006/0112.
Згідно акту пуску теплоносія від 21.10.2021 будинок адресою пр. Шевченка, 8 було забезпечено теплопостачанням.
31.08.2022 будинок за адресою пр. Шевченка, 8, м. Новий Розділ було відключено від мереж централізованого опалення, що підтверджується складенням та підписанням акту про відключення будівлі, в тому числі житлового будинку, від зовнішніх інженерних систем (мереж) централізованого опалення (теплопостачання) / постачання гарячої води.
Позивач забезпечив об'єкт відповідача за період часу з листопада 2022 року по квітень 2022 року включно тепловою енергією в гарячій воді у відповідних обсягах загальною вартістю 18 844,66 грн, з червня 2022 року по квітень 2024 року відповідачу нараховано абонентську плату у розмірі 848,93 грн, що підтверджується долученими до матеріалів справи розрахунковими документами - рахунками на оплату, актами надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з абонентського обслуговування, актами приймання-передачі. З огляду на відсутність загальнобудинкового приладу обліку, нарахування з листопада 2021 року здійснювалося розрахунково, відповідно до норм споживання теплової енергії, яка підлягає щомісячному коригуванню за фактичною кількістю годин постачання теплової енергії та фактичною середньомісячною температурою зовнішнього повітря. Покази індивідуального лічильника теплової енергії зафіксовано у довідках за січень, квітень, березень 2022 року
20.10.2022 позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату заборгованості за вих. №126/1.11/20-1073 від 19.10.2022. Вказана вимога залишена відповідачем без розгляду та задоволення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати вартості послуг, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 19 693,59 грн основного боргу, 741,19 грн 3% річних, 1 230,69 грн інфляційних.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч. 1 ст. 275 ГК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 276 ГК України загальна кількість енергії, що відпускається, визначається за погодженням сторін.
Частиною 6 ст. 276 ГК України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.
Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
Водночас, згідно ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Згідно п. 13 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до п. 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що станом на листопад 2021 року співвласники багатоквартирного будинку за адресою пр. Шевченка, 8 у м. Новий Розділ прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та уклали з позивачем відповідний договір. Таким чином, в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», з усіма співвласники багатоквартирного будинку за адресою пр. Шевченка, 8, м. Новий Розділ мали бути укладені індивідуальні договори про надання відповідних послуг, які є публічними договорами приєднання.
01.10.2021 на сайті відповідача в мережі Інтернет (www.naftogazteplo.com.ua/important-information/) було розміщено індивідуальні договори приєднання на надання послуги з теплопостачання теплової енергії та гарячої води, які набули чинності з 01.11.2021. Вказана інформація була доведена споживачам м. Новий Розділ у квитанціях за жовтень 2021 року.
Судом встановлено, що згідно акту пуску теплоносія від 21.10.2021 будинок адресою пр. Шевченка, 8 було забезпечено теплопостачанням.
Як встановлено судом та не заперечується відповідачем, відповідач використовує у своїй господарській діяльності приміщення у адресою пр. Шевченка, 8, м. Новий Розділ.
В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, а відповідачем не долучено відповідних доказів, що приміщення відповідача в будинку адресою пр. Шевченка, 8, м. Новий Розділ у спірному періоді було відключено чи відключалося від мереж централізованого теплопостачання. Також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач повідомляв позивача про встановлення у використовуваному ним приміщенні індивідуальної системи опалення та що до вказаного приміщення було обмежено доступ теплоносія засобами запірної арматури з опломбуванням представниками позивача. У вказаному будинку також розташовані місця загального користування і допоміжні приміщення, які забезпечувались теплопостачанням.
31.08.2022 будинок за адресою пр. Шевченка, 8, м. Новий Розділ було відключено від мереж централізованого опалення, що підтверджується складенням та підписанням акту про відключення будівлі.
Слід також зазначити, що Закони України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання» не передбачають безоплатного споживання теплової енергії. Споживачі зобов'язані оплачувати житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказана позиція є усталеною та викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, Верховного Суду від 09.06.2021 у справі №303/7554/16-ц, від 21.08.2019 у справі №922/4239/16, 25.09.2019 у справі №522/401/15-ц та 10.12.2018 у справі №638/11034/15-ц, від 26.04.2018 у справі №904/6293/17, від 30.10.2023 у справі №910/103/22.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо фізичної особи-підприємця Дукача Романа Васильовича (реєстраційний номер НОМЕР_1 ), місцезнаходженням фізичної особи-підприємця Дукача Романа Васильовича зазначено АДРЕСА_1 .
Як вбачається із матеріалів справи, рахунки на оплату, акти надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з абонентського обслуговування, акти приймання-передачі, вимога про оплату заборгованості надсилалися на адресою 81652, м. Новий Розділ, вул. В.Чорновола, 6, 12, Львівська область, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи поштовими квитанціями.
Наведеним спростовуються доводи відповідача про те, що йому не надсилалися відповідні документи.
Таким чином, відповідач був повідомлений у належний спосіб про розмір заборгованості, проте зауважень до порядку нарахування, розміру та структури заборгованості позивачу не повідомляв, вказані документи не підписав. Не подано відповідачем відповідного контррозрахунку заборгованості і під час розгляд даної справи у суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг споживач має право викликати виконавця комунальних послуг (його представника) для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
Згідно ч. 4 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за результатами перевірки якості надання комунальних послуг або якості послуг з управління багатоквартирним будинком складається акт-претензія, який підписується споживачем та виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком).
Акт-претензія складається виконавцем комунальної послуги або управителем (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) та споживачем і повинен містити інформацію про те, в чому полягало ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальної послуги або послуги з управління багатоквартирним будинком, дату (строк) її ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості, а також іншу інформацію, що характеризує ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі або неналежної якості (ч. 5 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Згідно ч. 6 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі неприбуття виконавця комунальної послуги або управителя (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) в установлений строк або необґрунтованої відмови підписати акт-претензію такий акт підписується споживачем, а також не менш як двома споживачами відповідної послуги, які проживають (розташовані) в сусідніх будівлях (у приміщеннях - якщо послуга надається у багатоквартирному будинку), і надсилається виконавцю комунальної послуги або управителю (щодо послуги з управління багатоквартирним будинком) рекомендованим листом.
Однак, відповідачем в підтвердження викладених ним заперечень не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів виклику представників позивача для перевірки кількості та/або якості наданих послуг.
Водночас, відповідачем долучено до матеріалів справи копії актів №1 від 29.12.2021, акт №2 від 12.01.2022, акт №3 від 10.02.2022, які підписані лише відповідачем та двома іншими особами, які зазначені як мешканці. Із вказаних актів не вбачається, що вказані особи є мешканцями саме будинку за адресою пр. Шевченка, 8 у м. Новий Розділ, доказів на підтвердження вказаних обставин відповідачем не долучено. Також відповідачем не долучено доказів надсилання таких актів в порядку, передбаченому ч. 6 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (рекомендованим листом).
Позивач зазначив, що жодних викликів для перевірки кількості та/або якості наданих послуг від співвласників будинку за адресою пр. Шевченка, 8 у м. Новий Розділ, зокрема, і від відповідача не отримував, як і не отримував жодних актів-претензій, на підтвердження чого долучив копію журналу реєстрації актів-претензій.
Відповідно до п. 11 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі - індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води).
Згідно п. 33 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830 плата виконавцю за індивідуальним договором про надання послуги з постачання теплової енергії з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається, зокрема з плати за абонентське обслуговування, визначеної виконавцем, розмір якої не може перевищувати граничного розміру, встановленого Кабінетом Міністрів України.
Плата за послугу, абонентське обслуговування та плата за обслуговування, поточний ремонт внутрішньобудинкової системи теплопостачання багатоквартирного будинку вноситься споживачем виконавцю щомісяця однієї сумою в порядку та розмірах, визначених договором.
У разі коли співвласники багатоквартирного будинку самостійно не обрали однієї з моделей організації договірних відносин, визначених частиною першою статті 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», та/або не дійшли згоди з виконавцем про розмір плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, плата виконавцю за індивідуальним договором складається з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування.
Відповідно до п. 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії споживач не звільняється від оплати послуги у частині відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого опалення (теплопостачання).
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №808 встановлено граничний розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг або за індивідуальними договорами з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг, розмір якої станом на 01.01.2024 становить 42,94 грн.
Таким чином, позивачем з огляду на несплату відповідачем плати за теплопостачання, у зв'язку із чим відповідачем здійснюються заходи щодо обслуговуванням абонентського рахунку відповідача (вчиненням заходів щодо стягненням плати за спожиті комунальні послуги), правомірно нарахована абонентська плата. Розмір такої плати не перевищує граничного розміру плати за абонентське обслуговування, встановленого законодавством.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов'язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення суми боргу, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З врахуванням цих положень, позивачем нараховано 3% річних в сумі 741,19 грн, інфляційні в сумі 1 230,69 грн.
Судом перевірено розрахунок пені, 3% річних, інфляційних та встановлено, що такі нараховано правильно.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 19 693,59 грн основного боргу, 741,19 грн 3% річних, 1 230,69 грн інфляційних.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 129 ГПК України необхідно покласти на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 241, 326, 327 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Дукача Романа Васильовича, АДРЕСА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогаз Тепло», 04011, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1 (ідентифікаційний код 42399765) 19 693,59 грн основного боргу, 741,19 грн 3% річних, 1 230,69 грн інфляційних, 3 028,00 грн судового збору.
3. Наказ видати згідно ст. 327 ГПК України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
В судовому засіданні 31.10.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 05.11.2024.
Суддя Мазовіта А.Б.